Постанова
Іменем України
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 711/2865/19
провадження № 61-1730св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2021 року у складі судді Скляренко В. М. та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 листопада 2021 рокуу складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позовна заява мотивована тим, що 06 травня 2008 року між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ВАТ "Сведбанк"), який змінив своє найменування на публічне акціонерне товариство "Сведбанк", був укладений кредитний договір № 2301/0508/88-997, за умовами якого банк надав позичальнику споживчий кредит в розмірі 50 000,00 доларів США строком до 05 травня 2018 року.
Цього ж дня 06 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ "Сведбанк" був укладений іпотечний договір № 2301/0508/88-997-Z, згідно до пунктом 2 якого іпотекодавець ОСОБА_1 передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме: трикімнатну квартиру
АДРЕСА_1 .
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 лютого
2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 15 березня 2013 року, із ОСОБА_1 (позивача) стягнуто на користь ПАТ "Сведбанк" заборгованість за кредитним договором
№ 2301/0508/88-997 від 06 травня 2008 року в сумі 528 516,38 грн.
17 січня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. було вчинено виконавчий напис № 784, згідно з яким запропоновано звернути стягнення на належну позивачу ОСОБА_1 трикімнатну квартиру
АДРЕСА_1 .
Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис був вчинений нотаріусом з порушенням норм чинного законодавства, в тому числі й Закону України "Про нотаріат", оскільки приватним нотаріусом не було враховано, що ТОВ "Кредитні ініціативи" ніколи не було іпотекодержателем вказаного нерухомого майна, тому підстав вчиняти виконавчий напис не було. Також він вважає, що не було враховано те, що не існувало безспірної заборгованості та що з дня виникнення права вимоги пройшло більше трьох років, що вказує на спірність заборгованості.
З огляду на вказане ОСОБА_1 просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 17 січня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., який зареєстрований в реєстрі за № 784 про звернення стягнення на квартиру
АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 квітня
2021 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не доведений факт порушення його прав існуванням виконавчого напису, який не може бути пред`явлений до примусового виконання, оскільки був повернутий 24 жовтня 2018 року стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" за письмовою заявою стягувача. Вказане виконавче провадження є завершеним, тому строк для повторного пред`явлення виконавчого напису до виконання пропущений.
Також судами враховано, що на виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 січня 2016 року у справі
№ 695/993/15 був виданий виконавчий лист, який звернутий до примусового виконання. Приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 19 листопада 2018 року, проведено необхідні виконавчі дії, а 03 січня 2019 року квартира була передана на реалізацію ДП "Сетам" на підставі заяви на реалізацію арештованого майна і 04 лютого 2019 року відбулися електронні торги з продажу квартири, належної
ОСОБА_1 на праві власності.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 13 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 .
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування судами норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду
від 30 вересня 2020 року у справі № 607/13646/18, провадження
№ 61?21494св19, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 14-154цс18, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 02 червня 2021 року у справі № 766/11996/18, провадження № 61-15489св20, від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, провадження № 14-557цс19, від 27 березня 2019 року у справі
№ 137/1666/16-ц, провадження № 14-84цс19, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, провадження № 14-278гс18, від 20 жовтня 2021 року у справі № 348/1763/19, провадження № 61-3781св21, від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц, провадження № 14?706цс19, від 10 листопада 2021 року у справі № 758/14854/20, провадження №61-15111св21, від 07 жовтня
2021 року у справі № 761/39464/16, провадження №61-8875св21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що для правильного застосування статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Зазначає, що кредитодавець має право нарахувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.
Разом з тим, строк виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором настав 10 травня 2011 року, проте у січні 2016 року приватним нотаріусом вчинено оскаржуваний виконавчий напис для задоволення вимог стягувача у розмірі заборгованості, що виникла за період з 25 лютого
2014 року по 17 листопада 2015 року.
Таким чином, сума кредитної заборгованості, яку нотаріус визначив як безспірну, включає відсотки за кредитним договором, нараховані за період після пред`явлення дострокової вимоги банка до позичальника про дострокове стягнення всієї кредитної заборгованості, тобто після припинення права кредитодавця нараховувати відсотки за договором.
Вважає, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Також зазначає, що ТОВ "Кредитні ініціативи" не довело належними та допустимими доказами направлення ОСОБА_1 та отримання ним вимоги про усунення порушень договору, а відтак, і виконання вимог підпункту 2.3 пункту другого Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, що свідчить про порушення законодавчої вимоги щодо належного повідомлення іпотекодавця.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому третя особа ОСОБА_4 просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін. Зазначає, що предмет іпотеки, на який пропонувалось звернути стягнення оскаржуваним виконавчим написом нотаріуса, вже було реалізовано з Електронних торгів на виконання рішення суду про стягнення боргу з позивача, а тому оскарження виконавчого напису нотаріуса - є неефективним способом захисту, який не забезпечує позивачу відновлення його майнових прав на реалізоване майно, тому вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Вказує, що ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
Також зазначає, що позивач вже реалізував своє право, обравши належний та ефективний спосіб захисту, та оскаржив в судовому порядку проведені електронні торги з реалізації заставного майна, проте рішеннями судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій в задоволенні його позову було відмовлено.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності серії САВ 101675, виданого 01 квітня
2008 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради, належала квартира АДРЕСА_1 .
Вказана квартира була предметом іпотеки за іпотечним договором
№ 2301/0508/88-997-Z від 06 травня 2008 року, укладеним на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором
№ 2301/0508/88-997 від 06 травня 2008 року, укладеним між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 .
Відомості про обтяження вищевказаної квартири іпотекою 06 травня
2008 року були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2012 року у справі № 2-3976/2011, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 15 січня
2013 року, позовні вимоги ПАТ "Сведбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Сведбанк" заборгованість за кредитним договором
№ 2301/0508/88-997 від 06 травня 2008 року в сумі 528 516,38 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк", який є правонаступником ВАТ "Сведбанк", та факторинговою компанією "Вектор Плюс" був укладений договір факторингу та договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами.
Також 28 листопада 2012 року між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" було укладено договір факторингу, відповідно до пунктів 2.1, 2.2 якого клієнт відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить клієнту, в тому числі, і за кредитним договором № 2301/0508/88-997 від 06 травня 2008 року, укладеним між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 . З моменту відступлення клієнтом фактору прав вимоги заборгованості від боржників всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору. Разом з правами вимоги до фактора переходять всі пов`язані з ними права, зокрема, права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов`язкових платежів.
28 листопада 2012 року між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" було укладено договір про передачу прав за іпотечним договором, в тому числі й за іпотечним договором № 2301/0508/88-997-Z від 06 травня 2008 року.
Також, як вбачається із матеріалів справи, рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 22 грудня 2015 року у справі № 695/993/15-ц було задоволено позовні вимоги ТОВ "Кредитні ініціативи", стягнуто із
ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором № 2301/0508/88-997 від 06 травня 2008 року станом на 01 березня 2015 року в розмірі 1 060 106,69 грн, в тому числі:
542 682,10 грн /19 546,87 дол. США/ - заборгованість за відсотками, 517 424,59 грн - пеня, 2 992,47 грн - судові витрати.
На виконання вищевказаного рішення у справі № 695/993/15-ц Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області 26 січня 2016 року був виданий відповідний виконавчий лист № 695/993/15-ц, який був звернутий до примусового виконання, і приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Бурмагою Є. А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 19 листопада 2018 року, виконавче провадження 57725120.
19 листопада 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Бурмагою Є. А. було зареєстровано арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про обтяження № 28985885 (спеціальний розділ).
03 січня 2019 року вказана квартира була передана на реалізацію ДП "СЕТАМ" на підставі заявки на реалізацію арештованого майна приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є. А.
04 лютого 2019 року відбулися електронні торги з продажу квартири АДРЕСА_1, право власності на яку було зареєстровано за гр. ОСОБА_1 . За результатами проведення електронних торгів 04 лютого 2019 року складений протокол № 386415, відповідно до якого переможцем стала ОСОБА_3 (третя особа у даній справі).
21 лютого 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Бурмагою Є. А. складено акт про реалізацію предмета іпотеки, проведені електронні торги (аукціон), в якому зазначено, що розрахунок за придбане майно переможцем торгів ОСОБА_3 проведено повністю.
Не погодившись із реалізацією предмету іпотеки, позивач ОСОБА_1 звертався в Придніпровський районний суд м. Черкаси із позовом до Державного підприємства "Сетам", приватного виконавця Бурмаги Є. А., ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ТОВ "Кредитні ініціативи", про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки (справа № 711/2364/19).
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 листопада 2020 року, яке залишене без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 30 березня 2021 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Також судами установлено, що 17 січня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. було вчинено виконавчий напис № 784, згідно до якого було запропоновано звернути стягнення на належну позивачу ОСОБА_1 трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Даний виконавчий напис мав бути пред`явлений до виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення.
Спірний виконавчий напис 01 лютого 2016 року був пред`явлений до примусового виконання до Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ в Черкаській області і державним виконавцем 02 лютого 2016 року було відкрите виконавче провадження № 50024597, а 24 жовтня 2018 року даний виконавчий напис був повернутий стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" за письмовою заявою стягувача. На даний час вказане виконавче провадження є завершеним.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.