ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 725/4764/21
провадження № 51-2096км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_3.,
суддів ОСОБА_4., ОСОБА_5.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6.,
прокурора ОСОБА_7.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 13 квітня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12021263020000806 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Ясени Сторожинецького району Чернівецької області, проживаючого у АДРЕСА_1 ), в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Вступ
ОСОБА_1 23 травня 2021 року приблизно об 11:10, перебуваючи в
м. Чернівці, кулаком наніс потерпілому удари в ділянку голови та обличчя, чим заподіяв легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров`я.
Суд першої інстанції кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК України та засудив останнього до покарання у виді ста п`ятдесяти годин громадських робіт.
Апеляційний суд, після перегляду вироку суду першої інстанції за апеляційною скаргою захисника, судове рішення залишив без змін.
Захисник подав касаційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 у зв`язку із суворістю призначеного засудженому покарання.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, в порядку касаційного розгляду, має відповісти на доводи про справедливість призначеного засудженому покарання у даному кримінальному провадженні.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 15 лютого
2022 року засуджено ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді ста п`ятдесяти годин громадських робіт.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватими у тому, що він 23 травня 2021 року приблизно об 11:10, перебуваючи в м. Чернівці на вул. Зеленій, на ґрунті тривалих неприязних стосунків з потерпілим ОСОБА_2, переслідуючи мету спричинення йому тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді спричинення фізичного болю та тілесних ушкоджень, підійшов до потерпілого і кулаком наніс останньому удари в ділянку голови та обличчя. Внаслідок таких дій потерпілому були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров`я.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 13 квітня 2022 року вирок районного суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість.
В обґрунтування своїх вимог захисник стверджує, що суд першої інстанції, а в подальшому і апеляційний суд, порушили загальні засади призначення покарання, внаслідок чого визначили засудженому занадто суворе покарання. До того ж, стверджує, що суди не врахували конкретних обставин кримінального провадження, даних про особу засудженого, обставин, які пом`якшують йому покарання та вік засудженого, що в сукупності давало судам підстави призначити засудженому покарання у виді штрафу.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу
захисника не подавалися.
У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
У свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку, і повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Крім того, ухвала апеляційного суду за своїм змістом має відповідати вимогам ст. 419 КПК України.
Згідно зі ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційній скарзі та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, та з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався.
Стосовно покарання та його мети, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Частиною 1 статті 65 КК України установлено, що суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Нормами ст. 12 КК України передбачена класифікація кримінальних правопорушень:
1. Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.