ДОДАТКОВА УХВАЛА
22 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 870/10/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.,
розглянув у судовому засіданні заяву Приватного підприємства "Бережани"
про розподіл судових витрат у справі за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 11.04.2022
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 02.12.2020
у третейській справі № 09-01/1020 (з урахуванням ухвали Західного апеляційного господарського суду від 11.05.2022 про виправлення описки у номері справи Постійно діючого третейського суду при Західній універсальній товарній біржі № 09-01/0720)
за позовом Приватного підприємства "Бережани"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина"
про стягнення 706 292 грн 05 коп.
Учасники справи:
представник позивача - Шабельник К.П., адвокат,
представник відповідача - не з`явився,
від ОСОБА_1 - не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
1. 02.12.2020 Постійно діючий третейський суд при Західній універсальній товарній біржі (далі - Третейський суд) постановив рішення (далі - Рішення) у третейській справі № 09-01/0720 про часткове задоволення позову Приватного підприємства "Бережани" (далі - Позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина" (далі - Відповідач) заборгованості за договором № 01/05/18 купівлі-продажу, укладеним між сторонами 01.05.2018, стягнення з Відповідача на користь Позивача 188 934 грн 85 коп., та про відмову в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
2. 11.04.2022 Західний апеляційний господарський суд за результатами розгляду заяви Відповідача про скасування Рішення Третейського суду постановив ухвалу (залишену без змін постановою Верховного Суду від 05.07.2022) про відмову Відповідачу у задоволенні його заяви про скасування Рішення Третейського суду та про залишення цього рішення без змін.
3. 01.11.2022 Верховний Суд ухвалив закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 11.04.2022 у цій справі на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4. Позивач звернувся до Верховного Суду із заявою про розподіл судових витрат у справі та стягнення з ОСОБА_1 на користь Позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000 грн 00 коп., з посиланням на положення, зокрема, статей 1, 19, 26, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та статей 126, 129, 244 ГПК України.
5. Ця заява, з урахуванням також заяви, поданої Позивачем 08.11.2022, обґрунтована:
- оголошенням Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 11.04.2022 про надання Позивачу професійної правничої допомоги при здійсненні провадження у цій справі в Суді за апеляційною скаргою ОСОБА_1 з понесенням Позивачем відповідних витрат в сумі 25 000 грн. 00 коп. та про здійснення розподілу цих витрат зі стягненням вказаної суми з ОСОБА_1 на користь Позивача;
- укладенням Позивачем та Адвокатським об`єднанням "Легаллітіс" договору про надання правової допомоги з додатковою угодою, в яких сторони узгодили надання Позивачу відповідних послуг та їх вартість в сумі 25 000 грн. 00 коп.;
- підписанням сторонами акта приймання-передачі цих послуг;
- здійсненням Позивачем оплати наданих адвокатом Адвокатського об`єднання "Легаллітіс" послуг професійної правничої допомоги в сумі 25 000 грн 00 коп.;
- недоведенням ОСОБА_1 у клопотанні про зменшення витрат Позивача на професійну правничу допомогу у цій справі підстав для їх зменшення.
6. 20.09.2022 ОСОБА_1 подав клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі та просив відмовити Позивачу у стягненні з ОСОБА_1 цих витрат в сумі 25 000 грн 00 коп.
Клопотання обґрунтовано неспівмірністю заявленої Позивачем до стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги у цій справі в сумі 25 000 грн 00 коп. зі складністю справи, витраченим часом на надання цих послуг та невідповідності критерію розумності та реальності цих витрат.
7. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до частини п`ятої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
8. Враховуючи викладене та виходячи з положень, що регламентують підстави виникнення, склад та умови відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у господарській справі, а саме з положень статі 123, частин першої, другої статті 126, частини восьмої статті 129, частини п`ятої статі 130 ГПК України та пунктів 4, 6, 9 частини першої статті 1, статті 19, частини першої статті 26, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Суд зазначає, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного/апеляційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання скарги на судове рішення (що мало місце і у цій справі при зверненні ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 11.04.2022, за наслідками розгляду якої закрито апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України).
У наведеному Суд керується висновками, сформульованими Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у додатковій ухвалі від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, а також висновками в постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 910/4725/20.
9. Щодо суті питання, порушеного Позивачем у заяві про розподіл судових витрат у справі, Суд зазначає про таке.
Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
10. Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, а саме витрат на професійну правничу допомогу (стаття 123 ГПК України) відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
11. Відповідно до частини другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
12. За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).
13. У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
14. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята і шоста статті 126 ГПК України).
15. Натомість заявник апеляційної скарги - ОСОБА_1., подавши 20.09.2022 (пункт 6) в порядку частини п`ятої статті 126 ГПК України клопотання про зменшення розміру витрат Позивача на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі, не довів наведених ним підстав для їх "зменшення", вимагаючи при цьому відмовити повністю у їх стягненні на заявлену Позивачем суму в 25 000 грн 00 коп. через недоведеність цих витрат, однак без наведення аргументів та доказів на підтвердження їх неспівмірності зі складністю справи, витраченим часом на надання цих послуг тощо, обмежившись констатацією такої неспівмірності.