Постанова
Іменем України
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 335/2566/18
провадження № 61-3457св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану адвокатом Дубовим Ігорем Анатолійовичем, на постанову Запорізького апеляційного суду від 27 січня 2021 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Кримської О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі - ПрАТ "СК "Арсенал Страхування"), про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позов обґрунтований тим, що 08 грудня 2017 року о 16:30 год. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом "Mitsubishi Pajero Sport", державний номер НОМЕР_1, рухався на Прибережній автомагістралі в м. Запоріжжі неподалік ЛЕП № 739, при зміні напрямку руху, не впевнившись в безпечності маневру, здійснив зіткнення із транспортним засобом "Infiniti QX 70", державний номер НОМЕР_2 (далі - автомобіль Infiniti), під керуванням водія ОСОБА_1 . У результаті удару автомобіль, незалежно від його волі, продовжував рух та здійснив зіткнення з автомобілем "Daewoo Lanos", державний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3, а потім - наїзд на вказану вище ЛЕП № 739. У результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Новотроїцького районного суду Херсонської області від 30 січня 2017 року у справі № 662/2538/17, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Херсонської області від 23 лютого 2018 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Власником автомобіля Infiniti є дружина позивача ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 керував автомобілем на підставі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на автомобіль.
В результаті ДТП автомобілю Infiniti завдано механічні пошкодження.
Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріальних збитків від 22 грудня 2017 року № 22/12, виконаного судовим експертом Булейком О. А., вартість збитків, спричинених автомобілю Infiniti, становить 1 162 512,15 грн.
Неправомірними діями відповідача, внаслідок яких сталося ДТП, позивачу завдано моральну шкоду, зокрема, порушено звичний життєвий уклад, з огляду на відсутність транспортного засобу, на якому він щодня долав значну відстань від дому до Запорізької обласної лікарні, де працює завідувачем ревматологічного відділення, подавлений стан, спричинений відвідуванням судових засідань у справі про адміністративне правопорушення, на яких відповідач вів себе недопустимо, звинувачуючи ОСОБА_1, що він є винним у ДТП, намагався вбити ОСОБА_2, здійснив тиск на лікарів, які проводили медичне обстеження щодо стану алкогольного сп`яніння. Це спричинили душевні страждання позивача.
Просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 1 162 512,15 грн та відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 12 грудня 2019 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди 1 162 512,15 грн, відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з урахуванням висновку автотоварознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріальних збитків від 22 грудня 2017 року № 22/12 позивач правильно визначив загальну суму, завданого матеріального збитку в розмірі 1 162 512,15 грн.
Внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у сильному стресі, викликаному хвилюванням, пов`язаним із пошкодженням автомобіля Infiniti, неможливістю користуватися автомобілем для сімейних та виробничих потреб, а також поведінкою відповідача, який не визнає своєї вини та намагається перешкодити позивачу в отриманні відповідної компенсації.
Оскільки позивач, 12 березня 2018 року звертаючись до суду з позовом, не міг та не був зобов`язаний передбачити, що усталена та багаторічна судова практика, сформульована у постановах Верховного Суду України, зокрема, у справах № 6-309цс15, № 6-725цс16, в категорії справ про відшкодування майнової шкоди, завданої ДТП, в яких майнові вимоги заявлені безпосередньо до особи, винної у вчиненні ДТП, буде докорінно змінена, суд першої інстанції не застосував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, з огляду на те, що позов до суду було пред`явлено раніше.
Суд дійшов висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди у розмірі 1 162 512,15 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 27 січня 2021 року рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 12 грудня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди 654 116,60 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції не з`ясував усіх фактичних обставин у справі, що мають значення для правильного її вирішення; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції помилково визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам справи; порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки висновки суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях.
Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги висновок автотехнічної експертизи бюро судових експертиз "АЛЬФА +" від 19 листопада 2018 року, оскільки суду не надано доказів, що на підставі цього висновку працівники поліції склали відповідний протокол за статтею 124 КпАП України щодо позивача та ухвалена постанова суду про його вину у ДТП.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_1 є належним позивачем у цій справі в частині позовних вимог щодо відшкодування завданої в ДТП майнової (матеріальної) шкоди шляхом пошкодження автомобіля Infiniti з вини відповідача, оскільки правомірне володіння чужим майном є достатньою правовою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.
Суд першої інстанції не врахував висновок Великої Палати Верховного Суду, сформульований у постанові від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15.
Суд першої інстанції помилково не залучив до участі у цій справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ПрАТ "СК "Арсенал Страхування".
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2021 року ОСОБА_2 через адвоката Дубового І. А. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 27 січня 2021 року, просив її скасувати в частині задоволення позову щодо відшкодування майнової шкоди у розмірі 654 116,60 грн, ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що експертне дослідження автотоварознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріальних збитків від 22 грудня 2017 року № 22/12, виконане судовим експертом Булейком О. А., не може бути використано як доказ, оскільки виконано з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, він підготовлений для подання до суду.
У судовому засіданні від 16 вересня 2020 року суд апеляційної інстанції з метою встановлення місця знаходження рештків транспортного засобу позивача, отримав від представника позивача відповідь, що автомобіль Infiniti повністю відновлено та він експлуатується. Це спростовує результати додаткового експертного дослідження судового експерта Булейка О. А. від 22 жовтня 2020року № 22/10, яке надав позивач як доказ повного пошкодження транспортного засобу.
У матеріалах справи відсутні доказі проведеного ремонту автомобіля позивача.
Висновки додаткового експертного дослідження від 22 жовтня 2020 року № 22/10, виконаного на замовлення ОСОБА_4, та акт приймання - передання від 22 жовтня 2020 року, який вона не підписувала, не могли бути долучені до справи у суді апеляційної інстанції.
У позивача відсутнє право на звернення з цим позовом у справі, що переглядається, оскільки власником автомобіля Infiniti є ОСОБА_4
ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" надало відповідь, що потерпілою (тобто особою, якій завдано збитків) є ОСОБА_4 .
Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги експертне дослідження від 05 грудня 2018 року № 222/11.18, згідно з яким винною особою у вчиненні ДТП є водій автомобіля Infiniti, тобто позивач, а не відповідач.
Суд апеляційної інстанції не застосував правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, постанови Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі №264/649/19, від 10 квітня 2019 року у справі №145/474/17, від 05 грудня 2018 року у справі №346/5603/17, 03 травня 2018 року у справі 404/251/17, встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно зі статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389, пунктом 4 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Верховний Суд переглядає постанову Запорізького апеляційного суду від 27 січня 2021 рокулише в частині задоволення позову щодо відшкодування майнової шкоди у розмірі 654 116,60 грн.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідача визнано винним у вчиненні ДТП за таких обставин: 08 грудня 2017 року о 16:30 год. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом "Mitsubishi Pajero Sport", державний номер НОМЕР_1, рухався на Прибережній автомагістралі в м. Запоріжжі неподалік ЛЕП № 739, при зміні напрямку руху, не впевнившись в безпечності маневру, здійснив зіткнення із автомобілем Infiniti, під керуванням водія ОСОБА_1 . У результаті удару автомобіль продовжував рух та здійснив зіткнення з автомобілем "Daewoo Lanos", державний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3, а потім - наїзд на вказану вище ЛЕП № 739. У результаті цієї ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
ОСОБА_2 своїми діями порушив вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність відповідно до статті 124 КУпАП (постанова Новотроїцького районного суду Херсонської області від 30 січня 2017 року у справі № 662/2538/17, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Херсонської області від 23 лютого 2018 року).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_4, автомобіль Infiniti належить на праві власності дружині позивача - ОСОБА_4 .
Згідно з постановою Новотроїцького районного суду Херсонської області від 30 січня 2017 року у справі № 662/2538/17 ОСОБА_1 керував автомобілем Infiniti на підставі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб.
Суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали цієї справи, зокрема, постанова Новотроїцького районного суду Херсонської області від 30 січня 2017 року у справі № 662/2538/17 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП України ОСОБА_2, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Херсонської області від 23 лютого 2018 року, не містять інформації, що водій ОСОБА_1 отримав тілесні пошкодження чи мала місце неправомірна поведінка відповідача безпосередньо щодо позивача, а зазначено лише про пошкодження автомобілів учасників ДТП.
Цивільна відповідальність відповідача на час ДТП була застрахована з нульовою франшизою у ПрАТ "СК "Арсенал Страхування"
Згідно з копією платіжного доручення від 02 квітня 2018 року на користь ОСОБА_4 здійснено виплату страхової суми у розмірі 100 000,00 грн.
На підтвердження понесення позивачем у цій справі витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн на адвоката Зелінську О. С. до суду першої інстанції надано лише:
- ордер адвоката Зеліньскої О. С. (т. 1, а. с. 39, 76), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (копія т. 1, а. с. 41, 75);
- ордер адвоката Лясковець О. В. (т. 1, а. с. 80), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (т. 1, а. с. 81), витяг з Єдиного реєстру адвокатів України (т. 1, а. с. 82).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку ( частина друга статті 1187 ЦК України).
Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України).
У постанові від 22 лютого 2022 року у справі 201/16373/16-ц, провадження № 14-27цс21, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17).
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.