Постанова
Іменем України
23 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 686/17187/21
провадження № 61-4036св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Служба у справах дітей виконавчого комітету Хмельницької міської ради,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Голдзіцька Ольга Казимирівна, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, у складі судді Стефанишина С. Л., від 28 жовтня
2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І., від 21 березня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат
Голдзіцька О. К., звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Служба у справах дітей виконавчого комітету Хмельницької міської ради, про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька.
Позовна заява мотивована тим, що у шлюбі із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась дочка ОСОБА_4, яка після розірвання шлюбу проживає із позивачем.
З часу розлучення відповідач вихованням та здоров`ям дитини не цікавиться, участі в утриманні та вихованні дитини не приймає, батьківські обов`язки не виконує.
Дочка є дитиною з інвалідністю у зв`язку із вродженим хронічним захворюванням і потребує систематичного лікування та реабілітації, у зв`язку із чим змушена періодично виїздити до Грузії до м. Батумі. Методи лікування, які застосовуються в медичних та реабілітаційних закладах Грузії, кліматичні умови, можливість прийняття морських, сонячних та повітряних ванн на морському узбережжі позитивно і ефективно впливають на стан здоров`я дочки.
Після першого курсу лікування та відновної терапії, які дитина отримала в Грузії, спостерігався позитивний вплив на стан її здоров`я.
Тимчасові виїзди дитини до Грузії здійснюються на підставі нотаріально засвідченої згоди батька ОСОБА_2 на тимчасовий виїзд дочки за межі України до Грузії та в інші країни в період з 01 грудня 2016 року
по 01 грудня 2021 року. Оскільки ОСОБА_1 має намір забезпечувати у подальшому вчасне, систематичне оздоровлення та відновну терапію дочці в Грузії, вона звернулась до відповідача із проханням надати дозвіл на поїздки з України до Грузії в період з 01 грудня 2021 року по 16 квітня 2026 року (досягнення дитиною 16-річного віку), проте відповідач усно відмовив у наданні такої згоди.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд надати їй дозвіл (згоду) на тимчасовий виїзд дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кордон без дозволу батька ОСОБА_2 за межі України до Грузії на період з 01 грудня 2021 року по 16 квітня 2026 року.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 28 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 березня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що наявна нотаріально посвідчена згода батька на виїзд дитини з України до Грузії на період з 01 грудня 2016 року по 01 грудня
2021 року і позивач не зазначила причин неможливості виїзду з дитиною до Грузії на час звернення із позовом до суду.
Крім того, апеляційний суд з пояснень представника позивача встановив, що ОСОБА_1 спільно із дочкою ОСОБА_4, скориставшись наявним дозволом відповідача на виїзд дитини, вже виїхали з України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Представник ОСОБА_1 - адвокат Голдзіцька О. К. в касаційній скарзі на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 березня 2022 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
02 травня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат
Голдзіцька О. К. подала касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 березня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2022 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 04 липня 2018 року у справі № 712/10623/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вказує, що строк дії дозволу для виїзду за кордон, наданий батьком дитини, закінчувався 01 грудня 2021 року, а тому позивач зверталась до нього з проханням надати дозвіл на наступний період. При цьому матір намагалась забезпечити інтереси дитини, які полягали у безперервному лікуванні, реабілітації та навчанні у загальноосвітній школі в Грузії.
Стверджує, що суди попередніх інстанцій не з`ясували якими в даному випадку є найкращі інтереси дитини та відповідно не захистили їх. Водночас надання дозволу на виїзд ОСОБА_4 за кордон відповідає її найкращим інтересам, які також полягають в тому, щоб дитина мала можливість безперешкодно перебувати на території Грузії та безперешкодно повернутися до України після чергового курсу реабілітації та завершення семестрового навчання в школі.
Звертає увагу, що неможливість безперешкодного та вільного пересування між державами після завершення дії існуючого дозволу батька, який без поважних причин відмовляється надати новий дозвіл на наступний термін, порушує права та інтереси неповнолітньої дочки, зокрема на систематичне повноцінне лікування та реабілітацію в сприятливих умовах і забезпеченні безперервності навчання.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Із 02 березня 2002 року по 16 травня 2014 року ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дочка - ОСОБА_4 .
Після розірвання шлюбу, сторони проживають окремо. Дочка проживає разом із ОСОБА_1 .
Відповідно до рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2013 року, з урахуванням рішення того ж суду
від 16 травня 2018 року, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4
ОСОБА_4 має статус дитини з інвалідністю.
ОСОБА_2 надав згоду (дозвіл) на тимчасовий виїзд дочки за кордон за межі України до Грузії та інших країн в період з 01 грудня 2016 року по
01 грудня 2021 року, яка 23 листопада 2016 року посвідчена приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Кот М. О.
07 травня 2021 року ОСОБА_1 надіслала ОСОБА_2 письмову заяву із проханням надати згоду ОСОБА_4 в супроводі матері ОСОБА_1 на тимчасові поїздки за кордон з України до Грузії, які передбачатимуться в період з 01 грудня 2021 року по 16 квітня
2026 року.
Апеляційний суд з пояснень представника ОСОБА_1 - адвоката Голдзіцької О. К. встановив, що ОСОБА_1 спільно із дочкою ОСОБА_4 з липня 2021 року, скориставшись наявним дозволом відповідача на виїзд дитини, виїхали за межі України.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.