ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 640/27787/20
адміністративне провадження № К/9901/25792/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №640/27787/20
за позовом ОСОБА_1
до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора
про визнання протиправним і скасування рішення
за касаційною скаргою Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2021 року (головуючий суддя: Кучма А.Ю., Аліменко В.О., Безименна Н.В.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора (далі також - "Кадрова комісія"), у якому просив суд:
1.1. визнати протиправним і скасувати рішення відповідача №235дп-20 від 24 вересня 2020 року "Про накладення на прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про катування та інші серйозні порушення прав громадян з боку правоохоронних органів Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани".
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 заперечував наявність своєї вини в інкримінованому проступку й указував на те, що оскаржуване рішення є упередженим, безпідставним і таким, що не відповідає дійсності та не ґрунтується на вимогах закону.
2.1. Одночасно з цим ОСОБА_1 стверджував, що відповідач допустив процедурні порушення порядку здійснення дисциплінарного провадження, позаяк не дотримався строків, установлених для вирішення питання по відкриття дисциплінарного провадження, проведення перевірки скарги і складання висновку за її результатом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 березня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Розв`язуючи питання дотримання відповідачем строку, встановленого для прийняття рішення про відкриття дисциплінарного провадження чи відмови у його відкритті, місцевий суд застосував Порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, затверджений наказом Генерального прокурора від 4 листопада 2019 року №266 року (далі - "Порядок №266)" у первинній редакції, згідно з яким відповідне рішення приймається у строк, який не перевищує 15 днів з дати реєстрації скарги. Установивши, що скарга була зареєстрована 15 січня 2020 року, а рішення про відкриття дисциплінарного провадження прийняте 24 січня 2020 року, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем указаного строку.
4.1. Водночас суд звернув увагу на двомісячний строк для проведення перевірки дисциплінарної скарги, його відлік з дати реєстрації скарги, а також організацію відповідачем перевірки шляхом направлення запитів і доручень з останнім надходженням запитуваної інформації 4 березня 2020 року.
4.2. Разом з цим, місцевий суд установив, що висновок про наявність дисциплінарного проступку складений 4 серпня 2020 року. У цьому контексті суд дійшов висновку, що законодавством не передбачено строку для складання членом Кадрової комісії висновку про наявність або відсутність дисциплінарного проступку прокурора.
4.3. Стосовно тридцятиденного строку призначення засідання для розгляду такого висновку місцевий суд зазначив, що засідання кадрової комісії було призначене на 3 вересня 2020 року, а надалі перенесене на 24 вересня 2020 року, де й було прийняте оскаржуване рішення.
4.4. На цій основі суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач провів перевірку у встановлений Порядком №266 строк.
5. Стосовно наявності складу дисциплінарного проступку, суд виходив з того, що ОСОБА_1 у період з 13 грудня 2018 року до грудня 2019 року не встановив втрати окремих матеріалів кримінального провадження, а також не забезпечив протягом серпня-грудня 2019 року належну передачу матеріалів кримінального провадження іншому слідчому.
5.1. У цьому контексті суд наголосив, що жодних зауважень позивача про відсутність усіх матеріалів кримінального провадження акт приймання-передачі від 13 грудня 2018 року не містить, і в подальшому позивач не вивив відсутності всіх матеріалів кримінального провадження.
5.2. Також суд зауважив, що з дати призначення ОСОБА_1 на посаду до дати оприлюднення інформації про відсутність матеріалів кримінального провадження у засобах масової інформації матеріали кримінального провадження обліковані та передані не були, як і не були вони передані й на момент проведення службового розслідування.
5.3. Покликаючись на встановлені обставини справи та приписи Інструкції з організації обліку, руху та зберігання матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке здійснюється слідчими органів прокуратури, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України 14 січня 2019 року №5, суд першої інстанцій дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку і, відповідно, про наявність підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.
5.4. Водночас суд вважав, що Кадрова комісія належним чином з`ясувала обставини, які мали значення для прийняття рішення, навела мотиви, з яких дійшла висновків про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку з посиланням на відповідні докази, та обґрунтувала пропорційність застосованого виду стягнення і його співмірність вчиненому проступку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанцій та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено:
6.1. визнано протиправним і скасовано рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів №235дп-20 від 24 вересня 2020 року "Про накладення на прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про катування та інші серйозні порушення прав громадян з боку правоохоронних органів Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани".
7. Апеляційний суд виходив з того, що відповідач порушив процедуру проведення перевірки дисциплінарної скарги й складання висновку за її результатами.
7.1. Так, суд зазначив, що у день надходження скарги на ОСОБА_1 (15 січня 2020 року) Генеральний прокурор видав наказ №26 від 15 січня 2020 року, яким передбачалося, що рішення про відкриття дисциплінарного провадження або про відмову у його відкритті приймаються членом Кадрової комісії у строк, який не перевищує 5 робочих днів з дати реєстрації скарги, тобто у строк до 22 січня 2020 року. На основі цього апеляційний суд дійшов висновку, що рішення про відкриття дисциплінарного провадження від 24 січня 2020 року було прийняте з порушенням процедурного строку.
7.2. Також суд указав, що наказом Генерального прокурора №54 від 29 січня 2020 року строк проведення перевірки дисциплінарної скарги визначений у межах семи робочих днів з дати відкриття дисциплінарного провадження, з можливістю його продовження до семи днів. На цій основі апеляційний суд дійшов висновку, що крайнім строком завершення перевірки було 4 лютого 2020 року, а у разі продовження - 13 лютого 2020 року, натомість перевірка проводилася до 4 березня 2020 року. З цих же мотивів апеляційний суд указав на неможливість застосування тридцятиденного строку для таких перевірок, надалі встановленого наказом Генерального прокурора №107 від 25 лютого 2020 року.
7.3. Зауваживши, що з часу подання скарги (15 січня 2020 року) до дня складання висновку в дисциплінарному провадженні (4 серпня 2020 року) минуло шість місяців, апеляційний суд указав, що відповідач не надав доказів необхідності такого тривалого затягування розгляду дисциплінарної справи.
8. Стосовно наявності складу дисциплінарного проступку, то апеляційний суд указав, що відповідач і суд першої інстанції безпідставно послалися на пункт 5.7 Положення про управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України 30 жовтня 2018 року №217, відповідно до якого слідчі при переведенні до іншого структурного підрозділу передають кримінальні провадження, речові докази, службові документи, інші матеріальні носії інформації на підставі акту відповідно до Інструкції з діловодства в органах прокуратури України. У цьому контексті апеляційний суд зауважив, що вказана Інструкція втратила чинність на підставі наказу Генерального прокурора від 12 грудня 2019 року №27, тобто на момент переведення ОСОБА_1 на іншу посаду така норма була нечинною.
8.1. Водночас, пославшись на пункт 4 розділу ІІ Інструкції з організації обліку, руху та зберігання матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке здійснюється слідчими органів прокуратури, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України 14 січня 2019 року №5, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність вини ОСОБА_1, оскільки відповідні дії мав вчинити не він, а керівник органу досудового розслідування.
8.2. Також суд указав, що ОСОБА_1 не мав об`єктивної можливості при прийнятті матеріалів кримінального провадження 13 грудня 2018 року, їх обліку та зберіганні встановити втрату окремих матеріалів кримінального провадження, що йому не передавались. Колишній старший слідчий Юрчук О.В. та слідчі групи слідчих під час підготовки, складання і фактичної передачі матеріалів кримінального провадження №12014100100001455 у кількості 758 томів не повідомляли, що якісь матеріали цього кримінального провадження втрачено чи передано (і не повернуто) прокурору групи прокурорів і позивачу належить їх розшукати. Лише через одинадцять місяців у засобах масової інформації з`явилась інформації про втрату двох томів.
8.3. Крім того, апеляційний суд зазначив, що прокурори групи прокурорів і старший групи прокурорів у кримінальному провадженні №12014100100001455 не повідомляли ОСОБА_1 про втрату будь-яких матеріалів провадження і про необхідність встановлення факту можливої їх втрати.
8.4. Суд вказав і на те, що з відомостей, які містилися в акті приймання-передачі від 13 грудня 2018 року, об`єктивно неможливо було встановити, що якісь томи кримінального провадження були втрачені до моменту підписання акту і, відповідно, не внесено у цей акт та їх належить розшукувати новому старшому групи слідчих.
8.5. На основі цього суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з дати призначення ОСОБА_1 на посаду до дати оприлюднення інформації про відсутність матеріалів кримінального провадження у засобах масової інформації відсутні докази передачі позивачу втрачених матеріалів. У свою чергу, як указав апеляційний суд, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 виконав службові обов`язки, належні дії для передачі матеріалів кримінального провадження, не перешкоджав такій передачі, всі матеріали кримінального провадження перебували у розпорядження слідчих групи слідчих.
9. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. У липні 2021 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову апеляційного суду, просить її скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
9. В обґрунтування підстав касаційного оскарження покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України").
10. Скаржник стверджує, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права: розділ ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року №113-IX (далі також - "Закон №113-IX"); пункт 13 розділу І, пункт 2 розділу ІІІ Порядку розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, затвердженого наказом Генерального прокурора від 4 листопада 2019 року №266.
11. Правова позиція скаржника полягає в тому, що суд апеляційної інстанції через неправильне застосування матеріального закону дійшов помилкових висновків про порушення відповідачем строків у дисциплінарному провадженні.
11.1. Так, скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції помилково визначив дату набрання законної сили наказу Генерального прокурора №26 від 15 січня 2020 року, яким були внесені зміни до Порядку №266 щодо п`ятиденного строку вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарного провадження. Скаржник наголошує, що на дату надходження скарги (15 січня 2020 року) Порядок №266 діяв у первинній редакції, який установлював п`ятнадцятиденний строк для вирішення відповідного питання, тож цей строк був дотриманий.
11.2. Також скаржник зазначає, що строк для проведення перевірки дисциплінарної скарги, установлений Порядком №266, змінювався на основі наказів Генерального прокурора від 15 січня і від 25 лютого 2020 року і у підсумку був дотриманий, оскільки перевірка скарги була завершена 4 березня 2020 року і після повторного її розподілу (8 квітня 2020 року) перевірочні дії не проводилися.
11.3. Водночас скаржник наголошує, що строк для складання членом Кадрової комісії висновку за результатами перевірки нормативно не визначений. Натомість протягом березня-серпня 2020 року тривали карантинні обмеження, реформа прокуратури й відбулася заміна члена Кадрової комісії, який здійснював перевірку скарги, що не було враховано апеляційним судом під час оцінки розумності строку прийняття оскаржуваного рішення. Зауважує, що оскаржуване рішення в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності прийняте в межах річного строку, встановленого частиною четвертою статті 48 Закону України "Про прокуратуру".
11.4. Зрештою скаржник апелює до принципу, що формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.
12. У контексті питання про наявність складу дисциплінарного проступку скаржник вважає неправильним висновок апеляційного суду про безпідставність застосування в оскаржуваному рішенні пункту 5.7 Положення про управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України 30 жовтня 2018 року №217, через втрату чинності Інструкції з діловодства в органах прокуратури України на підставі наказу від 12 лютого 2019 року №27.
12.1. Скаржник зауважує, що указаний пункт Положення установлює обов`язок передачі кримінальних проваджень у визначених випадках на підставі акта відповідно до Інструкції з діловодства в органах прокуратури України. Скаржник наголошує, що у контексті Положення посилання на Інструкцію стосується лише визначення форми документа, яким оформлюється відповідна дія. Водночас зауважує, що наказом Генерального прокурора від 12 лютого 2019 року №27, разом з втратою чинності попередньої інструкції, затверджено Тимчасову інструкцію з діловодства в органах прокуратури України. Тож, за твердженням скаржника, зміна форми документа, за яким відбувається передача кримінального провадження, не скасовує обов`язок слідчого здійснити відповідну передачу матеріалів, регламентовану Положенням.
13. Крім цього, скаржник заперечує обґрунтованість висновків апеляційного суду про об`єктивну неможливість ОСОБА_1 встановити втрату матеріалів кримінального провадження та про відсутність вини позивача у його діях.
13.1. Зауважує, що до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов`язків притягнуто як ОСОБА_1, який не здійснив передачу матеріалів кримінального провадження, так і начальника слідчого відділу, який не забезпечив підписання акту приймання-передачі цих матеріалів. Водночас стверджує, що Кадрова комісія надала належну оцінку доводам позивача про недобросовісну передачу матеріалів кримінального провадження попереднім слідчим і дійшла обґрунтованого висновку, що пояснення позивача не спростовують порушення ним своїх службових обов`язків.
13.2. Зрештою скаржник вважає, що здійснення слідчим ОСОБА_1 компетентного й відповідального прийняття й обліку матеріалів кримінального провадження, їхньої своєчасної передачі іншому слідчому дали б можливість самостійно виявити відсутність частини матеріалів, вжити заходів до їх відновлення та недопущення резонансної ситуації, спрямованої на недовіру суспільства до органів прокуратури. Натомість допущені ним прорахунки у службовій діяльності є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
14. У вересні 2021 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
14.1. Позиція позивача полягає в тому, що оскаржувана постанова є законною й обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні.
14.2. Так, позивач вважає, що скаржник неправильно тлумачить приписи Порядку №266 стосовно строків прийняття рішення про відкриття дисциплінарного провадження та проведення відповідної перевірки.
14.3. Окремо позивач наголошує на безпідставності доводів скаржника щодо відсутності строку на складання висновку за результатами перевірки скарги. Стверджує, що такий підхід порушує його право на своєчасний розгляд скарги і прийняття рішення по ній протягом розумного строку.
14.4. Зрештою позивач відстоює думку, що допущені відповідачем порушення є істотними, а не формальними, тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно протиправності оскаржуваного рішення Кадрової комісії.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15. Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснювало досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні №12014100100001455 за фактами вбивств і замахів на вбивства працівників правоохоронних органів та військовослужбовців внутрішніх військ МВС України у період 18-20 лютого 2014 року під час акцій протесту у місті Києві за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 1, 8 частини 2 статті 115, частини 1 статті 115, частини 2 статті 15, пунктами 1, 8 частини 2 статті 115, частиною 2 статті 121 та частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України.
16. 4 листопада 2019 року ОСОБА_2 у своєму Telegram-каналі заявив, що він знайшов два томи матеріалів цього кримінального провадження, які стосуються розстрілів співробітників міліції під час Революції Гідності.
17. 5 листопада 2019 року об 11 год 46 хв Інтернет-видання "СТРАНА-юа" на своїй сторінці в мережі Інтернет оприлюднило фотознімок двох томів кримінального провадження №12014100100001455 та поширило інформацію про втрату колишнім начальником Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 окремих матеріалів кримінального провадження щодо розслідування вбивств, скоєних 18-20 лютого 2014 року у місті Києві.
18. Того ж дня відбувся брифінг директора Державного бюро розслідувань Романа Труби, на якому останній підтвердив факт отримання від ОСОБА_4 двох томів матеріалів кримінального провадження із повідомленням про вчинення злочину.
19. За результатами розгляду цього повідомлення прийнято рішення про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019000000001697 від 5 листопада 2019 року та розпочато досудове слідство за фактом неналежного виконання службовими особами Генеральної прокуратури України своїх службових обов`язків під час проведення досудового розслідування, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих юридичних осіб за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України.
20. 15 січня 2020 року до Кадрової комісії з розгляду скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Нуруллаєва І.С. про вчинення, зокрема, прокурором другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про катування та інші серйозні порушення прав громадян з боку правоохоронних органів Офісу Генерального прокурора дисциплінарного проступку.
21. 24 січня 2020 року член Кадрової комісії з розгляду скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 прийняв рішення про відкриття дисциплінарного провадження №07-39дс-105дп-20 щодо прокурорів ОСОБА_1 і ОСОБА_6 .
22. Член кадрової комісії ОСОБА_5 організував перевірку у дисциплінарному провадженні №07-39дс-105дп-20 шляхом направлення відповідних запитів і доручень.
23. 4 березня 2020 року надійшла остання інформація у ході проведення перевірки дисциплінарного провадження.
24. Повторним автоматичним розподілом дисциплінарних скарг від 8 квітня 2020 року дисциплінарне провадження №07-39дс-105дп-20 стосовно прокурорів ОСОБА_1 і Недвиги І.В. визначено члену Кадрової комісії Панову О.О.
25. У ході дисциплінарного провадження встановлено, що прокурор ОСОБА_1 перебуваючи на посаді слідчого першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України з 13 грудня 2018 року (часу приймання матеріалів кримінального провадження від слідчого ОСОБА_7 ) та до часу проведення службового розслідування (грудень 2019 року), у порушення пункту 5.7 Положення про управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України 30 жовтня 2018 року №217, при приймані матеріалів кримінального провадження, їх обліку та зберіганні не встановив втрати окремих матеріалів кримінального провадження, а також не забезпечив протягом серпня-грудня 2019 року належну передачу матеріалів кримінального провадження іншому слідчому, у зв`язку із чим допустив неналежне виконання своїх службових обов`язків.
26. Рішенням Кадрової комісії з розгляду скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора №235дп-20 від 24 вересня 2020 року "Про накладення на прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про катування та інші серйозні порушення прав громадян з боку правоохоронних органів Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани" прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про катування та інші серйозні порушення прав громадян з боку правоохоронних органів Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.
27. Не погоджуючись з указаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду задля його оскарження.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ
28. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
29. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2021 року касаційне провадження відкрито з метою перевірки доводів скарги, яка подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
30. Предметом судового контролю є рішення відповідача №235дп-20 від 24 вересня 2020 року "Про накладення на прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про катування та інші серйозні порушення прав громадян з боку правоохоронних органів Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани".
31. Узагальнено позов ОСОБА_1 ґрунтується на двох групах доводів: а) про порушення відповідачем порядку здійснення дисциплінарного провадження, а саме недотримання ним строків, установлених для вирішення питання по відкриття дисциплінарного провадження, проведення перевірки скарги і складання висновку за її результатом; б) про відсутність складу дисциплінарного проступку через відсутність його вини.
32. Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню відповідача, суди попередніх інстанцій дійшли розбіжних висновків стосовно його правомірності, що зумовлено різними поглядами судів на дотримання відповідачем процедурних строків проведення дисциплінарного провадження та наявності у діях позивача складу відповідного проступку.
33. У межах доводів касаційної скарги відповідач ставить під сумнів правильність застосування апеляційним судом норм матеріального права та обґрунтованість його висновків, на основі яких було скасоване рішення місцевого суду та ухвалене нове рішення про задоволення позову.
34. Оцінивши висновки судів та доводи й аргументи сторін, Верховний Суд виходить із такого.