Постанова
Іменем України
23 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 766/3698/20
провадження № 61-15653св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: фізична особа - підприємець ОСОБА_3, фізична особа - підприємець ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОШО",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2, подану адвокатом Іващенком Андрієм Івановичем, на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 26 травня 2021 року у складі судді Майдан С. І. та постанову Херсонського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Радченка С. В., Вейтас І. В., Семиженка Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через адвоката Іващенка А. І. звернулися до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ), фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "ОШО" (далі - ТОВ "ОШО") про розірвання договору та відшкодування збитків.
Позов обґрунтований тим, що 15 грудня 2018 року між позивачами з однієї сторони та ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4 з іншої сторони було укладено інвестиційний договір № 1-ІТ, згідно з яким останні отримали від позивачів грошові кошти у гривнях у розмірі, еквівалентному 163 086,25 доларів США, для відкриття ресторану і кафе та зобов`язались повернути інвесторам суму інвестицій разом з інвестиційним доходом у розмірі, еквівалентному 36 913,75 доларів США (далі - інвестиційний договір).
12 лютого 2018 року ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 заснували ТОВ "ОШО".
15 квітня 2019 року відповідачі в односторонньому порядку відмовились від подальшої реалізації інвестиційного проєкту згідно з інвестиційним договором, з огляду на його неприбутковість, що завдало збитків позивачам у розмірі 163 086,25 доларів США.
Враховуючи вказане, просили розірвати інвестиційний договір у зв`язку з істотними порушеннями та відшкодувати збитки, завдані розірванням договору, у розмірі 163 223,20 доларів США, що на день звернення до суду з позовом еквівалентно 4 050 873,38 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26 травня 2021 року, яка залишена без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 01 вересня 202 року, провадження у справі закрито.
Суди мотивували рішення тим, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки спір виник з приводу виконання умов інвестиційного договору, предметом якого є здійснення ТОВ "ОШО" господарської діяльності із залученням інвестиційних коштів, він не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, на нього поширюється господарська юрисдикція.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через адвоката Іващенка А. І. звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 26 травня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року, просили їх скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявники зазначають, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували статтю 19 ЦПК України, статті 3, 4, 20, 45, 128, 167, 173, 175 ГПК України, не врахували правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 916/542/18, провадження № 12-65гс19, від 08 жовтня 2018 року у справі № 916/2084/17, провадження № 12-77гс19, від 15 січня 2020 року у справі № 492/1519/15-ц, провадження № 14-558цс19, Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 607/6964/20, провадження № 61-13766св20.
Касаційна скарга мотивована тим, що предмет інвестиційного договору не пов`язаний з безпосереднім здійсненням господарської діяльності його сторонами.
Позивачі інвестували у інвестиційний проєкт кошти як фізичні особи, хоча поза цим договором ОСОБА_2 залишається учасником ТОВ "ОШО".
Повернення ОСОБА_2 інвестицій за інвестиційним договором не є виплатою дивідендів, як учаснику ТОВ "ОШО".
Повернення інвестицій позивачам здійснюється за рахунок чистого прибутку (доходу) ТОВ "ОШО", отриманого в результаті господарської діяльності згідно з пунктом 2. 2 інвестиційного договору, не є виплатою дивідендів чи іншими виплатами у корпоративних відносинах, оскільки не пов`язано з часткою ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "ОШО".
Окремі положення інвестиційного договору, щодо корпоративних відносин за окремим корпоративним договором між ОСОБА_2 і ФОП ОСОБА_3, не пов`язані зі спором у справі, що переглядається.
Невиконання відповідачами інвестиційного договору призвело до порушення прав позивачів як кредиторів за цивільно-правовим договором, а не як учасників корпоративних відносин.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи. Відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення дії ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 26 травня 2021 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року.
У грудні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду
Згідно зі статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених абзацом другим частини другої статті 389: суди попередніх інстанцій неправильно застосували статтю 19 ЦПК України, статті 3, 4, 20, 45, 128, 167, 173, 175 ГПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що спір між сторонами виник з приводу розірвання інвестиційного договору від 15 грудня 2018 року № 1-ІТ, укладеного між ОСОБА_1, ОСОБА_2 з однієї сторони та ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ "ОШО" з іншої сторони та стягнення грошових коштів як збитків, завданих розірванням договору.
ТОВ "ОШО" здійснює господарську діяльність у сфері ресторанного бізнесу.
Суд першої інстанції встановив, що згідно з визначенням термінів, які використовуються в тексті інвестиційного договору між суб`єктами інвестиційної діяльності:
- бізнес ідея - інвестиційний проєкт, представлений одержувачами інвестицій на розгляд Інвесторам у вигляді відповідних розрахунків економічної ефективності та прибутковості ресторану та кафе, на підставі якого сторони за цим договором шляхом усної домовленості прийняли рішення з використанням грошових коштів, залучених від інвесторів, об`єднати свої зусилля з метою відкриття та подальшого функціонування для отримання доходу наступних об`єктів торгівлі: ресторану за адресою: АДРЕСА_1 (орієнтована загальна площа ресторану 220,30 кв. м) та кафе за адресою: АДРЕСА_2, цокольне підвальне приміщення, загальна площа 71,45 кв. м.
- об`єкти інвестицій - корпоративні права (частка в статутному капіталі ТОВ) сторони-2, оборотні кошти одержувачів інвестицій, що використовуються для реалізації бізнес - ідеї, майно (матеріальні цінності), що знаходяться в ресторані та кафе та (або) обліковується на балансі ТОВ.
Відповідно до пункту 1.1 інвестиційного договору цей договір в рамках діяльності ТОВ, ресторану та кафе регулює взаємовідносини між сторонами, визначає їх права та обов`язки, регулює інші дії чи рішення, що стосуються управління товариством, рестораном чи кафе, встановлює відповідальність за порушення умов цього договору, а сторони зобов`язуються дотримуватися встановлених цим договором положень у відповідній частині, що їх стосуються.
Згідно з пунктом 1.2 інвестиційного договору метою договору є сприяння та встановлення порядку реалізації бізнес - ідеї, визначення правил щодо діяльності та розвитку товариства, кафе та ресторану, а також своєчасного повернення отриманих від кредитора (додаткового кредитора) грошових коштів в порядку та на умовах цього договору.
Сторони підтверджують, що для можливості реалізації бізнес - ідеї та відповідно до первісної домовленості щодо розміру необхідних інвестицій інвестори інвестували в об`єкти інвестицій грошові кошти в сумі, еквівалентній 163 086,25 доларів США шляхом їх надання до укладання цього договору одержувачам інвестицій. Залучені кошти підлягають поверненню в повному обсязі, першочергово в порівнянні з будь-якою іншою заборгованістю одержувачів інвестицій чи кожного з них, в порядку та на умовах, передбачених Розділом 2 цього договору (пункт 1.3 інвестиційного договору).
Відповідно до пункту 2.2 інвестиційного договору сторони домовились, що повернення інвестицій здійснюється за рахунок чистого прибутку (доходу) товариства, отриманого в результаті господарської діяльності.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (стаття 124 Конституції України).
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.