Постанова
Іменем України
(додаткова)
23 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 464/3156/19
провадження № 61-19987св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
розглянув заяву представника ОСОБА_1 адвоката Телішевського Івана Даниловича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, виконкому Львівської міської ради, управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської рад, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Львівської міської ради від 4 жовтня 2013 року № 791 "Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на АДРЕСА_1"; визнати недійсним свідоцтво про право власності
від 20 листопада 2013 року № 13137853, видане реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції про право комунальної власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради на приміщення № VІІ, площею 6 кв. м, на першому поверсі у будинку
АДРЕСА_1, скасувати державну реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради на зазначене приміщення.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 27 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями, представник
ОСОБА_1 адвокат Телішевський І. Д. подав касаційну скаргу.
Постановою Верховного Суду від 12 квітня 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Телішевського І. Д. задоволено. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 27 листопада 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року скасовано і прийнято нову постанову про задоволення позову ОСОБА_1 .
Визнано незаконним та скасовано рішення виконкому Львівської міської ради від 4 жовтня 2013 року № 791 "Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на АДРЕСА_1".
Визнано недійсним свідоцтво про право власності від 20 листопада 2013 року № 13137853, видане реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції про право комунальної власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради на приміщення № VІІ, площею 6 кв.м, на першому поверсі у будинку АДРЕСА_1 .
Скасовано державну реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради на приміщення № VІІ, площею 6 кв.м, розташоване на першому поверсі у будинку
АДРЕСА_1 .
У жовтні 2022 року від представника ОСОБА_1 адвоката
Телішевського І. Д. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн, які позивачка понесла у зв`язку із розглядом цієї справи у суді першої інстанції.
У листопаді 2022 року Львівська міська рада подала клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, мотивуючи його тим, що їх розмір є необґрунтованим.
Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Згідно з підпунктами "б", "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції складається, в тому числі, і з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.