Постанова
Іменем України
25 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 646/3413/19
провадження № 61-18291св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2, відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфотакс", Товариство з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант",розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2, на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 червня 2021 року у складі судді Шелест І. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Мамінової О. В., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфотакс" (далі - ТОВ "Інфотакс"), Товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії "Альфа-Гарант" (далі - ТДВ Страхова компанія "Альфа-Гарант") про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи.
Позовна заява мотивована тим, що 10 січня 2017 року в районі будинку № 19-А на вулиці Олексія Дерев`янка у місті Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки ЗАЗ-Sens TFК, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля марки ЗІЛ-130-76, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок якої водій автомобіля марки ЗАЗ-Sens TFК, державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_4 та пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_6 від отриманих травм загинули на місці пригоди.
За фактом вказаної ДТП відкрито кримінальне провадження № 12017220000000026 від 10 січня 2017 року за частиною другою статті 286 КК України.
Старший слідчий Слідчого управління Головного Управління Національної поліції в Харківській області своєю постановою від 27 січня 2016 року (далі - СУ ГУНП в Харківській області) залучив до кримінального провадження від 10 січня 2017 року ОСОБА_1, як законного представника потерпілої ОСОБА_2 .
Відповідно до постанови прокурора Прокуратури Харківської області про закриття кримінального провадженні від 10 січня 2017 року за частиною другою статті 286 КК України, вказана ДТП сталася з вини водія автомобіля марки ЗАЗ-Sens TFК, державний номерний знакНОМЕР_1, ОСОБА_4 внаслідок порушення пункту 12.1. Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), а саме: він виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки ЗІЛ-130-76, державний номерний знак НОМЕР_2, що рухався в зустрічному напрямку. Кримінальне провадження за фактом вказаного ДТП закрито на підставі пункту 5 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку зі смертю підозрюваного ОСОБА_4 .
Відповідно до відомостей, які містяться в матеріалах кримінального провадження від 10 січня 2017 року автомобіль марки ЗАЗ-Sens TFК, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_7 .
Цивільно?правова відповідальність власника автомобіля марки ЗАЗ?Sens TFК державний номерний знак НОМЕР_1, застрахована у ТДВ СК "Альфа-гарант" згідно з полісом обов`язкового страхування від 23 травня 2016 року. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 200 000 грн. Розмір франшизи 2 000 грн. Строк дії полісу встановлений до 23 травня 2017 року.
Посилаючись на те, що ТОВ "Інфотакс" порушило умови договору про надання послуг перевезення, а водій ОСОБА_4, який загинув в результаті ДТП, перебував у трудових відносинах з ТОВ "Інфотакс", ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 просили суд стягнути з ТОВ "Інфотакс" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 5 000 000 грн; стягнути з ТДВ СК "Альфа-Гарант" на користь ОСОБА_2 витрати на утримання - 115 200 грн; стягнути з ТОВ "Інфотакс" на користь ОСОБА_3 моральну шкоду - 270 000 грн.
У травні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про відмову від позову до ТОВ "Інфотакс", ТДВ СК "Альфа-Гарант" та просила всі грошові кошти стягнути на користь свої сестри ОСОБА_2, а в частині її позовних вимог - закрити провадження.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Червонозаводський районний суд м. Харкова своєю ухвалою від 29 червня 2021 року прийняв заяву ОСОБА_3 про відмову від позову до ТОВ "Інфотакс", ТДВ СК "Альфа-Гарант" про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи. Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_3 закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України.
Червонозаводський районний суд м. Харкова своїм рішенням від 29 червня 2021 року позов ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, задовольнив частково.
Стягнув з ТДВ СК "Альфа-Гарант" на користь ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, страхове відшкодування у сумі 115 200 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, до ТДВ СК "Альфа-Гарант" мотивоване тим, що позовні вимоги в цій частині є доведеними та обґрунтованими, розмір шкоди позивачем обчислений правильно, враховуючи норми чинного законодавства, заперечень від відповідача ТДВ СК "Альфа-Гарант", щодо розміру шкоди не надійшло. Суд першої інстанції, відхиляючи посилання представника відповідача ТДВ СК "Альфа-Гарант" на те, що потерпіла на момент смерті офіційно не працювала, а отже позивач не має права на таке відшкодування, зауважив, що малолітня донька померлої в будь?якому випадку мала право на утримання від обох батьків рівною мірою в силу обов`язків обох батьків утримувати своїх дітей відповідно до СК України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, до ТОВ "Інфотакс", суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження заподіяння потерпілій шкоди саме діями відповідача ТОВ "Інфотакс", не доведено, в чому виражалися протиправні дії ТОВ "Інфотакс", в результаті яких потерпілій було завдано шкоду, тобто, не доведено наявності у діях ТОВ "Інфотакс" складу цивільного правопорушення, що є підставою для деліктної відповідальності. Позивачем також не надано доказів, що спірний автомобіль перебував у власності (володінні) ТОВ "Інфотакс", а також, що ОСОБА_4 здійснював керування автомобілем за дорученням ТОВ "Інфотакс", за довіреністю від ТОВ "Інфотакс" тощо. Суд першої інстанції також виходив з того, що доказів на підтвердження того, що водій ЗАЗ?Sens TFК ОСОБА_4 перебував з відповідачем ТОВ "Інфотакс" у трудових відносинах матеріали справи не містять, з клопотанням про витребування доказів позивач до суду не звертався, тому підстав застосування до спірних правовідносин положень 1172 ЦК України також не має. Надані позивачем листівки, фото реклами послуг таксі "30-40" не є належним доказом для підтвердження наявності правової підстави покладення на ТОВ "Інфотакс" обов`язку щодо відшкодування моральної шкоди, спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Харківський апеляційний суд своєю постановою від 06 жовтня 2021 року рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 червня 2021 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази у їх сукупності та ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову у позові з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, виходив з того, що зі страхової компанії підлягає стягненню на користь позивача страхове відшкодування у визначеному розмірі, оскільки таке право малолітньої особи ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_1, передбачено положеннями частини першої статті 1200 ЦК України. При цьому такий розмір страхового відшкодування не перевищує ліміт страхового відшкодування, передбаченого у полісі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ТОВ "Інфотакс", апеляційний суд також погодився з висновками суду першої інстанції, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_4 (особа, яка керувала транспортним засобом та є винною у вчинені ДТП) перебувала у трудових відносинах з ТОВ "Інфотакс" або ж здійснювала керуванням за дорученням останнього на підставі довіреності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року, ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення позовних вимог до ТОВ "Інфотакс", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення позовних вимог до ТДВ СК "Альфа-Гарант" не оскаржуються, тому перегляду в касаційному порядку в цій частині не підлягають.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) - відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме вказує на те, що ТОВ "Інфотакс" зобов`язано відшкодувати шкоду, завдану ДТП, оскільки таку шкоду завдано в процесі надання послуг відповідачем. Отже, на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права при наданні від виглядом інформаційно-комунікаційних послуг фактично послуг з перевезення пасажирів.
Касаційна скарга мотивована тим, що смерть ОСОБА_6 настала в процесі надання послуг зі сторони ТОВ "Інфотакс". Водій, який приїхав на виклик, порушив правила дорожнього руху, дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_6 загинула, її діти зазнали значної шкоди. Разом з тим, судами не встановлено факт надання ОСОБА_6 послуг зі сторони ТОВ "Інфотакс", не з`ясовано правову природу таких послуг та не надано оцінки електронній інформації з мобільного телефону ОСОБА_6, фотографіям реклами таксі "30-40".
Крім того, відповідно до частин другої, п`ятої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Отже, обов`язок доведення невинуватості, власника або володільця джерела підвищеної небезпеки покладено саме на власника або володільця джерела підвищеної небезпеки.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14?463цс18) та у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2018 року
у справі № 336/3665/16-ц (провадження № 61-44173св18).
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди установили, що 10 січня 2017 року в районі будинку № 19-А на вулиці Олексія Дерев`янка у місті Харкові сталася ДТП за участю автомобіля марки ЗАЗ-Sens TFК, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля марки ЗІЛ-130-76, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок якої водій автомобіля марки ЗАЗ-Sens TFК, державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_4 та пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_6 від отриманих травм загинули на місці пригоди.
За фактом вказаної ДТП відкрито кримінальне провадження № 12017220000000026 від 10 січня 2017 року за частиною другою статті 286 КК України.
Старший слідчий СУ ГУНП в Харківській області своєю постановою від 27 січня 2016 року залучив до кримінального провадження від 10 січня 2017 року ОСОБА_1, як законного представника потерпілої ОСОБА_2 .
Відповідно до постанови прокурора Прокуратури Харківської області про закриття кримінального провадженні від 10 січня 2017 року за частиною другої статті 286 КК України, вказана ДТП сталася з вини водія автомобіля марки ЗАЗ-Sens TFК, державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_4 внаслідок порушення пункту 12.1. ПДР України, а саме: він виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки ЗІЛ-130-76, державний номерний знак НОМЕР_2, що рухався в зустрічному напрямку. Кримінальне провадження за фактом вказаного ДТП закрито на підставі пункту 5 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку зі смертю підозрюваного ОСОБА_4 .
Згідно з даними матеріалів кримінального провадження від 10 січня 2017 року № 12017220000000026 автомобіль марки ЗАЗ-Sens TFК, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_7 .
Цивільно?правова відповідальність власника автомобіля марки ЗАЗ?Sens TFК державний номерний знак НОМЕР_1, застрахована у ТДВ СК "Альфа?гарант" згідно з полісом обов`язкового страхування від 23 травня 2016 року. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 200 000 грн. Розмір франшизи 2 000 грн. Строк дії полісу встановлений до 23 травня 2017 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.