Постанова
Іменем України
23 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 759/13621/13-ц
провадження № 61-7638св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації),
особа, яка подала апеляційну скаргу, - товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва у складі судді Коваль О. А.
від 10 грудня 2013 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Гуля В. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., від 14 липня
2022 року.
Зміст заявлених позовних вимог
У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ГУ житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради, про визнання майнових прав та права власності.
Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що 03 вересня 2007 року між нею та ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" було укладено договір про пайову участь у будівництві № 131/1-16, згідно з пунктом 1.1 якого вона зобов`язалася на пайових засадах приймати участь у фінансуванні будівництва житлового будинку, а відповідач зобов`язався передати їй у власність квартиру АДРЕСА_1, що знаходиться на 5 поверсі, кількість кімнат 2, загальна площа 80, 46 кв. м, жила площа - 43, 07 кв. м. Плановий термін введення будинку в експлуатацію - перший квартал 2008 року.
ОСОБА_1 вказувала, що вона свої зобов`язання згідно з вказаним договором виконала повністю, сплативши у встановлені договором строки грошові кошти у розмірі 297 702, 00 грн, проте відповідач свої зобов`язання не виконав. Відповідач виконав лише 90 % будівельно-монтажних робіт з будівництва житлового будинку, документів для оформлення вказаної квартири у власність не надав, свідоцтво про відповідність збудованого об`єкта проєктній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил не отримав. Таким чином ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" не виконало взятих на себе зобов`язань щодо здачі будинку в експлуатацію та надання всіх необхідних документів для оформлення права власності на квартиру. Будинок за адресою: АДРЕСА_2, перебуває у статусі незавершеного будівництва.
Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на частку в об`єкті незавершеного будівництва, яка була нею проінвестована у розмірі 297 702, 00 грн для створення нерухомого майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_3, п`ятий поверх.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва
від 10 грудня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт інвестування - двокімнатну квартиру АДРЕСА_3, п`ятий поверх.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на частку в об`єкті незавершеного будівництва, яким є комплекс майна, що була нею проінвестована у розмірі 297 702, 00 грн для створення нерухомого майна - житлового приміщення - двокімнатної квартири АДРЕСА_3, п`ятий поверх. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно з частиною другою статті 386 Цивільного кодексу України власник майна, який має підстави передбачити можливість порушення свого права іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Спірний будинок не введений в експлуатацію, а відтак позивачка не може зареєструвати право власності на проінвестовану квартиру. Оскільки позивачкою виконані умови інвестування у повному обсязі, то у неї з моменту виконання зобов`язань щодо сплати вартості об`єкта інвестування виникло і майнове право на цей об`єкт та право власності на частку в об`єкті незавершеного будівництва, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 14 липня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" задоволено частково.
Заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 грудня 2013 року у частині визнання за ОСОБА_1 права власності на частку в об`єкті незавершеного будівництва, яка була нею проінвестована у розмірі 297 702, 00 грн для створення нерухомого майна - двокімнатної квартири
АДРЕСА_3, на п`ятому поверсі, скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що сплативши 100 % проінвестованого об`єкта, позивачка після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт, тому у частині визнання майнових прав на квартиру позовні вимоги є обґрунтованими і висновки суду в цій частині відповідають вимогам закону, а доводи апеляційної скарги щодо відсутності у позивачки майнових прав є безпідставними.
Водночас суд апеляційної інстанції заначив, що суд першої інстанції не врахував, що саме інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою, а тому право власності на частку в об`єкті незавершеного будівництва за позивачкою судом визнано безпідставно.
Узагальнені доводи касаційної скарги
10 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ", в якій заявник просить скасувати заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 грудня 2013 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 липня 2022 року повністю і закрити провадження у справі.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначив неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 372/3584/16-ц, від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц, у постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 761/30025/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).
Заявник стверджує, що судом апеляційної інстанції істотно порушено норми процесуального права і розглянуто справу з порушенням предметної юрисдикції, оскільки на момент звернення з позовом було відкрито справу про банкрутство відповідача. Порушення правил юрисдикції загальних судів є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги (стаття 377 ЦПК України).
Заявник вказує, що предметом позову у цій справі є майнові вимоги (визнання права власності) до ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест", відносно якого станом на день відкриття провадження у справі № 759/13621/13 було порушено справу про банкрутство № 910/12257/13 (ухвала Господарського суду міста Києва від 15 липня 2013 року). Вказана обставина була встановлена постановою Господарського суду міста Києва від 16 квітня 2014 року у справі № 910/12257/13, яку ТОВ "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" надало разом із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
Заявник також вказує на те, що судами попередніх інстанцій не було враховано, що державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено. Фінансування об`єкта будівництва не наділяє інвестора правами та обов`язками замовника, а отже ОСОБА_1 не є замовником будівництва у розумінні статті 876 ЦК України. Позивачка не надала жодного доказу, що вона є власником об`єкта незавершеного будівництва, орендарем або власником земельної ділянки. Також заявник звертає увагу на те, що позивачка пред`явила позов до неналежного відповідача, а ТОВ "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ", яке виконує функції замовника будівництва, до участі у справі залучено не було.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 759/13621/13-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2022 рокусправу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають до задоволення. Вказує, що під час розгляду справи судами належним чином досліджено наявні у матеріалах справи докази, зроблено обґрунтовані висновки про те, що їй, як інвестору, належать майнові права на об`єкт інвестування, і ці права є непорушними. Позивачка звертає увагу на те, що вона не перебувала у 2013 році і не перебуває станом на сьогоднішній день у договірних відносинах з новим забудовником ТОВ "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ", її не було повідомлено про переведення обов`язку з завершення будівництва житлового будинку. На думку ОСОБА_1, посилання в касаційній сказі на порушення судами правил предметної юрисдикції є безпідставним.
У письмових поясненнях ТОВ "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" вказує на те, що встановлена порука за договором поруки від 20 вересня 2012 року є чинною, а умови договору підлягають виконанню.
У поданому відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" просить продовжити строк на його подання, посилаючись на те, що копію ухвали Верховного Суду від 12 серпня 2022 року про відкриття касаційного провадження у цій справі було отримано ним лише 25 серпня 2022 року.
Верховний Суд, враховуючи доводи відповідача, а також з метою об`єктивної оцінки доводів усіх учасників справи, вважає за можливе продовжити відповідачу строк для подачі відзиву та прийняти його доводи до уваги.
ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" вказує, що на підставі договору поруки від 20 вересня 2012 року ТОВ "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" мало провести будівельні роботи з добудови житлового будинку. Вважає дії ТОВ "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" недобросовісними. Посилання ТОВ "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" на неврахування судами попередніх інстанцій факту відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" не є достатньою підставою для скасування судових рішень у справі, що узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 19 грудня 2019 року у справі № 926/358/19, від 17 червня 2020 року у справі № 921/490/18.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
03 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" було укладено договір про пайову участь у будівництві № 131/1-16.
Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору пайовик ОСОБА_1 зобов`язалася на пайових засадах приймати участь у фінансуванні будівництва будинку, а товариство має передати пайовику у власність об`єкт нерухомості. Об`єктом нерухомості виступає квартира АДРЕСА_1 (5 поверх, кількість кімнат - 2, загальна площа 80,46 кв. м, житлова площа - 43, 07 кв. м).
Згідно з умовами пункту 1.3 договору плановий термін введення будинку в експлуатацію - 1-й квартал 2008 року.
Пунктом 1.4 зазначеного договору визначено вартість об`єкта нерухомості, яка становить 297 702, 00 грн (у тому числі ПДВ - 49 617 грн).
ОСОБА_1 свої зобов`язання згідно з вказаним договором виконала повністю, сплативши у встановлені зазначеним договором строки грошові кошти у розмірі 297 702, 00 грн, що підтверджується довідкою
ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" № 686 інв
№ 131/1-16 (2007) від 24 вересня 2007року, а відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань, об`єкт нерухомості позивачці не передав.
Як встановлено судами, акт приймання-передачі спірної квартири між позивачкою та відповідачем не складався, акт (декларація) про приймання в експлуатацію будинку не реєструвався.
Відповідно до договору поруки від 20 вересня 2012 року, укладеного між ТОВ "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" (поручитель), ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" (боржник), Служба безпеки України (кредитор-1), Служба зовнішньої розвідки України (кредитор-2), поручитель поручився перед кредиторами за виконання боржником його зобов`язань, що виникли з договору від 10 лютого 2005 року № 19/3-2-ж17 пайової участі у будівництві житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземними автостоянками на АДРЕСА_2 з усіма додатковими угодами та додатками до нього.