Постанова
Іменем України
23 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 947/3879/20
провадження № 61-7177св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 14 вересня 2020 року у складі судді Маломуж А. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 07 червня 2022 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 636 911,60 грн, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України долара США до гривні на день звернення до суду з позовом, становить 26 000,00 доларів США, а також відсотки за користування безпідставно отриманими грошовими коштами у розмірі 88 411,63 грн та 3 % річних - 887,50 грн.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що він з належних йому рахунків, які розміщені у HSBC (Hongkong and Shanghai Banking Corporation; Банківська корпорація Гонконгу та Шанхаю), перерахував на належний ОСОБА_2 рахунок (Банк одержувача: JSB "Ukrgasbank", Ukraine, поточний рахунок: НОМЕР_1 ) грошові кошти на загальну суму 26 000,00 доларів США, а саме: 12 березня 2019 року - 12 000,00 доларів США; 27 березня 2019 року - 9 000,00 доларів США та 18 червня 2019 року - 5 000,00 доларів США.
Вказував, що жодних договірних відносин, передбачених чинним законодавством України, між ними не існує, а тому отримані ОСОБА_2 грошові кошти є безпідставно набутими, у зв`язку з чим просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем наявності всіх умов, які б підтверджували зобов`язання з безпідставного набуття майна, а саме: набуття або збереження майна; набуття або збереження за рахунок іншої особи; відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Суд дійшов висновку, що позивач перерахував кошти на рахунок відповідача з власної ініціативи, зазначивши в призначенні платежу "придбання особистих товарів", отримання відповідачем коштів відбулось у не заборонений цивільним законодавством спосіб, позивач не звертався з вимогою до відповідача про повернення вказаних коштів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 07 червня 2022 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2020 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на суму 12 000,00 доларів США, процентів за безпідставне користування грошима та 3% річних від суми боргу скасовано.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12 000,00 доларів США, 3% річних у розмірі 334,24 долари США, проценти в розмірі 334,24 долари США.
В решті рішення суду залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду аргументована тим, що факти перерахунку коштів двома платежами від 28 березня 18 червня 2019 року на один і той самий рахунок, одному і тому самому отримувачу із зазначенням призначення таких платежів, свідчать про наявність зобов`язань між сторонами. Суд зазначив, що, зважаючи на наявність у платежах про перерахування 9 000,00 дол. США та 5 000,00 дол. США відомостей про те, що ці кошти спрямовані на придбання особистих товарів, перерахування ОСОБА_1 із власної ініціативи цих грошових коштів на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 не трансформують перераховані суми у безпідставно набуте майно, а тому відсутні підстави для застосування до цих правовідносин положення статті 1212 ЦК України. У разі невиконання зобов`язання, яке стало підставою для їх перерахунку, відшкодування збитків має відбуватися з інших правових підстав.
Водночас, суд вважав, що кошти у розмірі 12 000,00 дол. США отримані відповідачем без достатньої правової підстави й підлягають поверненню позивачу, оскільки у вказаному рахунку інформація щодо призначення платежу не зазначена, будь-які відомості щодо підстав перерахування вказаної суми матеріали справи не містять.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
27 липня 2022 року ОСОБА_1 через представника - адвоката Амельченка В. П. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року в справі № 331/4725/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Судові рішення оскаржуються лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог, в іншій частині не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядаються (частина перша статті 400 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, які подали касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Суди не врахували, що для виникнення між сторонами зобов`язань щодо купівлі-продажу товарів на суму 5 000,00 дол. США і 9 000,00 дол. США є необхідним досягнення згоди між ними у письмовій формі за всіма істотними умовами договору купівлі-продажу (предмет договору - найменування, характеристики, кількість товару: ціна договору; порядок та строки передачі товару). Оскільки такої згоди досягнуто не було, жодних зобов`язань між позивачем та відповідачем про купівлю-продаж товарів на вказані суми не виникло. А, відтак, ці грошові кошти набуті відповідачем без будь-якої правової підстави. У випадку відсутності між сторонами згоди за всіма істотними умовами певного виду договору та, відповідно, відсутності відповідних договірних зобов`язань, отримані відповідачем кошти є безпідставно набутими та підлягають поверненню на підставі статті 1212 ЦК України.
Доводи інших учасників справи
Відзив/заперечення на касаційну скарну не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 14 вересня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 07 червня 2022 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Київського районного суду міста Одеси цивільну справу № 947/3879/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих грошових коштів.
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2022 року справу № 947/3879/20 призначено до судового розгляду.
Обставини справи
Суди встановили, що 12 березня 2019 року, 27 березня 2019 року та 18 червня 2019 року ОСОБА_1 здійснено переказ грошових коштів ОСОБА_2 у загальному розмірі 26 000,00 доларів США.
Кошти перераховані на рахунок відповідача (Банк одержувача: JSB "Ukrgasbank", Ukraine, поточний рахунок: НОМЕР_1 ) з рахунків, які належать позивачу та розміщені у HSBC (Hongkong and Shanghai Banking Corporation) (Банківська корпорація Гонконга та Шанхаю).
Платником зазначено - ОСОБА_1, отримувачем - ОСОБА_2 .
20 грудня 2019 року ОСОБА_1 направив на адресу ОСОБА_2 вимогу про повернення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 26 000,00 доларів США, яка повернута на адресу позивача з відміткою "за не запитом".
Позивач вважає вказані кошти такими, що безпідставно набуті відповідачем та утримуються ним без правової підстави, а отже підлягають поверненню відповідно до положень статті 1212 ЦК України.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження у цій справі заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 14 вересня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 07 червня 2022 року є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року в справі № 331/4725/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).