Постанова
Іменем України
16 листопада 2022 року
місто Київ
справа № 544/1689/14-ц
провадження № 61-4839св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Яремка В. В.,
учасники справи:
стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс",
боржник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - приватний виконавець Виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Собина Павло Миколайович, на ухвалу полтавського апеляційного суду від 26 травня 2022 року у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Бутенко С. В., Обідіної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л. (далі - приватний виконавець Скрипник В. Л.).
Скаргу обґрунтовувала тим, що постановою приватного виконавця
Скрипника В. Л. від 01 червня 2018 року відкрито виконавче провадження
№ 56509564 з примусового виконання заочного рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 грудня 2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - Пат "Дельта Банк") заборгованості за договором кредиту в розмірі 293 011,35 грн та судового збору у розмірі 2 930,11 грн. Копію зазначеної постанови вона не отримувала, оскільки з 17 грудня 2018 року проживає за іншою адресою.
Посилаючись на те, що приватний виконавець прийняв до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців та з пропуском строку пред`явлення його до виконання, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконною постанову приватного виконавця Скрипника В. Л. про відкриття виконавчого провадження від 01 червня 2018 року у виконавчому провадженні № 56509564.
Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 лютого 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк для подання скарги на постанову про відкриття виконавчого провадження.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця Скрипника В. Л. про відкриття виконавчого провадження відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 у березні 2022 року звернулася з апеляційною скаргою на зазначене судове рішення.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано заявнику семиденний строк для сплати судового збору у розмірі 496,20 грн.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 26 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху адвокат Собина П. В, який діє в інтересах ОСОБА_1, отримав 04 квітня 2022 року, однак станом
на 26 травня 2022 року недоліки апеляційної скарги він не усунув, що відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України є підставою для визнання її неподаною та повернення заявнику.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У червні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Собина П. М., на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 26 травня 2022 року, в якій заявник просив скасувати оскаржуване судове рішення, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки, на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху,
06 квітня 2022 року заявник надіслав на електронну адресу Полтавського апеляційного суду заяву про усунення недоліків та квитанцію про сплату судового збору. Апеляційний суд зазначеного не врахував, а тому дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою в її інтересах адвокатом Собиною П. В., та витребувано матеріали справи.
Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції у вересні 2022 року.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.