Постанова
Іменем України
16 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 692/79/17
провадження № 61-3277св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Продсільпром",
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсільпром" на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2020 року у складі судді Чепурного О. П. та постанову Черкаського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Єльцова В. О., Василенко Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсільпром" (далі - ТОВ "Продсільпром") про визнання договору оренди землі недійсним та зобов`язання вчинити певні дії.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що йому на праві власності належить земельна ділянка площею 2,1653 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться в межах Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області за межами населеного пункту. Це підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 110893, виданим Драбівським районним відділом земельних ресурсів 05 травня
2004 року.
З часу набуття права власності на вказану земельну ділянку позивач передавав її в оренду ТОВ "Продсільпром", про що укладались відповідні договори. Після закінчення строку дії попереднього договору у 2010 році, позивач уклав договір оренди землі з відповідачем строком на п`ять років. Копію договору оренди представник ТОВ "Продсільпром" позивачу не надав, пояснивши, що укладений договір необхідно зареєструвати у відділі Держкомзему у Драбівському районі. Відповідач користувався земельною ділянкою, а позивач отримував орендну плату.
Після закінчення строку дії договору, який було укладено у 2010 році, орендар письмове повідомлення про намір продовжити дію договору оренди позивачу не направляв, тому ОСОБА_1 звернувся до генерального директора ТОВ "Продсільпром" Буцька С. А. з усною вимогою про повернення земельної ділянки.
У січні 2017 року позивачу було відмовлено у повернені земельної ділянки та роз`яснено, що договір оренди земельної ділянки у 2010 році було укладено не на п`ять, а на п`ятнадцять років. Тому підстав для повернення ТОВ "Продсільпром" земельної ділянки позивачу немає.
Ознайомившись з копією договору оренди землі від 01 жовтня 2010 року,
ОСОБА_1 виявив, що не підписував цей договір. Проте, як вказував позивач, незважаючи на те, що він договір оренди не підписував, його було зареєстровано у відділі Держкомзему у Драбівському районі 16 липня
2012 року. Тому ОСОБА_1 вважав зазначений договір оренди землі від
01 жовтня 2010 року підробленим.
З огляду на викладене позивач просив:
визнати недійсним договір оренди землі від 01 жовтня 2010 року б/н, укладений від імені ОСОБА_1 і ТОВ "Продсільпром" стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 7120686500:04:002:0804 площею 2,1653 га, яка знаходиться в адміністративних межах Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області за межами населеного пункту, зареєстрований у відділі Держкомзему у Драбівському районі 16 липня
2012 року за № 712060004003339, і скасувати його державну реєстрацію;
зобов`язати ТОВ "Продсільпром" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 7120686500:04:002:0804 площею 2,1653 га, яка знаходиться в адміністративних межах Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області за межами населеного пункту;
стягнути з ТОВ "Продсільпром" на його користь понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 640,00 грн та надання правової допомоги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 11 вересня
2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір оренди землі від 01 жовтня 2010 року б/н, укладений від імені ОСОБА_1 і ТОВ "Продсільпром", зареєстрований у відділі Держкомзему у Драбівському районі 16 липня 2012 року за № 712060004003339, та скасовано його державну реєстрацію.
Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Продсільпром" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 7120686500:04:002:0804 площею 2,1653 га, яка знаходиться в адміністративних межах Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області.
Стягнуто з ТОВ "Продсільпром" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 6 788,80 грн.
Задовольняючи позов про визнання договору оренди землі недійсним та повернення земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог.
Суд вказав, що згідно з висновком експертизи від 22 травня 2020 року
№ 465,555/20-23 підпис в графі "орендодавець" договору оренди землі від
01 жовтня 2010 року, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ "Продсільпром", зареєстрованого у відділі Держкомзему у Драбівському районі 16 липня
2012 року, виконаний не ОСОБА_1 . У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов висновку, що волевиявленням позивача не охоплювалось укладення договору оренди землі, сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов договору.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року відмовлено представнику ТОВ "Продсільпром" у задоволенні клопотання про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи у цій справі.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції неодноразово призначав судово-почеркознавчу експертизу. Згідно з висновком експертів за результатами судово-почеркознавчої експертизи від 22 травня 2020 року
№ 465,55/20-23 підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі від
01 жовтня 2010 року, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ "Продсільпром", зареєстрованому відділом Держкомзему у Драбівському районі 16 липня
2012 року, виконано не ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції направив до експертної установи Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз експериментальні зразки підпису ОСОБА_1, експериментальні зразки почерку ОСОБА_1, які необхідні для проведення вказаної судово-почеркознавчої експертизи. Водночас представник відповідача не надав належних, достовірних доказів того, що зазначений висновок експертизи виготовлений з порушенням норм законодавства та є неналежним доказом у цій справі.
Доводи заявника не є суттєвими, зводяться до незгоди з висновком експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 22 травня
2020 року № 465,55/20-23. За наявних обставин справи та доказів наданих сторонами, апеляційний суд дійшов висновку, що підстав для призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи під час апеляційного розгляду справи немає. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що, враховуючи предмет і підстави позову та питання, які ставляться експерту, заявлене клопотання про призначення повторної експертизи не підлягає задоволенню, оскільки апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Водночас докази, які не були подані суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості подання їх до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "Продсільпром" задоволено частково.
Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 11 вересня
2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано ТОВ "Продсільпром" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 7120686500:04:002:0804 площею 2,1653 га, яка знаходиться в адміністративних межах Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ТОВ "Продсільпром" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати частково пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 3 500,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Продсільпром" судовий збір за подання апеляційної скарги частково у розмірі 630,60 грн.
Апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції помилкового вважав наявними підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі від 01 жовтня 2010 року, укладеного від його імені з ТОВ "Продсільпром", оскільки така угода фактично не була укладена, а тому не може визнаватись судом недійсною. Таким чином, на переконання апеляційного суду, у задоволенні позовної вимоги
ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним від 01 жовтня 2010 року слід відмовити з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що відмова у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди через обрання неефективного (неналежного) способу захисту не позбавляє позивача права заявити негаторний позов про повернення земельної ділянки. Аналіз позовної заяви позивача ОСОБА_1 свідчить, що крім вимоги про визнання договору оренди недійсним, позивач також пред`явив вимогу про зобов`язання ТОВ "Продсільпром" повернути належну йому земельну ділянку на праві приватної власності площею 2,1653 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7120686500:04:002:0804, яка знаходиться в межах Митлашівської сільської ради Драбівського району Черкаської області за межами населеного пункту. За таких обставин, апеляційний суд вважав, що вимога позивача про повернення земельної ділянки, яка належить йому на праві власності, підлягає задоволенню.
Доводи ТОВ "Продсільпром" щодо проведеної судово-почеркознавчої експертизи та порушення порядку проведення експертизи суд апеляційної інстанції вважав необґрунтованими. Матеріали справи свідчать, що судовий експерт не звертався до суду із клопотанням про надання додаткових матеріалів та зразків, також матеріали справи до суду не повертались через допущені порушення. Натомість експертом було проведено експертизу та надано висновок, що підтверджує факт достатності матеріалів та зразків для проведення експертизи. Конкретну кількість зразків підпису, що необхідно відібрати для проведення почеркознавчої експертизи, визначає експерт у кожному окремому випадку.
Відповідач не надав доказів помилковості чи необґрунтованості висновку експертизи, або доказів, що висновок експертизи суперечить іншим матеріалам справи чи викликає сумніви в його правильності, тому доводи апеляційної скарги щодо не врахування висновку експертизи судом є безпідставними.
Аргументи учасників справи
У лютому 2021 року ТОВ "Продсільпром" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить:
скасувати рішення Драбівського районного суду Черкаської області від
11 вересня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року;
прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю;
скасувати ухвалу Черкаського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання про проведення повторної судово-почеркознавчої експертизи;
стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Продсільпром" судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача,
а встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Незважаючи на самостійне визначення позивачем підстав заявленого позову про повернення ТОВ "Продсільпром" земельної ділянки як застосування наслідків недійсності договору оренди від 01 жовтня 2010 року в порядку, визначеному статтею
216 ЦК України (що є самостійною підставою та нормативно-правовою кваліфікацією), суд апеляційної інстанції не відмовив у задоволенні позову в цій частині, а розглянув негаторний позов, який ОСОБА_1 у суді першої інстанції не пред`являвся. Вказане свідчить про порушення судом апеляційної інстанції статті 175 ЦПК України та неправильне застосування статей 15, 16 ЦК України у контексті висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від
08 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19. Суд апеляційної інстанції за відсутності достатніх правових підстав (обставин щодо витребування земельної ділянки, яку передано за договором у користування відповідача) та без пред`явлення позивачем негаторного позову, відмовивши у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди землі, задовольнив вимогу про повернення спірної земельної ділянки ОСОБА_1 . При цьому,
в оскаржуваному судовому рішенні апеляційної інстанції не розʼяснено, яким чином заявлений позов про визнання недійсним договору оренди від
01 жовтня 2010 року та застосування наслідків недійсності правочину,
був розцінений як негаторний позов за відсутності відповідних підстав у позовній заяві;
суди попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи неправильно застосували норми матеріального права, зокрема статті 203, 205, 207, 215, 229 - 233 ЦК України. Під час вирішення цього спору суди не врахували висновки Верховного Суду про те, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Таким чином, заявлена позивачем вимога про застосування наслідків недійсності правочину (повернення земельної ділянки) не може бути задоволена під час вирішення цього спору. Більше того, у позовній заяві не заявлено вимогу про скасування державної реєстрації права оренди спірної земельної ділянки;
ОСОБА_1 помилково пред`явив позовну заяву про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та застосування наслідків недійсності правочину (в порядку реституції, а саме повернення сторонами набутого під час його виконання). Він не подавав негаторний позов про усунення перешкод у користуванні землею;
суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково позов ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки, не врахував, що у цій справі підставою для пред`явлення вимоги про повернення земельної ділянки є саме визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, а не факт його не укладення сторонами та усунення перешкод у користуванні землею.
До касаційної скарги включено скаргу на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи, з якою не погоджується відповідач.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року провадження у цій справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21).
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2022 року касаційне провадження у цій справі поновлено.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Зокрема те, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, оскільки апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, а також те, що судове рішення ухвалено з порушенням пункту 3 частини третьої статті 411 ЦПК України.