Постанова
Іменем України
30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 192/1045/19
провадження № 61-77 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: Солонянська селищна рада, ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2021 року у складі судді Стрельникова О. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до територіальної громади в особі Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, яку в подальшому було замінено на правонаступника - Солонянську селищну раду, ОСОБА_2 про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 . Спадкоємцями за законом після померлого чоловіка є вона та їх діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які відмовилися від спадщини на її користь.
Зазначала, що за життя її чоловік був членом КСП "Прогрес" та перебував з ним у трудових відносинах, був включений до списку членів КСП "Прогрес", які мають право на земельну частку (пай) та який є додатком до державного акта на право на землю, виданого КСП "Прогрес" Солонянського району Дніпропетровської області серії ДП Сл № 000012 від 26 квітня 1995 року.
Вказувала, що постановою нотаріуса Солонянської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Супруненко А. М. від 19 вересня 2017 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно.
Ураховуючи викладене, посилаючись на те, що її померлий чоловік мав право на земельну частку (пай), але за життя не встиг отримати документи, які підтверджують право власності на землю, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право на земельну частку (пай) у порядку спадкування в землях колективної власності колишнього КСП "Прогрес" Солонянського району Дніпропетровської області в розмірі 6,19 га, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 убачається, що вона обґрунтовує свій позов до територіальної громади в особі Микільської сільської ради, правонаступником якої є Солонянська селищна рада, тим, що саме на підставі рішення вказаного органу місцевого самоврядування може бути виділено в натурі земельна ділянка особі, яка має право на земельну частку (пай). Разом з тим, позивачем заявлено позов про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, а не про виділення їй земельної частки (пай) в натурі. При цьому, будь-яких відомостей про те, який статус на час звернення з позовом у цій справі має КСП "Прогрес" (ліквідовано чи реорганізовано), а також доказів про те, чи перейшли землі КСП "Прогрес" у відання територіальної громади Микільської сільської ради, правонаступником якої є Солонянська селищна рада, або залишились у колективній власності чи у власності іншої особи, позивачем суду не надано. Отже, позивачем належним чином не обґрунтовано позовні вимоги саме до територіальної громади в особі Микільської сільської ради, правонаступником якої є Солонянська селищна рада, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що суд першої інстанції у повному обсязі встановив обставини справі, перевірив доводи сторін і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону; висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасуватирішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від17 серпня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року й ухвалити нове судове рішення, не передаючи справу на новий розгляд.
Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказував, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-19824ск15, постанові Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 171/2030/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2022 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 192/1045/19 із Солонянського районного суду Дніпропетровської області.
У лютому 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано, що особа набуває право на земельний пай за наявності таких умов: перебування в числі членів КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.
Вказує, що її чоловік набув право на земельну частку (пай) у землях КСП "Прогрес", оскільки був членом КСП та був включений до списків членів КСП, які мають право на земельні частку (пай), але за життя не встиг оформити відповідні документи, тому вважає, що має право на визнання за нею права на земельну частку (пай) в порядку спадкування після померлого чоловіка.
Суди не врахували, що у справах про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно, щодо якого відсутні правовстановлюючі документи, є спадкоємці, які прийняли спадщину, а також органи, які уповноважені видавати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, або ж органи, до яких перейшли такі повноваження, та органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно. Тому вважає, що територіальна громада Микільської сільської ради, правонаступником якої є Солонянська селищна рада, є належним відповідачем у цій праві, оскільки до її компетенції відноситься виділення земельних часток (паїв) із земель комунальної власності.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 17 грудня 1977 року ОСОБА_4 уклав шлюб зі ОСОБА_1 (а. с. 16, т. 1).
Батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а. с. 17, 18, т. 1).
Згідно з протоколом № 1 зборів членів КСП "Прогрес" від 25 січня 1984 року ОСОБА_4 прийнято в члени цього КСП (а. с. 31-35, т. 1).
Відповідно до державного акту на право колективної власності на землю від 26 квітня 1995 року КСП "Прогрес" Солонянського району Дніпропетровської області передано у колективну власність 3709,1 га землі в межах згідно з планом. Зазначений державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 12 (а. с. 39-40, т. 1).
ОСОБА_4 включений до списку громадян - членів КСП "Прогрес", які мають право на земельну частку (пай) в КСП "Прогрес" (а. с. 41-43, т. 1).
Вказані обставини підтверджуються також листом відділу у Солонянському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17 жовтня 2017 року № 206/145-17, у якому зазначено, що ОСОБА_4 включений до списку до державного акту на право колективної власності на землю серії ДП Сл № 000012 від 26 квітня 1995 року колишнього КСП "Прогрес" Солонянського району Дніпропетровської області та значиться за № 162, але сертифікат на право на земельну частку (пай) не отримував і державний акт не виготовлявся (а. с. 30, т. 1).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 15 грудня 1999 року Микільською сільською радою Солонянського району Дніпропетровської області (а. с. 20, т. 1).
Згідно з довідкою, виданою Микільською сільською радою Солонянського району Дніпропетровської області від 28 листопада 2017 року № 704, за даними погосподарської книги на день смерті ОСОБА_4 був зареєстрований та постійно проживав у будинку АДРЕСА_1 -на-Дніпрі разом з дружиною ОСОБА_1 та сином ОСОБА_6 (а. с. 21).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим 02 грудня 2008 року виконавчим комітетом Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області (а. с. 19, т. 1).
ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4, внаслідок чого була заведена спадкова справа № 372/2017 та видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а. с. 103-131, т. 1).
Постановою нотаріуса Солонянської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Супруненко А. М. від 19 вересня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю документа на майно померлого, який посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно (а. с. 29, 131, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.