Постанова
Іменем України
21 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 758/15003/21
провадження № 61-6811св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Ножовнік Олени Іванівни на постанову Київського апеляційного суду від 25 травня 2022 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить оголосити ОСОБА_3 (громадянин України,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, адреса останнього відомого місця проживання:
АДРЕСА_1 ) померлим від дня набрання законної сили рішенням суду про це.
Заява мотивована тим, що з 30 листопада 1996 року по 12 листопада 2012 року він та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, під час якого народилась дитина - ОСОБА_3 .
У липні 2019 року він дізнався групу крові дитини, що поставило під сумнів їх біологічне батьківство та материнство щодо цієї дитини.
12 серпня 2019 року за результатами проведення ДНК-дослідження він з`ясував, що його батьківство відносно ОСОБА_3 виключається.
Посилаючись на те, що після народження його біологічна дитина була підмінена невстановленими особами на іншу фізичну особу, яка користується Свідоцтвом про народження та іншими документами, виданими на ім`я його дитини, та отримує майнові та немайнові блага, належні дитині, в силу приписів СК України, просив заяву задовольнити.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 30 листопада
2021 року у складі судді Лещенко О. В., присяжних: Золотарського Р. А., Кедрі Л. А., заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою залишено без розгляду.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що особа, про визнання якої померлою просить заявник, - жива, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про наявність спору про право і необхідність залишення заяви без розгляду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 25 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 30 листопада
2021 року скасовано, справу для продовження розгляду направлено до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 не заявляв жодних вимог майнового характеру, та не обґрунтовував свою заяву наявністю будь-якого майнового спору за наслідками оголошення ОСОБА_3 померлим. Крім цього, сам же ОСОБА_1 в судовому засіданні надав пояснення, що він бажає встановити, що ОСОБА_3 не є ОСОБА_3 за походженням. З огляду на вказане вважав, що встановлені судом першої інстанції обставини не є підставою для залишення заяви без розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Ножовнік О. І. на постанову Київського апеляційного суду від 25 травня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Ножовнік О. І., посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність спору про право у вказаній справі.
Крім того, підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки апеляційний суд розглянув справу за відсутності учасника справи, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що питання відсутності чи наявності кровного споріднення між заявником та ОСОБА_3, якого заявник просить визнати померлим, не є предметом даного спору, і встановивши, що це питання розглядається в позовному провадженні Подільським районним судом м. Києва, апеляційний суд помилково повернув справу за заявою про визнання особи померлою на новий розгляд фактично з трактуванням про встановлення кровного споріднення між заявником та особою, яку він просить визнати померлою.
При цьому судом першої інстанції встановлено особу ОСОБА_3 за допомогою документа, який пред`явила особа - паспорту.
Вважає, що фактично суд апеляційної інстанції підмінив предмет та підстави звернення до суду заявника.
Також зазначає, що апеляційний суд належним чином не повідомив їх про час та місце розгляду справи, чим допустив порушення їх прав на участь у судовому розгляді та не забезпечив можливість надати суду докази та навести міркування щодо заяви.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про невиконання судом першої інстанції вимог закону щодо розгляду справ окремого провадження. Також зазначав, що ОСОБА_2 та Подільський районний відділ державної РАЦС ЦМУМЮ у м. Києві були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, клопотань про розгляд справи не надавали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив оголосити ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, померлим від дня набрання законної сили рішенням суду про це.
ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження
20 травня 2004 року зроблено відповідний актовий запис № 715.
В судовому засіданні в суді першої інстанції особу ОСОБА_3 встановлено за допомогою паспорта громадянина України.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні надав пояснення, що він бажає встановити, що ОСОБА_3 не є ОСОБА_3 за походженням.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою та підстав для її скасування немає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд зокрема розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (пункт 3 частини другої статті 293 ЦПК України).
Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.