Постанова
Іменем України
30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 754/15162/19
провадження № 61-12909св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
стягувач (заявник) - ОСОБА_1,
боржник - ОСОБА_2,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2020 року в складі судді Панченко О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року в складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду Радянського району міста Гомеля (Республіка Білорусь) від 11 травня 2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування вимог зазначала, що вказане рішення іноземного суду набрало законної сили, однак належним чином боржником не виконується.
Оскільки місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано на території України, просила клопотання задовольнити, почавши здійснювати стягнення аліментів на території України з 01 липня 2019 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року, клопотання задоволено.
Визнано та надано дозвіл на примусове виконання рішення суду Радянського району міста Гомеля (Республіка Білорусь) від 11 травня 2016 року, резолютивна частина якого має наступний зміст:
"Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Кара-Куль Таш-Куримського району Ошської області Республіки Киргизстан на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 25% всіх видів його заробітку і (або) іншого доходу щомісячно, але не менше 50% бюджету прожиткового мінімуму в середньому на особу населення, починаючи з 14 липня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття".
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що передбачені статтею 466 ЦПК України вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду заявником виконані,а визначених статтею 468 ЦПК України підстав для відмови в задоволенні цього клопотання не встановлено.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2021 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для вирішення справи, зокрема, не з`ясували наявності чи відсутності заборгованості зі сплати аліментів, не врахували добровільну сплату ним аліментів, внаслідок чого помилково задовольнили клопотання.
Окрім цього, суд першої інстанції розглянув клопотання за його відсутності, належним чином не повідомивши про дату, час та місце судового засідання, чим позбавив його можливості подати заперечення та висловити свою позицію щодо поданого клопотання.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
28 вересня 2021 року справа № 754/15162/19 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що рішенням суду Радянського району міста Гомеля (Республіка Білорусь) від 11 травня 2016 року стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 25% всіх видів його заробітку і (або) іншого доходу щомісячно, але не менше 50% бюджету прожиткового мінімуму в середньому на особу населення, починаючи з 14 липня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до довідки голови суду Радянського району міста Гомеля Лобунця В. І., вищевказане рішення набрало законної сили 25 серпня 2016 року та підлягає виконанню. Боржник брав участь у розгляді справи, позов не визнав.
Постановою завідувача сектору відділу примусового виконання Залізничного району міста Гомеля Глазунової Н. Ф. від 18 липня 2019 року виконавчий документ було повернуто стягувачу у зв`язку із встановленням місця проживання боржника на території України.
Відповідно до цієї постанови, стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів не проводилось. Заборгованість зі сплати аліментів становить 598,74 рублів.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України "Про міжнародне приватне право" визнання рішення іноземного суду - поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Згідно зі статтею 463 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
Частинами другою та третьою статті 466 ЦПК України передбачено, що до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи: