ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 916/596/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Варбаногло Г. А. (в порядку самопредставництва),
відповідача - не з`явилися,
третьої особи - не з`явилися,
розглянув касаційну скаргу Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2021 (суддя Лічман Л. В.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 (головуючий - Поліщук Л. В., судді Богатир К. В., Філінюк І. Г.) у справі
за позовом Одеської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕКСОНВІЛЬ",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради,
про розірвання договору та стягнення 1 647 649,80 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. 24.02.2021 Одеська міська рада (далі - Одеська міськрада, Міськрада, Продавець, позивач) звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕКСОНВІЛЬ" (далі - ТОВ "ДЖЕКСОНВІЛЬ", Товариство, Покупець, відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департаменту комунальної власності Одеської міськради (далі - Департамент, Орган приватизації, третя особа), про: 1) розірвання договору купівлі-продажу від 28.12.2017 (далі - договір купівлі-продажу), укладеного між територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міськради та ТОВ "ДЖЕКСОНВІЛЬ" щодо нежитлових приміщень першого, другого поверхів, антресолі та цокольного поверху загальною площею 754,3 м2, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, буд. 20 (далі - спірні приміщення, об`єкт приватизації, об`єкт купівлі-продажу), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю. за № 3551; 2) стягнення з відповідача на користь позивача 1 647 649,80 грн неустойки, з посиланням на положення статей 173, 174, 193, 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 526, 530, 546, 549, 599, 610, 611, 629, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 2, 11, 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 24, 26 Закону України від 18.01.2018 № 2269-VІІІ "Про приватизацію державного і комунального майна", чинного з 07.03.2018 (далі - Закон України № 2269-VІІІ).
2. Позовна заява обґрунтовується невиконанням Товариством передбаченого пунктом 2.1 договору купівлі-продажу обов`язку з оплати вартості придбаного майна в установлений 30-денний строк, у зв`язку з чим у позивача на підставі пункту 6.1 цього договору виникли права на стягнення неустойки та розірвання договору.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки з мотивів пропуску позивачем спеціального строку позовної давності в один рік, передбаченого статтею 258 ЦК України, оскільки Міськрада мала би звернутися до суду з відповідним позовом в період з 28.01.2018 по 28.01.2019, так як з пункту 6.1 договору купівлі-продажу вбачається, що право Продавця порушено через тридцять днів з моменту укладення цього договору. При цьому Товариство заявило про застосування наслідків спливу позовної давності.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.08.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022, позов задоволено частково. Розірвано договір купівлі-продажу. В решті позову відмовлено.
4. Рішення та постанова мотивовані посиланням на положення статей 188, 193, 230 ГК України, статей 254, 258, 261, 267, 525, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 629, 651, 692 ЦК України, статей 26, 29 Закону України № 2269-VІІІ, статей 74, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1) Покупець не виконав визначеного пунктом 2.1 договору купівлі-продажу зобов`язання з оплати вартості придбаного майна протягом тридцяти днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору, тобто до 29.01.2018 включно, а також упродовж тривалого часу (більше трьох з половиною років) не виконує обов`язку з перерахування ціни продажу об`єкта приватизації, чим порушується одна з істотних умов правочину та значною мірою Продавець позбавляється того, на що він розраховував, укладаючи договір купівлі-продажу, в зв`язку з чим цей договір підлягає розірванню; 2) враховуючи заяву відповідача про застосування скороченого (річного) строку позовної давності до позовної вимоги про стягнення 1 647 649,80 грн неустойки, необхідно відмовити в задоволенні цієї позовної вимоги, оскільки позовна давність для звернення Одеської міськради з вимогою про стягнення неустойки за договором купівлі-продажу сплинула ще 30.01.2019 (один рік від 29.01.2018, тобто дати, коли закінчився строк виконання зобов`язання Покупця, та того, що 30-й день від дати укладення договору припав на вихідний день), а позов направлено до суду тільки в лютому 2021 року; 3) наведена позивачем причина пропуску строку звернення з позовною вимогою про стягнення неустойки, яка пов`язана з повідомленням Департаментом позивача про несплату Товариством коштів лише в лютому 2021 року шляхом направлення листа від 12.02.2021 № 01-13/584, не визнається судом першої інстанції поважною, адже відсутність належної взаємодії між органами місцевого самоврядування не може вважатися поважною причиною несвоєчасного звернення до суду одним з них.
Разом з тим суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що: 1) в розумінні пункту 1 частини 3 статті 26 та частини 4 статті 29 Закону України № 2269-VІІІ (в редакції, чинній до 18.08.2022) допущене відповідачем порушення, яке полягає в несплаті протягом 60 днів коштів за об`єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу, є виключною умовою для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації; 2) наведена Одеською міськрадою причина, через яку остання не знала про порушення свого цивільного права (внутрішні організаційні відносини між Міськрадою та Департаментом), є суб`єктивною обставиною, але Міськрадою (позивачем), яка є стороною за договором купівлі-продажу, не доведено факту неможливості довідатися про порушення свого цивільного права та факту необізнаності про таке порушення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, Одеська міськрада звернулася з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення 1 647 649,80 грн неустойки та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, наголошуючи, що на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми частини 5 статті 267 ЦК України у разі, коли суб`єктом, який звертається про визнання поважними причин пропущення позовної давності, пропуск позовної давності обумовлено законодавчим розподілом повноважень серед органів місцевого самоврядування, закріпленим статтями 10, 11, 26, 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". При цьому, на думку позивача, необхідно роз`яснити зміст частини 5 статті 267 ЦК України у правовідносинах координації та субординації органів місцевого самоврядування, закріплених частинами 1, 3 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а саме: чи може бути визнано поважною причиною пропуску позовної давності для захисту порушеного права такий випадок, коли позовну давність пропущено Міськрадою через її несвоєчасне повідомлення виконавчим органом за умови, що контроль за виконанням зобов`язань відповідно до законодавства належить до повноважень саме виконавчого органу Міськради, а не безпосередньо Одеської міськради.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. ТОВ "ДЖЕКСОНВІЛЬ" не скористалося правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Розгляд справи Верховним Судом
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.10.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Одеської міськради на рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 916/596/21 і призначено розгляд цієї справи в судовому засіданні на 15.11.2022.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2022 постановлено здійснити розгляд справи № 916/596/21 за касаційною скаргою Одеської міськради на рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у судовому засіданні 29 листопада 2022 року, оскільки 15.11.2022 розгляд цієї справи не відбувся в зв`язку з тривалою повітряною тривогою.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
9. Рішенням Одеської міськради від 26.07.2017 № 2272-VII внесено зміни до Переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню в інший спосіб, затвердженого рішенням Одеської міськради від 24.12.2014 № 6014-VI, та доповнено його, зокрема, пунктом 186 наступного змісту: "Нежитлові приміщення першого, другого поверхів, антресолі та цокольного поверху, загальною площею 754,3 кв.м., за адресою: вул. Грецька, 20, викуп орендарем за грошові кошти".
10. На підставі рішення Одеської міськради від 26.07.2017 № 2272-VII, 28.12.2017 між територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міськради (Продавець), та ТОВ "ДЖЕКСОНВІЛЬ" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами пунктів 1.1, 1.4 якого Продавець продав, а Покупець купив індивідуально-визначене майно комунальної власності у вигляді нежитлових приміщень першого, другого поверхів, антресолі та цокольного поверху, що розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця Грецька, будинок 20, загальною площею 754,3 м2, відображених у технічному паспорті. Об`єкт купівлі-продажу належить продавцю на праві комунальної власності на підставі свідоцтва про право власності (бланк серії САС № 842935), виданого 10.12.2009 виконавчим комітетом Одеської міськради. Характеристика об`єкта купівлі-продажу наводиться у технічному паспорті, виданому Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" 11.09.2009. Ціна продажу об`єкта, зазначеного у пункті 1.1 цього договору, становить 8 238 249 грн, податок на додану вартість (ПДВ) враховано до вказаної суми та становить 1 373 041,50 грн.
Зазначений договір підписано повноважними представниками, скріплено печатками контрагентів і посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю. 28.12.2017.
11. Згідно з пунктами 2.1, 2.3 договору купівлі-продажу Покупець зобов`язаний сплатити ціну продажу об`єкта, зазначену у пункті 1.4 цього договору, у розмірі 8 238 249 грн за рахунок власних коштів з рахунку Покупця на поточний рахунок Департаменту протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Цей договір є підставою для проведення розрахунків за об`єкт купівлі-продажу.
12. Пунктами 3.1, 3.2 договору купівлі-продажу передбачено, що передача об`єкта купівлі-продажу від Продавця до Покупця здійснюється у триденний строк після сплати Покупцем в повному обсязі ціни продажу об`єкта купівлі-продажу та оформляється договором про повний розрахунок за придбаний об`єкт купівлі-продажу та актом приймання-передачі, які підписуються одночасно сторонами за цим договором.
13. Відповідно до пунктів 5.2, 5.4.1 договору купівлі-продажу сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору. Покупець зобов`язаний у встановлений цим договором термін сплатити ціну продажу об`єкта купівлі-продажу, штрафні санкції, що можуть виникнути у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за цим договором, підписати договір про повний розрахунок за придбаний об`єкт купівлі-продажу та акт приймання-передачі об`єкта, зазначеного у пункті 1.1 цього договору.
14. В пункті 6.1 договору купівлі-продажу сторони погодили, що у разі несплати Покупцем коштів, передбачених розділом 2 "Порядок розрахунків за придбаний об`єкт" цього договору, в термін, визначений пунктом 2.1 цього договору, Покупець сплачує на користь Продавця неустойку в розмірі 20 (двадцяти) відсотків ціни продажу об`єкта купівлі-продажу, зазначеної у пункті 1.4 цього договору. У разі несплати ціни продажу об`єкта купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 (тридцяти) календарних днів, даний договір купівлі-продажу підлягає розірванню.
Позиція Верховного Суду
15. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Оскільки вимоги поданої касаційної скарги стосуються незгоди Міськради з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій саме в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення 1 647 649,80 грн неустойки, то їх касаційний перегляд здійснюється лише у відповідній частині.
17. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в межах вимог касаційної скарги (в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення 1 647 649,80 грн неустойки) наведені в ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
18. В основу оскаржуваних рішення і постанови (в частині відмови в стягненні 1 647 649,80 грн неустойки) покладено висновок місцевого та апеляційного господарських судів про пропуск Міськрадою передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України річного строку скороченої (спеціальної) позовної давності без поважних причин, оскільки перебіг зазначеного строку розпочався 30.01.2018 (один рік після 29.01.2018, тобто дати, коли закінчився строк виконання зобов`язання Покупця, та зважаючи на те, що 30-й день оплати припав на вихідний день) та закінчився 29.01.2019, а з позовом в цій справі Міськрада звернулася тільки 24.02.2021. При цьому наведена Одеською міськрадою обставина щодо повідомлення Департаментом позивача про несплату Товариством коштів лише в лютому 2021 року шляхом направлення листа від 12.02.2021 № 01-13/584, не є поважною причиною пропуску строку позовної давності, позаяк відсутність належної організаційної взаємодії між органами місцевого самоврядування (Міськрадою та її виконавчими органами), яка (відсутність взаємодії) є обставиною суб`єктивного характеру, не може вважатися поважною причиною несвоєчасного звернення до суду одним з них.
19. Верховний Суд зауважує, що обґрунтований висновок судів про недоведеність позивачем поважних причин річного строку скороченої (спеціальної) позовної давності цілком узгоджується як з положеннями частини 1 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", за змістом якої органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно, так і з підпунктом 4 пункту "а" статті 29 цього Закону, яким на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах їх власних (самоврядних) повноважень покладено обов`язок подання відповідній раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.
20. Колегія суддів погоджується із зазначеним вище висновком судів попередніх інстанцій та водночас відхиляє передчасне твердження скаржника про необхідність формування Верховним Судом висновку щодо комплексного застосування норм частини 5 статті 267 ЦК України та статей 10, 11, 26, 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в подібних правовідносинах, з огляду на таке.
21. Відповідно до частини 5 статті 267 ЦК України, на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування якої посилається скаржник на обґрунтування підстави касаційного оскарження, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
22. Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники. Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у випадку подання позову з пропуском позовної давності, тому таке питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.