ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 826/8493/15
касаційне провадження № К/9901/14564/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.10.2018 (суддя - Скочок Т.О.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 (головуючий суддя - Ключкович В.Ю.; судді - Земляна Г.В., Мельничук В.П.)
у справі № 826/8493/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна"
до Офісу великих платників податків ДФС
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП ДФС, відповідач, контролюючий орган), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.02.2015 № 0000084050, від 17.02.2015 № 0000094050, від 17.02.2015 № 0000104050.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що суми витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість були сформовані ним за наслідками реальних правочинів, що пов`язані з його господарською діяльністю, у тому числі з ТОВ "Агрофірма Сокільське", ПП "Агрофірма "Хлібодар", ТОВ "Дельта В.В.В.", ТОВ "Центуріон-ЛТД".
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.10.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019, позов задоволено.
Офіс ВПП ДФС звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.10.2018, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Наголошує на фіктивному характері господарських операцій між позивачем та його контрагентами з підстави непідтвердження факту виробництва, збирання, оприбуткування ними продукції рослинництва. Вказує на наявність вироку та пояснень свідків у кримінальних провадженнях за фактами фіктивного підприємництва постачальників позивача, зокрема, ТОВ "Агрофірма Сокільське" і ТОВ "Центуріон-ЛТД".
Верховний Суд ухвалою від 20.08.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу ВПП ДФС.
30.08.2019 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з рядом контрагентів, у тому числі з ТОВ "Агрофірма Сокільське", ПП "Агрофірма "Хлібодар", ТОВ "Дельта В.В.В." і ТОВ "Центуріон-ЛТД" за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 03.02.2015 № 4/28-10-40-3/30307207.
Перевіркою встановлено порушення платником вимог пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку за наслідками придбання сільськогосподарської продукції в ТОВ "Агрофірма Сокільське", ПП "Агрофірма "Хлібодар", ТОВ "Дельта В.В.В.",ТОВ "Центуріон-ЛТД" з підстави удаваного характеру здійснених господарських операцій.
Обґрунтовуючи свою позицію, Офіс ВПП ДФС зазначав, що контрагенти платника зареєстровані на підставних осіб, у них відсутні трудові та виробничі ресурси, основні та транспортні засоби, підприємства не знаходяться за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням, не є виробниками сільськогосподарської продукції. Також, контролюючий орган звертав увагу на наявність кримінальних проваджень та вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2015 року у справі № 185/309/15-к, яким встановлено обставини щодо отримання у період з 01.11.2011 по 30.06.2013 ТОВ "Агрофірма Сокільське" грошових коштів, у тому числі від позивача, за відсутності поставок сільськогосподарської продукції.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом 17.02.2015 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000084050, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, у розмірі 15826645,50 грн, у тому числі за основним платежем у сумі 10551097,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5275548,50 грн; № 0000094050, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 858750,26 грн, у тому числі за основним платежем у сумі 572500,17 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 286250,09 грн; № 0000104050, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2745000,20 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1372500,10 грн.
Визнаючи протиправними та скасовуючи названі акти індивідуальної дії, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Товариством правомірно сформовано витрати та податковий кредит з податку на додану вартість за господарськими операціями із ТОВ "Агрофірма Сокільське", ПП "Агрофірма "Хлібодар", ТОВ "Дельта В.В.В.", ТОВ "Центуріон-ЛТД", оскільки вони підтверджені належними первинними документами, відбулися реальні зміни майнового стану платника, господарські операції спричинили зміни в структурі активів і зобов`язань позивача та сприяли отриманню ним доходу.
На переконання Верховного Суду, наведені висновки судових інстанцій є передчасними з огляду на таке.
За правилами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.