Постанова
Іменем України
28 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 383/673/21
провадження № 61-4218св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2021 року в складі судді Бондаренка В. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 березня 2022 року в складі колегії суддів Чельник О. І., Єгорової С. М., Черненка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення, визнання права власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки та визнання недійсним спадкового договору.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 09 квітня 2019 року № 267 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки багаторічних насаджень у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого господарства на території Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області. На підставі вказаного рішення нею було замовлено, а ТОВ "Тектоареал" - виготовлено проект землеустрою, який пройшов усі необхідні погодження, передбачені земельним законодавством, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3520884000:02:000:5250. Рішенням Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 25 жовтня 2019 року № 490 їй затверджено проект землеустрою та передано безоплатно у власність спірну земельну ділянку.
Однак, після звернення до державного реєстратора для державної реєстрації права власності на це майно позивач дізналася, що спірна земельна ділянка вже перебуває у приватній власності відповідача ОСОБА_2 на підставі рішення Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 26 липня 2019 року № 400, який у подальшому її відчужив відповідачу ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу. На спірну земельну ділянку накладено обтяження у вигляді заборони відчуження на підставі спадкового договору від 19 червня 2020 року № 414, укладеного між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Наявність двох рішень Костомарівської сільської ради про передачу спірної земельної ділянки у власність двом різним особам створює правову невизначеність стосовно власників цієї ділянки. Позивачем повністю був дотриманий встановлений законом порядок набуття у власність спірної земельної ділянки (у формі безоплатної приватизації). Натомість відповідач ОСОБА_2 не вчинив всіх необхідних дій для безоплатної передачі земельної ділянки у власність, оскільки на момент подачі заяви ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою та передачі ділянки у власність останньому кадастровий номер ділянці не був присвоєний, а державна реєстрація спірної земельної ділянки відбулась лише 03 липня 2019 року на підставі проекту землеустрою, виготовленим позивачем. Разом із цим, проект землеустрою відповідача ОСОБА_2 не відповідає вимогам законодавства, оскільки не пройшов державну експертизу землевпорядної документації.
Вказані обставини свідчать про порушення прав та законних інтересів позивача як законного власника спірної земельної ділянки, оскільки завершивши процедуру приватизації та маючи правовстановлюючий документ вона не може зареєструвати право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Позивач просила суд визнати недійсним рішення Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 26 липня 2019 року № 400; визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 3520884000:02:000:5250, для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 25 жовтня 2019 року № 490; витребувати у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 вказану земельну ділянку; визнати недійсним спадковий договір, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 19 червня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Потьомкіною І. А., зареєстрований у реєстрі за № 414, в частині, яка стосується відповідної земельної ділянки.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 15 березня 2022 року, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позивач не набув право власності на спірну земельну ділянку. При цьому, права позивача відповідачами не порушені. Відповідач ОСОБА_2 правомірно набув право власності на спірну земельну ділянку та відповідно - правомірно відчужив її відповідачу ОСОБА_3 . Останній, укладаючи спадковий договір з відповідачем ОСОБА_4 також діяв в рамках своїм прав на спірну земельну ділянку. Тому також відсутні підстави для визнання недійсним спірного правочину - спадкового договору у частині цієї земельної ділянки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
04 травня 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 (далі - заявник) надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 березня 2022 року.
У касаційній скарзі представник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 березня 2022 року і направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 02 червня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 березня 2022 року, і витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставами касаційного оскарження рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2021 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 15 березня 2022 року заявник вказує застосування в оскаржуваних рішеннях норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 27 березня 2018 року у справі № 917/97/17, від 06 березня 2019 року у справі № 1640/2594/18, від 22 травня 2019 року у справі № 640/7778/18, від 10 жовтня 2019 року у справі № 910/2164/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 320/4938/17, від 02 червня 2021 року в справі № 700/316/20-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18, від 21 січня 2021 року у справі № 910/27779/14. Крім того, зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, посилаючи на пункт 1 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України(далі - ЦПК України).
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Позиція інших учасників
У серпні 2022 року до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу від відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 . Відповідачі вказували на безпідставність доводів касаційної скарги, зазначали про законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень. Просили залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24 травня 2018 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з клопотанням про надання йому дозволу для виготовлення проекту землеустрою на 2 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, при цьому додав графічне зображення бажаної земельної ділянки на території Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та копію посвідчення учасника бойових дій, а також інші документи, які посвідчують його особу.
Наказом головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23 червня 2018 року № 11-3890/14-18-СГ відповідачеві ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області орієнтовною площею 2 га - сади, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Як свідчить проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 у власність загальною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район, Костомарівська сільська рада, за межами населеного пункту, він був замовлений відповідачем ОСОБА_2 та виготовлений ФОП ОСОБА_6 у 2018 році, містить схему розміщення земельної ділянки, план кадастрової зйомки, експлікацію угідь багаторічних насаджень розміром 2,000 га, з кадастровим номером земельної ділянки 3520884000:02:000:5250.
Рішенням Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 26 липня 2019 року № 400 ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою та надано безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2 га, кадастровий номер 3520884000:02:000:5250.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09 серпня 2019 року № 176992961 право власності на земельну ділянку загальною площею 2 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3520884000:02:000:5250, зареєстровано 06 серпня 2019 року рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Гончар Г. П за № 400.
Відповідач ОСОБА_2 продав дану земельну ділянку відповідачу ОСОБА_3, що підтверджується договором купівлі-продажу від 19 серпня 2019 року.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20 серпня 2019 року № 178074570 відповідач ОСОБА_3 зареєстрував своє право власності на спірну земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 3520884000:02:000:5250, про що приватним нотаріусом (як державним реєстратором) Кропивницького міського нотаріального округу Потьомкіною І. А. постановлено рішення, індексний номер: 48312040.
07 березня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася із заявою до Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. 09 квітня 2019 року рішенням Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області № 267 їй надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - багаторічних насаджень у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого господарства на території Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.
Рішенням Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 25 жовтня 2019 року № 490 ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою та передано безоплатно у власність спірну земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 3520884000:02:000:5250, для ведення особистого селянського господарства за адресою: Костомарівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області.
Відповідно до наданих позивачем до апеляційного суду копій заяв про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність видно, що відповідач ОСОБА_2 звернувся до Костомарівської сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою спірної земельної ділянки 06 червня 2019 року, а позивач ОСОБА_1 - 25 жовтня 2019 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Як видно із касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій, визначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України оскаржуються на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 6 Конвенції зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частинами першою, другою статті 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Частиною першою статті 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
За пунктом "а" частини третьої статті 22 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Згідно з пунктом "в" частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2 га.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118, 186-1 ЗК України.
Згідно з частинами шостою, сьомою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.