ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2022 року
м. Київ
Справа № 710/790/20
Провадження № 51-1936 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_7,
суддів ОСОБА_8, ОСОБА_9,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_10,
прокурора ОСОБА_11
захисника ОСОБА_12
представника потерпілого (відеоконференція) ОСОБА_13
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_14 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 28 січня 2022 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 02 червня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017250300000476, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ), зареєстрованого у АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Шполянський районний суд Черкаської області вироком від 28 січня 2022 року визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 23 296 грн матеріальної та 100 000 грн моральної шкоди. Стягнув з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 40 000 грн.
Згідно з вироком ОСОБА_1 11 вересня 2017 року, приблизно о 21.00 год., перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_3, у якому тимчасово проживала ОСОБА_3, під час сварки із ОСОБА_4 на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, завдав останньому численних ударів кулаками по тулубу, в живіт та по спині, чим заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер в Шполянській ЦРЛ.
Черкаський апеляційний суд ухвалою від 02 червня 2022 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_14 в інтересах ОСОБА_1 залишив без задоволення, а вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 28 січня 2022 року - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 28 січня 2022 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 02 червня 2022 року і закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведеності винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримання.
Вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону й неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність.
На обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, поклав в основу обвинувального вироку висновок судово-медичної експертизи № 05-6-02/277 від 24 лютого 2018 року (далі по тексту - СМЕ), який, на думку захисника, є недопустимим доказом.
Стверджує, що експерт ОСОБА_5, який провів вказану СМЕ, був неуповноваженою особою, оскільки відповідно до постанови слідчого проведення експертизи було доручено завідувачу Смілянського міжрегіонального відділення КУ "Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи" ОСОБА_16
Крім цього захисник ОСОБА_15 зазначає, що стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України не було відкрито медичних документів, на підставі яких була проведена судово-медична експертиза, хоча стороною захисту заявлялось таке клопотання.
Також захисник посилається на відсутність в матеріалах кримінального провадження будь-яких даних, що свідчили б про отримання слідчим медичних документів в установленому законом порядку і надання їх експерту для проведення експертизи, тому отриманий висновок експерта № 05-6-02/277 від 24 лютого 2018 року потрібно визнати недопустимим доказом.
Окрім того наголошує, що судами не було неналежним чином з`ясовано фактичні обставин справи, а саме щодо нанесення лише ОСОБА_1 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4, та належно не перевірено доводів апеляційної скарги, тому вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, подав заперечення на касаційну скаргу захисника, у якому просить оскаржувані судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримала подану касаційну скаргу і просила її задовольнити.
Прокурор та представник потерпілого заперечували проти задоволення касаційної скарги.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
За змістом статей 433, 438 КПК України, суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, а тому перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За змістом положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК України рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, крім іншого, мають бути зазначені узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Перевіривши кримінальне провадження в касаційному порядку, колегія суддів убачає, що вказаних вимог закону суди дотрималися.
Стосовно доводів захисника про недопустимість висновку судово-медичної експертизи № 05-6-02/277 від 24 лютого 2018 року у зв`язку з проведенням її неуповноваженою особою, колегія суддів Верховного Суду вважає їх необґрунтованими.
Слідчий або прокурор зобов`язаний звернутися до експерта для проведення експертизи зокрема щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчий постановою від 12 вересня 2017 року призначив судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_4, до проведення якої залучив завідуючого Смілянського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи ОСОБА_6 (т. 3 а. с. 112). Перед експертом було поставлено питання щодо встановлення причин смерті ОСОБА_4, часу її настання, тілесних ушкоджень, їх характеру, локалізації, давності, механізму виникнення та ступеню тяжкості.
Згідно з пунктом 4.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року, керівник підрозділу експертної установи може безпосередньо призначити експерта та встановити строк виконання експертизи відповідно до вимог цієї Інструкції.
Тобто слідчий, ухвалюючи постанову про проведення експертизи, доручає керівнику відповідного підрозділу експертної установи організаційне забезпечення її виконання, контроль за своєчасним проведенням і за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів з питань експертизи.