Постанова
Іменем України
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 127/11015/21
провадження № 61-4122св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 12 січня 2022 року у складі колегії суддів: Денишенко Т. О., Голоти Л. О., Медвецького С. К.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що з 02 червня 1991 року до 27 червня 2018 року сторони у справі перебували у шлюбі, розірваному рішенням Вінницького міського суду Вінницької області.
Рішенням цього ж суду від 25 травня 2020 року поділено спільне сумісне майно колишнього подружжя, яким їй виділена на праві власності 1/2 частка житлового будинку з прибудовою АДРЕСА_1, що складається із житлового будинку літера "А" з прибудовою літ. "а", загальною площею 123,9 кв. м, житловою - 45,8 кв. м, сараїв літ. "Б", "б", погребу з шиєю літ. "В", вбиральні літ. "Г", навісу літ. "Д", огорожі № 1 - № 2, вигрібної ями № 3.
Право власності на це нерухоме майно зареєстроване за нею 24 листопада 2020 року.
Вказувала, що згідно з Державним актом про право власності на земельну ділянку від 03 вересня 2010 року серії ЯЛ № 261808, виданого на підставі рішення Вінницької міської ради від 04 вересня 2009 року № 2500, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0510136600:02:020: 0279, площею 0,0858 га по АДРЕСА_1, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Враховуючи наведене ОСОБА_1 просила суд провести поділ присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1 між нею та ОСОБА_2, визнавши за кожним з них право власності на 1/2 частку цієї земельної ділянки.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2021 року у складі судді Антонюка В. В. позовні вимоги задоволено.
Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності за кожним на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0858 га, кадастровий номер 0510136600:02:020:0279, що знаходиться по АДРЕСА_1 й призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Судове рішення місцевого суду мотивовано тим, що спірна земельна ділянка набута сторонами під час шлюбу та є об`єктом їх спільної сумісної власності, тому у зв`язку набуттям права на 1/2 частину житлового будинку, який знаходиться на вказаній земельній ділянці, суд дійшов висновку, що позивачка має право на частину земельної ділянки, на якій розташований будинок, та на частину земельної ділянки необхідної для його обслуговування.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 12 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2021 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 липня 2007 року сторони поділили між собою земельну ділянку, внаслідок поділу якої у відповідача утворилась спірна земельна ділянка, тому відсутні підстави вважати, що така підлягає поділу, оскільки припинилась спільна сумісна власність.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У травні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 листопада 2022 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 173/1744/19, провадження № 61-17213св20 (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що на час звернення із вказаним позовом її частка будинковолодіння АДРЕСА_1 становить 1/2, тому її права та інтереси мають бути захищені шляхом визнання за нею 1/2 частини спірної земельної ділянки.
Вказує, що апеляційний суд застосував норми матеріального права у редакції, яка не мала бути застосована.
Вважає, що поділ спірної земельної ділянки є належним способом для відновлення її прав.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від ОСОБА_2, у якому вказано, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 06 червня 1991 року, який розірвано 27 червня 2018 року, що підтверджується рішенням Вінницького міського суду Вінницької області.
В подальшому рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 травня 2020 року за позивачем визнано право власності на 1/2 частку житлового будинку з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку літера "А", з прибудовою літ. "а", загальною площею 123,9 кв. м, житловою 45,8 кв. м, сараїв літ. "Б", "б", погрібу літ. "В" з шиею, вбиральні літ. "Г", навісу літ. "Д", огорож №1-№2, вигрібної ями №3.
Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25 листопада 2020 року 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1, 24 листопада 2020 року зареєстровано за ОСОБА_1 .
Як вбачається з Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 2618028 від 03 вересня 2010 року, виданого на підставі рішення Вінницької міської ради № 2500 від 04 вересня 2009 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 0,0858 га, що по АДРЕСА_1, з кадастровим номером 0510136600:02:020:0279, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 липня 2007 року визнано право спільної сумісної власності на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Розділено земельну ділянку по АДРЕСА_2 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наступним чином:
виділено в натурі ОСОБА_1 частину земельної ділянки площею 126 кв. м (кадастровий номер 0510100000:02:020:0130) позначену на плані розподілу зона № 1;
виділено в натурі ОСОБА_1 частину земельної ділянки площею 220 кв. м (кадастровий номер 0510100000:02:020:0127) позначену на плані розподілу зона № 1;
виділено в натурі ОСОБА_2 частину земельної ділянки площею 24 кв. м (кадастровий номер 0510100000:02:020:0130) позначену на плані розподілу зона № 2;
виділено в натурі ОСОБА_2 частину земельної ділянки площею 420 кв. м (кадастровий номер 0510100000:02:020:0127) позначену на плані розподілу зона № 2;
виділено в натурі ОСОБА_2 частину земельної ділянки, площею 147 кв. м (кадастровий номер 0510100000:02:020:0129);
виділено в натурі ОСОБА_2 частину земельної ділянки, площею 267 кв. м (кадастровий номер 0510100000:02:020:0128).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.