ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 915/1544/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промхімскло"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022
та рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промхімскло"
до Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у міста Миколаєві, та Прокуратури Миколаївської області
про стягнення 1 214 200,00 грн
Учасники справи:
від ТОВ "Промхімскло": не з`явився;
від управління ДБР: не з`явився;
від прокуратури: Омельченко А.О.;
1. Короткий зміст вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промхімскло" (далі - позивач, ТОВ "Промхімскло") звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві (далі - відповідач-1, Територіальне управління ДБР) та прокуратури Миколаївської області (далі - відповідач-2, прокуратура) про стягнення 1214200,00 грн моральної та майнової шкоди (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що орган досудового розслідування і прокуратура при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні своїми незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю завдали позивачу майнову шкоду з оплати юридичної допомоги, яка була надана останньому в період з 10.03.2017 по вересень 2020 року в сумі 14200,00 грн та моральну шкоду, яку позивач оцінює у 1200000,00 грн.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2021, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022, у позові відмовлено повністю.
2.2. Судові рішення мотивовані тим, що:
- позивач не довів склад правопорушення, необхідний для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, оскільки суду не доведено протиправності поведінки відповідачів, причинно-наслідкового зв`язку між їх діями і заподіянням шкоди;
- позивачем не доведено самого факту заподіяння йому моральної шкоди;
- позивач не зазначив розрахунку суми заявленої до стягнення моральної шкоди та належного обґрунтування щодо завдання такої шкоди позивачеві;
- витрати на оплату послуг адвоката є процесуальними витратами, питання щодо розподілу яких має бути вирішено у тій справі, в якій вони були понесені, тобто за правилами КПК України, і вказані витрати не є збитками;
- дія Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" не розповсюджується на потерпілих - юридичних осіб, оскільки вказаним Законом врегульовані правовідносини відшкодування шкоди, завданої виключно громадянинові.
3. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
3.1. Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 16.06.2016 у справі №487/3036/15-к (провадження №1-кс/487/545/16 скаргу позивача на бездіяльність слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області задоволено частково, встановлено строк виконання слідчим СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області слідчих дій по кримінальному провадженню №12015150030000929 протягом одного місяця.
3.2. Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 27.03.2017 у справі №487/3036/15-к (провадження №1-кс/487/395/17) скаргу позивача на постанову старшого слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУНП у Миколаївській області про закриття кримінального провадження від 23.02.2017 №12015150030000929 задоволено частково, постанову старшого слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУНП у Миколаївській області про закриття кримінального провадження від 23.02.2017 №12015150030000929 - скасовано.
3.3. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.09.2018 у справі №490/5417/17 (провадження №1-кс/490/1699/2018) скаргу позивача задоволено, постанову старшого слідчого СВ прокуратури Миколаївської області від 26.09.2017 про закриття кримінального провадження від 06.03.2017 №42017151030000047 - скасовано.
3.4. Постановою слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві, від 12.09.2019 закрито кримінальне провадження від 06.03.2017 №42017151030000047 від 06.03.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 382 КК України у зв`язку з відсутністю в діях слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївської області Костікова П.О. на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України, тобто у зв`язку з відсутністю в діяннях останнього складу кримінального правопорушення.
3.5. Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 07.09.2020 у справі №487/7474/19 (провадження №1-кс/487/3310/20 скаргу позивача на постанову слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві, від 12.09.2019 задоволено, вказану постанову - скасовано.
3.6. Між позивачем, як замовником, та адвокатом Бєліковим В.Г. укладено договір про надання правової допомоги адвокатом від 10.03.2017 № б/н, відповідно до предмету якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу позивачу у відновленні його прав, які будуть порушені правоохоронними органами при проведенні досудового розслідування кримінального провадження від 06.03.2017 №42017151030000047.
3.7. Актом приймання-передачі до вказаного договору від 01.10.2020 № б/н сторони названого договору засвідчили факт прийому позивачем наданих адвокатом юридичних послуг з 10.03.2017 по 01.10.2020 в сумі 14200,00 грн.
3.8. Відповідно до платіжного доручення від 01.10.2020 №66 позивачем сплачено на користь адвоката Бєлікова В.Г. грошові кошти в сумі 14200,00 грн за договором про надання правової допомоги адвокатом від 10.03.2017 № б/н.
3.9. Позивач, звертаючись з вимогою про стягнення з відповідачів суми моральної шкоди, не довів самого факту заподіяння йому, як юридичній особі, моральної шкоди, та не зазначив розрахунку суми шкоди.
3.10. Наявні матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів, зокрема довідок (актів, звітів тощо) про зменшення вартості нематеріальних активів; свідоцтв про зменшення вартості котирування акцій юридичної особи; висновків судової експертизи; експертної оцінки вартості нематеріальних активів; повідомлень в засобах масової інформації тощо, на підтвердження того, що неправомірні дії відповідачів призвели до приниження ділової репутації, зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності ТОВ "Промхімскло".
3.11. Процесуальні витрати, понесені, в тому числі і у кримінальному провадженні, не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України.
4. Короткий зміст касаційної скарги
4.1. 05.09.2022 ТОВ "ПРОМХІМСКЛО" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021, ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
5. Узагальнені доводи касаційної скарги
5.1. Скаржник зазначає про необхідність відступу від правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 09.04.2019 у справі №910/23364/17 та від 03.09.2019 у справі №916/1423/17, зокрема щодо висновку про те, що положення Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" не поширюються на вимоги юридичних осіб. При цьому, в обґрунтування необхідності відступлення від вищевказаного правового висновку скаржник зазначає про не застосування судом апеляційної інстанції положень статті 11, частини сьомої статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), частини першої статті 91, частини сьомої статті 1176 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
5.2. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій не застосували статтю 56 Конституції України, статтю 23, частину першу статті 94, частину першу статті 201 ЦК України, а також порушили права позивача, передбачені в статтях 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
5.3. Суди попередніх інстанцій не виконали:
- рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 у справі "Михалкова та інші проти України" та від 07.02.2017 у справі "Лашманкін та інші проти Росії", якими визначено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов`язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", що вимагає наявності ефективного засобу "правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження" (стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод);
- рішення Конституційного Суду України від 17.06.2019 №4-р(ІІ)/2020 у справі №3-180/2018(1644/18) щодо гарантій, регламентованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про забезпечення ефективного доступу до судів, а також рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003, де зазначено, що "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
6. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги
6.1. Територіальне управління ДБР, розташоване у місті Миколаєві, у відзиві заперечувало проти доводів касаційної скарги, посилаючись зокрема на наступне:
- сам по собі факт скасування постанови про закриття кримінального провадження не підтверджує заподіяння шкоди позивачеві, як і не встановлює наявність причинно наслідкового зв`язку між діями слідчих органу досудового розслідування та настанням шкоди, про яку зазначає позивач;
- суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про не доведення позивачем факту понесення ним збитків, а також того, що дії Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві, призвели до приниження ділової репутації позивача;
- позивачем не обґрунтовано розмір матеріальної шкоди, розрахунок якої здійснено без застосування відповідної методики. Розмір шкоди встановлений виключно на припущеннях позивача;
- заявлені позивачем до стягнення витрати за надання правової допомоги в межах кримінального провадження №42017151030000047, не є збитками у розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 ЦК України, а тому в цій частині вимог позов також є необґрунтованим.
6.2. Миколаївська обласна прокуратура у відзиві просила Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, звертаючи увагу Суду на наступне:
- позивач не надав доказів завдання юридичній особі матеріальної або немайнової шкоди, не зазначено, яким саме чином дії (бездіяльність) державних органів потягнули за собою ті чи інші об`єктивні наслідки для юридичної особи, зокрема, приниження її ділової репутації, не доведено причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і ймовірним протиправним діянням її заподіювачів та вини останніх в її заподіянні, наданий позивачем розрахунок немайнової шкоди не має ознак обґрунтованості;
- доводи касаційної скарги не підтверджують незаконності рішень, дій, бездіяльності органів досудового розслідування або прокуратури, адже сам лише факт закриття кримінального провадження на підставі положень пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, тобто на підставі положень закону, та скасування в подальшому постанов про закриття судом, не є автоматичним та безумовним свідченням незаконності всіх дій органів досудового розслідування та прокуратури під час кримінального провадження №42017151030000047, як стверджує позивач;
питання розподілу процесуальних витрат, які позивачем заявлені до стягнення у даній справі, має бути вирішено у тій справі, в якій вони були понесені, за правилами КПК України;
- Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" врегульовує правовідносини відшкодування шкоди, завданої виключно громадянинові внаслідок незаконного притягнення його до відповідальності, його дія не розповсюджується на потерпілих осіб, зокрема юридичних осіб;
- рішення судів першої та апеляційної інстанції у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди позивача з процесуальною позицією судів.
7. Касаційне провадження
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 14.09.2022 касаційну скаргу ТОВ "Промхімскло" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі №915/1544/20 залишено без руху, надано строк на усунення недоліків касаційної скарги.
7.2. 05.10.2022 від ТОВ "Промхімскло" до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додані докази відправки копії касаційної скарги на адреси відповідачів з заявою про визнання поважною причини пропуску строку на подання касаційної скарги.
7.3. Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2022 поновлено ТОВ "Промхімскло" пропущений строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі №915/1544/20. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Промхімскло" на вищезгадані судові рішення, призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.11.2022 о 15:15.
7.4. В судовому засіданні 22.11.2022 представник прокуратури підтримала заперечення проти касаційної скарги, викладені у відзиві, просила Суд відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувані судові рішення у цій справі без змін.
7.5. Решта учасників явку своїх представників в судове засідання не забезпечили. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 22.11.2022.
7.6. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
7.7. Враховуючи, що явка представників сторін у справі не була визнана обов`язковою, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників сторін, які не з`явилися.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. ТОВ "Промхімскло" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві, та прокуратури Миколаївської області про стягнення 1214200,00 грн шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що шкода завдана позивачеві внаслідок незаконних рішень, дій та бездіяльності відповідачів при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні. Заявлена до стягнення сума шкоди складається з 1200000,00 грн моральної шкоди та 14200,00 грн майнової шкоди.
8.2. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, мотивуючи свої рішення тим, що заявлена позивачем до стягнення моральна шкода не містить ні розрахунку, ні належного обґрунтування, а Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", який позивач просив застосувати до спірних правовідносин, не розповсюджується на потерпілих осіб, зокрема юридичних осіб, натомість врегульовує правовідносини відшкодування шкоди, завданої виключно громадянинові внаслідок незаконного притягнення його до відповідальності. В частині вимог про стягнення майнової шкоди суди дійшли висновку про те, що витрати на оплату правничої допомоги у кримінальному провадженні не є збитками і питання щодо їх стягнення підлягає вирішенню за правилами КПК України у тій справі, в якій вони були понесені.
8.3. Позивач не погоджується з ухваленими судами першої та апеляційної інстанцій рішеннями у цій справі, вважає, що суди не застосували норми матеріального і процесуального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, не забезпечили позивачу можливості захистити свої права. Крім того, позивач вважає, що у даному випадку наявні підстави для відступу від висновків Верховного Суду щодо застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (розділ 5 цієї постанови).
8.4. Врахувавши доводи скаржника та заперечення на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених у цій справі обставин, Верховний Суд зазначає наступне.
8.5. В частині другій статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8.6. Кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 56 Конституції України).
8.7. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.