ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 554/3586/17
провадження № 51-1198км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_8.,
суддів ОСОБА_9., ОСОБА_10,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_11.,
прокурора ОСОБА_12.,
захисника ОСОБА_13.,
засудженого ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_13. на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 21 січня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 січня 2022 року в кримінальному провадженні №42017170000000085 за обвинуваченням
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Супрунівка Полтавського району Полтавської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 21 січня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, та призначено покарання: за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком суду першої інстанції, ОСОБА_1, працюючи з 03 лютого 2017 року на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, маючи спеціальне звання старший лейтенант поліції, тобто будучи працівником правоохоронного органу, умисно, шляхом обману заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_2 в сумі 6000 доларів США, а саме 20 лютого 2017 року, при особистій зустрічі, він повідомив їй про те, що стосовно неї Полтавським ВП ГУ НП в Полтавській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України та для вирішення питання про закриття цього кримінального провадження ОСОБА_2 має передати через нього грошові кошти в сумі 6000 доларів США, з яких 4000 доларів США призначалися ОСОБА_3 (за заявою якого розпочато досудове розслідування відносно ОСОБА_2 ), а 2000 доларів США слідчому ОСОБА_4, який проводив досудове розслідування в цьому провадженні.
03 березня 2017 року, близько 14 год 30 хв., ОСОБА_1, переслідуючи вказаний вище умисел, перебуваючи біля закладу швидкого харчування "МакДональдз", що по вул. Європейській, 187 -А в м. Полтаві, під час особистої зустрічі з ОСОБА_2, в присутності ОСОБА_5 та ОСОБА_6, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи обман для заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2, шляхом запевнень, переконань, продовжив схиляти її до передачі йому грошових коштів у сумі 6000 доларів США для ніби-то подальшої їх передачі як неправомірної вигоди старшому слідчому слідчого відділу Полтавського ВП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_4, тобто особі, яка займає відповідальне становище, з яких 2000 доларів США за вирішення питання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2, а інші 4000 - ніби-то для передачі слідчим ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_3 в обмін на відсутність у нього претензій майнового характеру до ОСОБА_2
14 березня 2017 року, близько 13 год 30 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в службовому кабінеті №136, розташованому в будівлі Полтавського ВП ГУНП у Полтавській області, що по вул. Сковороди, 2-Б в м. Полтаві, вкотре повідомив ОСОБА_2 про необхідність передачі йому грошових коштів в сумі 6000 доларів США.
У цей же день, о 13 год 45 хв., ОСОБА_2, будучи введеною в оману щодо необхідності надання грошових коштів в сумі 6000 доларів США для подальшої їх передачі ОСОБА_1 слідчому ОСОБА_4. і потерпілому ОСОБА_3 в обумовлених частинах, погодилася на вимогу ОСОБА_7 та в приміщенні службового кабінету №136, діючи під прикриттям працівників правоохоронних органів, передала йому грошові кошти в розмірі 6000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 14.03.2017 року відповідало 161367 грн., що становить 9492 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відповідно до примітки ст. 185 КК України є значною шкодою.
Отримавши грошові кошти в цій сумі, ОСОБА_7 довів свій злочинний умисел, спрямований на шахрайське заволодіння майном ОСОБА_2 до кінця, чим завдав їй значної шкоди.
За таких обставин дії ОСОБА_7 суд першої інстанції кваліфікував за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому та за ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, як підбурення надати службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданої їй влади.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13 січня 2022 року зазначений вирок місцевого суду змінено. Перекваліфіковано дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 190 КК України на ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України та з ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України на ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України і призначено покарання: за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш тяжкого покарання більш тяжким, остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна. В іншій частині вирок суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування судових рішень та про призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою клопотання сторони захисту про повторне дослідження доказів, а також при перекваліфікації дій засудженого безпосередньо не дослідив всі докази у справі. Зазначається, що суди безпідставно дійшли висновку про відсутність провокації. Вказується на незаконне затримання ОСОБА_7 та недопустимість такого доказу як протокол обшуку від 14.03.2017 р. Наводяться доводи щодо ряду процесуальних документів, які складені з грубим, на думку сторони захисту, порушенням вимог кримінального процесуального закону, а також на порушення вимог ч. 11 ст. 290 КПК України. Зазначається і про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги, вважала її безпідставною.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК України.
Відповідно до норм ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: 1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; 2) застосування закону, який не підлягає застосуванню; 3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; 4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Перевіривши матеріали справи та доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд доходить таких висновків.
Щодо доводів касаційної скарги про залишення поза увагою клопотання сторони захисту про повторне дослідження доказів, а також щодо перекваліфікації дій засудженого без безпосереднього дослідження апеляційним судом всіх доказів
Згідно з матеріалами провадження апеляційний суд розглянув клопотання сторони захисту щодо повторного дослідження доказів і ухвалив рішення про часткове дослідження доказів, що спростовує твердження захисника про залишення апеляційним судом поза увагою вказаного клопотання.