Постанова
Іменем України
30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 127/24817/17
провадження № 61-10087 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гембарська Світлана Іванівна;
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2020 року у складі судді Вохмінової О. С. та постанову Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2021 року у складі колегії суддів: Берегового О. Ю., Панасюка О. С., Шемети Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І., треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання рішення про реєстрацію прав та обтяжень незаконним та його скасування, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що 21 лютого 2011 року між ПАТ "Златобанк" та ФОП ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 25/11-КL, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти у вигляді кредитної лінії в сумі 2 500 000 грн строком до 20 лютого 2012 року.
В подальшому до кредитного договору від 21 лютого 2011 року № 25/11-КL було укладено ряд додаткових договорів та угод.
21 лютого 2011 року у забезпечення виконання зобов`язання по кредитному договору від 21 лютого 2011 року № 25/11-КL та додаткових угод до нього, між ПАТ "Златобанк" та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Дробахою В. О. та зареєстрований в реєстрі за № 133. Предметом іпотеки були нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 965 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка, загальною площею 0,9792 га з цільовим призначенням - для промислового використання, розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 0520681000:01:006:0115.
19 серпня 2016 року між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "УМ Факторинг" укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 21 лютого 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І. та зареєстрований в реєстрі за № 667.
25 серпня 2016 року права вимоги за іпотечним договором були відступлені новому іпотекодержателю - ОСОБА_3 на підставі договору про відступлення права вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І. та зареєстрованого в реєстрі за № 691.
12 вересня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 31344788, на підставі якого за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 2224,6 кв. м, та земельну ділянку кадастровий номер 0520681000:01:006:0115, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, ОСОБА_3, як іпотекодержатель, реалізував позасудовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок виконання вимог за основним зобов`язанням в порядку, передбаченому іпотечним договором від 21 лютого 2011 року.
Вказував, що рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. прийнято без дотримання норм Закону України "Про іпотеку", Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127) та без урахування усіх істотних обставин, які мають значення для його прийняття, а відтак є незаконним та підлягає скасуванню. Нотаріусом, зокрема, не враховано, що рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки мало бути прийнято лише після 30-денного терміну з моменту направлення вимоги боржнику. Така вимога була направлена ОСОБА_1 26 серпня 2016 року, а оскаржуване рішення прийнято 12 вересня 2016 року, тобто через 17 днів, що є порушенням пунктів 1, 2 пункту 61 Порядку № 1127.
Зазначав, що предметом іпотеки були нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 965 кв. м, що належали іпотекодавцю на підставі свідоцтва від 26 березня 2004 року, яке на підставі судового рішення було визнане недійним; приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І. зареєстровано за ОСОБА_3 право власності на нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 2224,6 кв. м, розташовані по АДРЕСА_1, тобто на інший об`єкт нерухомого майна, який не був предметом іпотечного договору від 21 лютого 2011 року.
Вказував, що після набуття права власності на будівлі та земельну ділянку ОСОБА_3 відчужив нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 31 січня 2017 року ОСОБА_2 .
Ураховуючи викладене, посилаючись на положення статтей 36, 37 Закону України "Про іпотеку", статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської С. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31344788, від 12 вересня 2016 року про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 2 224,6 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та на земельну ділянку, загальною площею 0,9792 га, кадастровий номер 0520681000:01:006:0115, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати запис № 16412536 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме, внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31344788, від 12 вересня 2016 року щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлових будівель та споруд, загальною площею 2 224,6 кв. м, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати запис за № 16412564 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31344788, від 12 вересня 2016 року щодо об`єкта нерухомого майна: земельної ділянки, кадастровий номер 0520681000:01:006:0115, загальною площею 0,9792 га, що розміщена за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 не довів належними та допустимим доказами, що оскаржуване рішення нотаріуса Гембарської С. І. суперечить вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закону України "Про іпотеку" і нотаріусом, як державним реєстратором, був порушений відповідний порядок при прийнятті рішення.
Судом враховано, що для прийняття рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на предмет іпотеки нотаріусу був наданий весь необхідний перелік документів, визначений порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127), а тому підстав для відмови нотаріусом у реєстрації за ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно на підставі іпотечного застереження не було.
Крім того, позовні вимоги ОСОБА_1 не пред`явлені до належних відповідачів - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суд першої інстанції та зазначив про відсутність порушень приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І. вимог Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку № 1127 при прийнятті рішення про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на іпотечне майно, вказав, що боржник ОСОБА_1 був обізнаний із письмовою вимогою кредитора щодо погашення простроченої заборгованості за кредитом та наслідками її невиконання - звернення стягнення на заставне майно протягом 30 днів з моменту її отримання; надав письмову відповідь протягом 30 днів з дня отримання вимоги кредитора, в якій повідомив, що не погоджується з розміром заборгованості та відмовляється її погашати, а тому ОСОБА_3 вправі застосувати усі можливі заходи для стягнення заборгованості у спосіб, визначений законом; не надав доказів виконання свого зобов`язання в інший строк та іншим способом.
Апеляційний суд відхилив доводи позивача про те, що об`єкт, площею 2224,6 кв. м, відносно якого прийняте оскаржуване рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_3, ніколи не передавався в іпотеку на відміну від об`єкту нерухомості, загальною площею 965 кв. м, який зазначений в договорі іпотеки, та зазначив, що пунктом 1.4. іпотечного договору від 21 лютого 2011 року визначено, що проведення реконструкції чи ремонту предмета іпотеки не змінює правовідносин сторін за цим договором. Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 була проведена реконструкція нежитлової будівлі, загальною площею 965 кв. м, розташованої по АДРЕСА_1, в результаті якої загальна площа приміщень за вказаною адресою збільшилась до 2224,6 кв. м. 13 серпня 2013 року реєстраційною службою Вінницького районного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі і споруди, загальною площею 2224,6 кв. м, а 05 березня 2013 року за ним зареєстровано право власності на вказаний об`єкт нерухомості із перенесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку на підставі договору від 21 лютого 2011 року.
Апеляційний суд також зауважив, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 965 кв. м, розташовані по АДРЕСА_1, та нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 2224,6 кв. м, за тією ж адресою, мають однаковий реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 18012305206; у витягах наявна інформація про державну реєстрацію іпотек, відповідно до якої іпотекодавцем вказаного нерухомого майна є ОСОБА_1, іпотекодержателем - АТ "Златобанк", а в подальшому - ОСОБА_3, запис про іпотеку 289714, відтак, незалежно від того, чи були внесені зміни до договору іпотеки у зв`язку з перебудуванням, добудовою тощо предмета іпотеки чи ні, у разі, якщо об`єкт нерухомості не виділений в натурі, іпотека поширюється й на таку реконструкцію.
Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_3 набув права вимоги за іпотечним договором вже після скасування судом свідоцтва від 26 березня 2004 року про право власності ОСОБА_1 на нежитлові будівлі і споруди, площею 965 кв. м, оскільки інформація про скасування вказаного свідоцтва в Реєстрі відсутня.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 пред`явлені до неналежного відповідача, що також є підставою для відмови в задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасуватирішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2021 року й ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити.
Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказував, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 127/24817/17 із Вінницького міського суду Вінницької області.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, зокрема, статтей 33, 35, 36, 37 Закону України "Про іпотеку", приписи статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 40, 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127; не надали належної оцінки тому, що рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки нотаріус мав прийняти лише після завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем вимоги іпотекодержателя про погашення заборгованості, що є безумовною підставою для скасування рішення нотаріуса як державного реєстратора; не врахували, що відповідь представника ОСОБА_4 від 28 серпня 2016 року на лист-вимогу ОСОБА_3 від 26 серпня 2016 року була надана представником з перевищенням повноважень, оскільки в довіреності ОСОБА_1 не уповноважував ОСОБА_4 на листування із фізичними особами і на представництво його інтересів у правовідносинах з фізичними особами; надали належної оцінки тому, що рішення про державну реєстрацію прийнято нотаріусом щодо майна, яке не було предметом іпотеки та не врахували, що ОСОБА_3 набув права вимоги за іпотечним договором вже після скасування судом свідоцтва про право власності ОСОБА_1 на об`єкт, який був предметом іпотеки.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5, у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах, судами вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 21 лютого 2011 року між ПАТ "Златобанк" та ФОП ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 25/11-КL, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти у вигляді кредитної лінії в сумі 2 500 000 грн строком до 20 лютого 2012 року.
В подальшому до кредитного договору між ПАТ "Златобанк" та ОСОБА_1 було укладено ряд додаткових договорів/угод.
У забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором від 21 лютого 2011 року № 25/11-КL та додаткових угод до нього, 21 лютого 2011 року між ПАТ "Златобанк" та ФОП ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Дробахою В. О. та зареєстрований в реєстрі за № 133, предметом якого є: нежитлові будівлі та споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 965 кв. м, реєстровий № 32429547, що належать іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі та споруди, виданого Вінницько-Хутірською сільською радою Вінницького району Вінницької обл. на підставі рішення виконавчого комітету Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької обл. від 26 березня 2004 року № 40; земельна ділянка, загальною площею 0,9792 га, з цільовим призначенням - для промислового використання, розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 0520681000:01:006:0115, належна іпотекодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 273702, виданого управлінням земельних ресурсів у Вінницькому районі Вінницької обл. на підставі договору купівлі-продажу від 20 жовтня 2006 року (а. с. 9-15, т. 1).
У пункту 1.4. іпотечного договору від 21 лютого 2011 року сторонами визначено, що предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма комунікаціями, складовими частинами, приналежностями, зокрема, але не виключно, з кабельними лініями, водопроводом, електролініями, газопроводами тощо. Проведення реконструкції чи ремонту предмета іпотеки не змінює правовідносин сторін за цим договором.
Відповідно до пункту 5.1. іпотечного договору від 21 лютого 2011 року іпотекодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки (в цілому чи будь-якої його частини) у випадках невиконання іпотекодавцем основного зобов`язання або порушення порядку їх виконання, та інших випадках, передбачених основним зобов`язанням, цим договором та чинним законодавством України.
Пунктом 5.4. іпотечного договору від 21 лютого 2011 року визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки (в цілому чи на будь-яку його частину) здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
Пунктом 5.5. іпотечного договору від 21 лютого 2011 року визначено, що у разі порушення іпотекодавцем умов основного зобов`язання та/або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про усунення порушення не пізніше 30-денного строку та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом установленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору та Закону України "Про іпотеку".
Застереження про позасудове задоволення вимог іпотекодержателя визначене розділом 6 договору іпотеки.
Так, відповідно до пункту 6.1. сторони цього договору дійшли згоди вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження, що міститься у цьому договорі.
Відповідно до пункту 6.3. іпотечного договору від 21 лютого 2011 року сторони дійшли згоди, що задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватися шляхом: передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки (в цілому чи будь-якої його частини) в рахунок виконання іпотекодавцем основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку"; продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки ( в цілому чи будь-якої його частини) будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку" та направлення вирученої суми на погашення заборгованості за основним зобов`язанням.
У випадку прийняття рішення іпотекодержателем про задоволення своїх вимог шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (в цілому чи на будь-яку його частину), застереження в цьому договорі є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки (пункт 6.4. іпотечного договору).