iplex360.Демо.Судові рішення

Постанова

Іменем України

16 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 522/7408/20

провадження № 61-4871св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М. (суддя -доповідач),

суддів: Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Глорі Плюс",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Кобилянський Михайло Юрійович, на постанову Одеського апеляційного суду від 17 березня 2022 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Князюка О. В., Погорєлової С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорі Плюс" (далі - ТОВ "Глорі Плюс") про визнання договорів купівлі-продажу майнових прав на об`єкти нерухомості удаваними в частині покупця, переведення прав покупця, визнання недійсними додаткових угод до договорів, поділ спільного майна подружжя.

Позовна заява мотивована тим, що з 04 грудня 1982 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Заочним рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 11 червня 2019 року шлюб розірвано.

ОСОБА_3 є сином ОСОБА_2

15 січня 2016 року між ТОВ "Глорі Плюс" та ОСОБА_2 укладено договори купівлі-продажу майнових прав на об`єкти нерухомого майна, а саме: № 2-15-4/26, предметом якого є право на новозбудоване майно - однокімнатну квартиру, будівельний номер АДРЕСА_1 ; № 2-15-5/26, предметом якого є право на новозбудоване майно - однокімнатну квартиру, будівельний номер НОМЕР_1, розташовану в багатоповерховому житловому комплексі " ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_2 ; № 2-15-6/26, предметом якого є право на новозбудоване майно - однокімнатну квартиру, будівельний номер НОМЕР_2, розташовану в багатоповерховому житловому комплексі " ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_2 ; № 2-15-7/26, предметом якого є право на новозбудоване майно - однокімнатну квартиру, будівельний номер НОМЕР_3, розташовану в багатоповерховому житловому комплексі " ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_2 ; № 2-15-8/26, предметом якого є право на новозбудоване майно - однокімнатну квартиру, будівельний номер НОМЕР_4, розташовану в багатоповерховому житловому комплексі " ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_2 .

Крім того, 19 вересня 2017 року між ТОВ "Глорі Плюс" та ОСОБА_2 укладено договори купівлі-продажу майнових прав на об`єкти нерухомого майна, а саме: № П-1-84/ГП-26, предметом якого є право на новозбудоване майно - машиномісце № НОМЕР_5, розташоване в багатоповерховому житловому комплексі " ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_2 ; № П-1-85/ГП-26, предметом якого є право на новозбудоване майно - машиномісце № НОМЕР_6, розташоване в багатоповерховому житловому комплексі " ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_2 .

Позивач зазначає, що фактичним покупцем за цими правочинами є ОСОБА_3, оскільки у його батька ОСОБА_2 відсутня сума грошових коштів, за які було придбане нерухоме майно.

Разом з ти, зазначене нерухоме майно придбане ОСОБА_3 за рахунок спільних коштів подружжя - ОСОБА_1 та ОСОБА_3, в тому числі і за рахунок грошових коштів, отриманих від продажу земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_2, за 5 085 000 грн.

22 листопада 2019 року, після введення в експлуатацію житлового будинку, в якому знаходиться спірне нерухоме майно, та набрання законної сили судовим рішенням про розлучення, ТОВ "Глорі Плюс" видало ОСОБА_3 довідки про те, що останній виконав фінансові зобов`язання в повному обсязі за договорами купівлі-продажу майнових прав на об`єкти нерухомого майна.

26 листопада 2019 року між ТОВ "Глорі Плюс", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладені додаткові угоди до договорів купівлі-продажу майнових прав на об`єкти нерухомого майна, за умовами яких ОСОБА_2 передав майнові права за цими правочинами сину - ОСОБА_3 .

На підставі актів прийому-передачі майна від 26 листопада 2019 року ТОВ "Глорі Плюс" передало у власність ОСОБА_3 сім об`єктів нерухомого майна.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованою 16 квітня 2020 року, 18 та 24 грудня 2019 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на: квартиру АДРЕСА_3 ; квартиру АДРЕСА_4 ; квартиру АДРЕСА_5 ; квартиру АДРЕСА_6 ; квартиру АДРЕСА_7 ; машиномісце АДРЕСА_8 ; машиномісце АДРЕСА_9 .

ОСОБА_1 вказує, що з кінця 2015 року шлюбні відносини між нею та ОСОБА_3 почали погіршуватися, однак вони продовжували проживати однією сім`єю, вели спільний бюджет.

Вона та її чоловік заробляли грошові кошти, які зберігалися у готівковій формі вдома, чоловік мав вільний доступ до них.

Наприкінці 2016 року - на початку 2017 року ОСОБА_3 таємно використав спільні кошти подружжя, в тому числі і отримані від продажу земельної ділянки, яка є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, на придбання спірного нерухомого майна.

Однак, з метою уникнення поділу спільного майна подружжя, оскаржувані правочини були оформлені на його батька ОСОБА_2 .

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила задовольнити її позовні вимоги та:

1) визнати удаваними в частині покупця з моменту укладення:

договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 2-15-4/26 від 15 січня 2016 року, предметом якого є майнове право на новозбудоване майно - однокімнатну квартиру, будівельний номер АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Глорі Плюс", перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_3 ;

договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 2-15-5/26 від 15 січня 2016 року, предметом якого є майнове право на новозбудоване майно - однокімнатну квартиру, будівельний номер АДРЕСА_10, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Глорі Плюс", перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_3 ;

договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 2-15-6/26 від 15 січня 2016 року, предметом якого є майнове право на новозбудоване майно - однокімнатну квартиру, будівельний номер АДРЕСА_11, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Глорі Плюс", перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_3 ;

договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 2-15-7/26 від 15 січня 2016 року, предметом якого є майнове право на новозбудоване майно - однокімнатну квартиру, будівельний номер АДРЕСА_12, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Глорі Плюс", перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_3 ;

договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 2-15-8/26 від 15 січня 2016 року, предметом якого є майнове право на новозбудоване майно - однокімнатну квартиру, будівельний номер АДРЕСА_13, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Глорі Плюс", перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_3 ;

договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № П-1-84/ГП-2 від 19 вересня 2017 року, предметом якого є право на новозбудоване майно - машиномісце № НОМЕР_5, розташоване в багатоповерховому житловому комплексі " ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Глорі Плюс", перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_3 ;

договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № П-1-85/ГП-2 від 19 вересня 2017 року, предметом якого є право на новозбудоване майно - машино-місце № 1-85, розташоване в багатоповерховому житловому комплексі " ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Глорі Плюс", перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_3

2) визнати недійсними:

додаткову угоду від 26 листопада 2019 року № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна №2-15-4/26 від 15 січня 2016 року, укладену між ТОВ "Глорі Плюс", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

додаткову угоду від 26 листопада 2019 року № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 2-15-5/26 від 15 січня 2016 року, укладену між ТОВ "Глорі Плюс", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

додаткову угоду від 26 листопада 2019 року № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 2-15-6/26 від 15 січня 2016 року, укладену між ТОВ "Глорі Плюс", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

додаткову угоду від 26 листопада 2019 року № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 2-15-7/26 від 15 січня 2016 року, укладену між ТОВ "Глорі Плюс", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

додаткову угоду від 26 листопада 2019 року № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 2-15-8/26 від 15 січня 2016 року, укладену між ТОВ "Глорі Плюс", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

додаткову угоду від 26 листопада 2019 року № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № П-1-84/ГП-26 від 19 вересня 2017 року, укладену між ТОВ "Глорі Плюс", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

додаткову угоду від 26 листопада 2019 року № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № П-1-85/ГП-26 від 19 вересня 2017 року, укладену між ТОВ "Глорі Плюс", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

3) в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на: квартиру АДРЕСА_3 ("ІНФОРМАЦІЯ_2"); квартиру АДРЕСА_5 ("ІНФОРМАЦІЯ_2"); Ѕ частину квартири АДРЕСА_6 ("ІНФОРМАЦІЯ_2"); машиномісце № НОМЕР_7 у будинку АДРЕСА_14 ("ІНФОРМАЦІЯ_2");

4) стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в розмірі 1 542 грн та судові витрати.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 08 липня 2020 року залучено до участі у справі ОСОБА_4 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 25 червня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано удаваними в частині покупця з моменту укладення: договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 2-15-4/26, укладений 15 січня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Глорі Плюс", перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_3 ; договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 2-15-5/26, укладений 15 січня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Глорі Плюс", перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_3 ; договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 2-15-6/26, укладений 15 січня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Глорі Плюс", перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_3 ; договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 2-15-7/26, укладений 15 січня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Глорі Плюс", перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_3 ; договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 2-15-8/26, укладений 15 січня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Глорі Плюс", перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_3 ; договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № П-1-84/ГП-26, укладений 19 вересня 2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Глорі Плюс", перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_3 ; договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № П-1-85/ГП-26, укладений 19 вересня 2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Глорі Плюс", перевівши право покупця за цим договором на ОСОБА_3 .

Визнано недійсними: додаткову угоду від 26 листопада 2019 року № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 2-15-4/26 від 15 січня 2016 року, укладену між ТОВ "Глорі Плюс", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; додаткову угоду від 26 листопада 2019 року № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 2-15-5/26 від 15 січня 2016 року, укладену ТОВ "Глорі Плюс", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; додаткову угоду від 26 листопада 2019 року № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 2-15-6/26 від 15 січня 2016 року, укладену між ТОВ "Глорі Плюс", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; додаткову угоду від 26 листопада 2019 року № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна №2-15-7/26 від 15 січня 2016 року, укладену між ТОВ "Глорі Плюс", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; додаткову угоду від 26 листопада 2019 року № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 2-15-8/26 від 15 січня 2016 року, укладену між ТОВ "Глорі Плюс", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; додаткову угоду від 26 листопада 2019 року № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № П-1-84/ГП-26 від 19 вересня 2017 року, укладену між ТОВ "Глорі Плюс", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; додаткову угоду від 26 листопада 2019 року № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № П-1-85/ГП-26 від 19 вересня 2017 року, укладену між ТОВ "Глорі Плюс", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на: Ѕ частину квартири АДРЕСА_3 ; Ѕ частину квартири АДРЕСА_4 ;Ѕ частину квартири АДРЕСА_5 ; Ѕ частину квартири АДРЕСА_6 ; Ѕ частину квартири АДРЕСА_7 ; Ѕ частину машиномісця АДРЕСА_8 ; Ѕ частину машиномісця АДРЕСА_9 .

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивач довела на підставі належних та допустимих доказів обставини, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог.

Встановивши, що шлюбні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не припинялися, шлюб не мав формального характеру, суд першої інстанції зробив висновок, що майно, яке придбано у період перебування сторін у шлюбі, є спільною сумісною власністю подружжя.

Дохід відповідача ОСОБА_2, який є батьком позивача та особою похилого віку, не співмірний з загальною вартістю придбаного спірного нерухомого майна.

Воля ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в оспорюваних договорах спрямована на встановлення цивільно-правових відносин, за яких спірне нерухоме майно не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою власністю ОСОБА_3 .

Крім того, права та обов`язки ОСОБА_2 за договорами купівлі-продажу майнових прав на об`єкти нерухомого майна від 15 січня 2016 року та від 19 вересня 2017 року припинені у зв`язку з укладенням додаткових угод до цих правочинів, за умовами яких замінено сторону договорів.

За своїми ознаками оспорювані договори мають ознаки фраудаторного правочину, оскільки за їх матеріально-правовими наслідками ОСОБА_3 в результаті своїх умисних дій перестав бути власником спільного сумісного майна.

Укладаючи договори купівлі-продажу майнових прав на об`єкти нерухомого майна та використовуючи грошові кошти, отримані ОСОБА_3 від продажу спільного сумісного майна подружжя, відповідач ОСОБА_2 діяв недобросовісно та усвідомлював наслідки укладення вказаних правочинів.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції зробив висновок, що оскаржувані договори купівлі-продажумайнових прав на об`єкти нерухомого майна є удаваними в частині покупця.

Додаткові угоди до договорів купівлі-продажу майнових прав на об`єкти нерухомого майна не відповідають вимогам статті 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), тому підлягають визнанню недійсними на підставі статей 203, 215 ЦК України.

Нерухоме майно, набуте ОСОБА_3 на підставі удаваних договорів купівлі-продажу майнових прав на об`єкти нерухомого майна, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, враховуючи презумпцію рівності часток подружжя у спільному сумісному майні.

Оскільки ні позивач, ні відповідач ОСОБА_3 не надали докази щодо фактичної вартості спірного нерухомого майна та позивач не внесла грошову суму на депозитний рахунок суду, як передбачено статтею 71 Сімейного кодексу України (далі - СК України) та статтею 365 ЦК України, тому спільне сумісне майно подружжя підлягає поділу шляхом визнання за позивачем права власності на Ѕ спірного нерухомого майна (п`ять квартир та два машиномісця).

Постановою Одеського апеляційного суду від 17 березня 2022 року апеляційну скаргу адвоката Прилепского І. А., діючого від імені ОСОБА_3 задоволено.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 червня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи.

Натомість, рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 11 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу (справа № 522/11875/18), яке набрало законної сили, встановлено, що подружні стосунки припинені, з 2012 року подружжя мешкає окремо.

Час та причини припинення шлюбних відносин встановлюються саме під час розгляду судом справи про розірвання шлюбу.

Оскільки судовим рішенням про розірвання шлюбу встановлено час припинення шлюбних відносин - з 2012 року, що також підтверджується іншими матеріалами справи, тому підстав для встановлення іншого часу припинення шлюбних відносин подружжям ОСОБА_2 немає.

Спірне нерухоме майно не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Позивач не довела на підставі належних і допустимих доказів, що укладаючи договори купівлі-продажу майнових прав на об`єкти нерухомого майна ОСОБА_2 використав спільні кошти ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Матеріали справи не містять доказів того, що під час укладення між ТОВ "Глорі Плюс" та ОСОБА_2 договорів купівлі-продажу майнових прав на об`єкти нерухомого майна між сторонами спірних правочинів було досягнуто домовленості про те, що майно придбавається для ОСОБА_3 .

Також матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів, які у своїй сукупності свідчили б про те, що покупцем спірного нерухомого майна був фактично ОСОБА_3, отримані останнім грошові кошти від продажу земельної ділянки були передані ОСОБА_2, який витратив їх на придбання майнових прав на квартири та машиномісця.

Ураховуючи викладене, відсутні підстави для визнання договорів купівлі-продажу майнових прав на об`єкти нерухомого майна удаваними в частині покупця.

Позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод від 26 листопада 2019 року до договорів купівлі-продажу майнових прав на квартири та до договорів купівлі-продажу майнових прав на машиномісця, поділ спільного сумісного майна подружжя є похідними від вищевказаних вимог про визнання удаваними в частині покупця договорів купівлі-продажу майнових прав, тому ці вимоги не підлягають задоволенню.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Кобилянський М. Ю., просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Як на підставу оскарження постанови апеляційного суду заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та вказує, що апеляційний суд не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 910/2615/18 (провадження № 12-75гс21) та постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 320/4938/15-ц (провадження № 61-26396св18), від 11 лютого 2022 року у справі № 504/1126/19 (провадження № 61-18866св21).

Також у касаційній скарзі заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме зазначає, що суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції визнав преюдиційною обставину, встановлену рішенням суду про розірвання шлюбу у справі № 522/11875/18, що шлюбні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 припинені у 2012 році.

Разом з тим, зазначена обставина не може бути визнана преюдиційною, оскільки під час розгляду судом справи про розірвання шлюбу № 522/11875/18 не досліджувались докази та не перевірялись обставини щодо часу припинення шлюбних відносин.

У справі № 522/11875/18 було ухвалене заочне рішення, ОСОБА_1 не оспорювала час припинення шлюбних відносин, оскільки не брала участі у цій справі.

Суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок, що обставини, встановлені рішенням суду у справі № 522/11875/18, не підлягають доказуванню при розгляді справи про визнання договорів купівлі-продажу майнових прав на об`єкти нерухомого майна удаваними в частині покупця, переведення прав покупця, визнання недійсними додаткових угод до договорів, поділ спільного майна подружжя.

Разом з тим, апеляційний суд неповно дослідив докази у справі та не встановив час припинення шлюбних відносин між подружжям ОСОБА_2 .

Встановлення часу припинення шлюбних відносин має принципове значення для застосування частини шостої статті 57 СК України щодо визнання особистою приватною власністю дружини, чоловіка майна, набутого нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Суд апеляційної інстанції не надав належну оцінку наданим позивачем доказам, на підтвердження обставин, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог, а лише зазначив про відсутність належних та допустимих доказів, якими підтверджуються позовні вимоги.

Крім того, апеляційний суд не застосував до спірних правовідносин висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 346/2238/15-ц (провадження 61-14680сво20), згідно з яким правова конструкція, передбачена статтею 235 ЦК України, не може бути застосована у випадках визнання правочинів удаваними в частині позивача.

Хоча на час подання позову до суду та ухвалення рішення судом першої інстанції існувала позиція Верховного Суду, яка дозволяла застосовувати положення статті 235 ЦК України до спірних правовідносин.

Апеляційний суд розглянув справу за відсутності сторін, в той час як представником ОСОБА_1 - Кобилянським М. Ю. було подано клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням поважних причин неможливості з`явитися в судове засідання.

ОСОБА_3 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними і необґрунтованими, а постанову суду апеляційної інстанції прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи касаційної скарги законність судового рішення апеляційного суду не спростовують. Матеріали справи не містять доказів порушення прав позивача у спірних правовідносинах.

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2022 року поновлено ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Кобилянській М. Ю., строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 17 березня 2022 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Кобилянській М. Ю., на постанову Одеського апеляційного суду від 17 березня 2022 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з Приморського районного суду міста Одеси.

У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2022 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що згідно зі свідоцтвом про одруження (повторно) від 23 грудня 1996 року ОСОБА_3 та ОСОБА_7 одружились 04 грудня 1982 року. Після одруження прізвище дружини - ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 28).

ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3

31 грудня 2015 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Глорі Плюс" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого ОСОБА_3 продав, а ТОВ "Глорі Плюс" придбало земельну ділянку загальною площею 0,3000 га, розташовану на АДРЕСА_2 (т. 1, а. с. 36, 37).

19 вересня 2017 року між ТОВ "Глорі Плюс" та ОСОБА_2 укладено договори купівлі-продажу майнових прав на об`єкти нерухомого майна, а саме: № П-1-84/ГП-26, предметом якого є право на новозбудоване майно - машиномісце № НОМЕР_5, розташоване в багатоповерховому житловому комплексі " ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_2 ; № П-1-85/ГП-26, предметом якого є право на новозбудоване майно - машиномісце № НОМЕР_6, розташоване в багатоповерховому житловому комплексі " ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_2 (т. 1, а. с. 139 - 144, 150 - 155).

ОСОБА_2 є пенсіонером, з 13 травня 1996 року отримує пенсію за віком. Загальний розмір його пенсії з 13 травня 1996 року до листопада 2019 року складає 422 979,41 грн, що підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11 вересня 2020 року (т. 3, а. с. 171 - 173, 188 - 203).

Відповідно до відповіді Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області від 21 серпня 2020 року дохід ОСОБА_2 у період з 2014 року до 2019 року склав 76 586,87 грн (т. 3, а. с. 205 - 207).

З березня 1992 року ОСОБА_2 є засновником ТОВ "Мар`яж", а з 27 липня 2004 року - зареєстрований як фізична особа-підприємець (т. 1, а. с. 203 - 209).

Відповідно до роздруківки з офіційного сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у 2018 році ТОВ "Глорі Плюс" видано Сертифікат відповідності № ІV163182780903 на об`єкт будівництва на АДРЕСА_2 (т. 1, а. с. 161).

15 листопада 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя (справа № 522/21604/17). Вказана справа знаходиться на розгляді суду першої інстанції, рішення по справі не ухвалено. Спір у справі стосується поділу іншого нерухомого майна (т. 5, а. с. 69 - 124).

17 січня 2018 року до Приморського районного суду звернулася ОСОБА_8 з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення коштів (справа № 522/6680/18). Спір у вказаній справі стосується отриманих ОСОБА_1 від ОСОБА_8 грошових коштів в рахунок договору, який є недійсним. Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 09 листопада 2018 року, яке набрало законної сили, позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 суму авансового внеску, одержаного на виконання недійсного правочину від 12 серпня 2017 року. Стягуючи з ОСОБА_1 суму грошових коштів, одержану останньою на виконання недійсного правочину, та відмовляючи у стягненні цієї суми з ОСОБА_3, суд виходив з того, що не надано належних та допустимих доказів використання отриманих ОСОБА_1 грошових коштів в інтересах сім`ї, а також отримання згоди ОСОБА_3 на укладення правочину (т. 5, а. с. 148 - 177).

Заочним рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 11 червня 2019 року у справі № 522/11875/18, яке набрало законної сили, розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Судовим рішенням встановлено, що подружні відносини припинені, з 2012 року подружжя мешкає окремо (т. 1, а. с. 93).

................

Перейти до повного тексту