ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 640/18804/19
адміністративне провадження № К/9901/33888/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 320/5878/19
за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "КИЇВОПОРЯДКОМПЛЕКТ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Погрібніченко І. М.) від 09 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Кобаль М. І., Бужак Н. П., Костюк Л. О.) від 10 листопада 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2019 року Приватне акціонерне товариство "КИЇВОПОРЯДКОМПЛЕКТ" (далі - ПАТ "КИЇВОПОРЯДКОМПЛЕКТ") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року:
- № 2952615147 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в частині суми 5 604 799,15 грн;
- № 2962615147 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 049 022 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 262 256 грн;
- № 2972615147 про порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на суму ПДВ 42 787,08 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 4 278,71 грн, а також про встановлення відсутності реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на суму ПДВ 1 045 484 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 522 742 грн.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що про необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Зокрема, позивач наголошує на тому, що для цілей податку на прибуток доведення зв`язку із господарською діяльністю та пов`язаністю з майном третіх осіб не вимагається, чим спростовуються висновки відповідача про завищення витрат на загальну суму 5 332 975, 20 грн.
Крім того, на думку позивача, акт перевірки та спірні рішення не містять інформації щодо того, на які саме основні засоби позивач неправомірно нараховував амортизацію. Окрім того, зазначає, що технічна помилка щодо невірного відображення передоплати не може свідчити про наявність кредиторської заборгованості.
Також, на думку позивача, недодержання форми укладення договору управління майном не спростовує факту надання послуг, з урахуванням того, що первинні документи складені за результатами здійснення фактичних господарських операцій, не може бути достатніми та необхідними правовими підставами для невизнання цих операцій такими, що фактично відбулись і не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів.
Окремо позивач звертає увагу, що податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН з дотриманням строків, передбачених пунктом 201.10 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що зумовлює відсутність підстав для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 120.1.1 ПК України, враховуючи, що повідомленням ДФС України підтверджено наявність проблем з надсиланням квитанцій щодо отримання/неотримання або зупинки реєстрації податкових накладних.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12 липня 2019 року № 2952615147 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в частині суми 5 604 799,15 грн.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12 липня 2019 року № 2962615147 та № 2972615147 повністю.
Присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь ПАТ "КИЇВОПОРЯДКОМПЛЕКТ" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 210 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 10 грудня 2020 року Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року, і ухвалити нове рішення про відмову ПАТ "КИЇВОПОРЯДКОМПЛЕКТ" в задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. 11 січня 2021 року до Верховного Суду від ПАТ "КИЇВОПОРЯДКОМПЛЕКТ" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року - без змін.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі статей 20, 77, пункту 82.1 статті 82 ПК України та наказу від 26 квітня 2019 року № 5115, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "КИЇВОПОРЯДКОМПЛЕКТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року, валютного - за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року та іншого законодавства, за результатами якої складено акт перевірки від 07 червня 2019 року № 121/26-15-14-07-02-10/05503326 (далі по тексту - акт перевірки).
9. За висновками вказаного акта, перевіркою встановлено порушення ПАТ "КИЇВОПОРЯДКОМПЛЕКТ" вимог податкового законодавства, а саме:
- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток, а саме по періодах: за 2016 рік в сумі - 5 135 483 грн; за 2017 рік в сумі - 14 156 790 грн; за 2018 рік в сумі - 20 326 839 грн; за І квартал 2019 року в сумі - 23 508 584 грн;
- пункту 198.5 статті 198 ПК України, встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 066 595 грн, у тому числі по періодах: за січень 2016 року на суму 3 580 грн, за лютий 2016 року на суму 3 876 грн, за березень 2016 року на суму 3 742 грн, за квітень 2016 року на суму 2 775 грн, за травень 2016 року на суму 3 600 грн, за червень 2016 року на суму 3 538 грн, за липень 2016 року на суму 3 945 грн, за серпень 2016 року на суму 3 946 грн, за вересень 2016 року на суму 4 405 грн, за жовтень 2016 року на суму 4 453 грн, за листопад 2016 року на суму 8 641 грн, за грудень 2016 року на суму 20 798 грн, за січень 2017 року на суму 12 777 грн, за лютий 2017 року на суму 8 876 грн, за березень 2017 року на суму 515 379 грн, за квітень 2017 року на суму 75 204 грн, за травень 2017 року на суму 3 196 грн, за червень 2017 року на суму 18 565 грн, за липень 2017 року на суму 18 414 грн, за серпень 2017 року на суму 18 246 грн, за вересень 2017 року на суму 27 424 грн, за травень 2018 року на суму 139 065 грн, за червень 2018 року на суму 17 359 грн, за листопад 2018 року на суму 109 532 грн, за грудень 2018 року на суму 5 451 грн, за січень 2019 року на суму 12 521 грн, за лютий 2019 року на суму 12 580 грн, за березень 2019 року на суму 4 707 грн;
- пункту 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до несвоєчасної реєстрації протягом перевіряємого періоду податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 1 109 382,08 грн.
10. 12 липня 2019 року на підставі акта перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 2952615147, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 2016 рік на 5 135 483 грн; за 2017 рік на 14 156 790 грн; за 2018 рік на 20 326 839 грн; за І квартал 2019 року на 23 508 584 грн;
- № 2962615147, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1 311 278 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями на 1 049 022 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 262 256 грн;
- № 2972615147, яким до позивача застосовано штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН на загальну суму 527 020,71 грн.
11. Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України.
12. Рішенням ДФС України від 20 вересня 2019 року № 2655/6/99-00-08-05-01 податкові повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року № 2952615147, № 2962615147 та № 2972615147 залишено без змін, а скаргу ПАТ "КИЇВОПОРЯДКОМПЛЕКТ" - без задоволення.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги дійшли висновку, що відповідачем не спростовано факт реального виконання господарських операцій за договорами, укладеними між контрагентами та позивачем, адже останнім в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів, а надання контролюючому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування витрат у перевіреному періоді.
14. Обґрунтовуючи такі висновки суди попередніх інстанцій зауважили, що проведені господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Послуги з охорони, спільного використання технологічних мереж, з дератизації та дезінсекції, по спільному використанню каналізаційної насосної станції, обслуговування системи автоматичної пожежної системи, постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі на загальну суму 5 332 975,20 грн надані контрагентами, мали реальний і товарний характер, їх результати були використані в межах господарської діяльності, оскільки пов`язані із утриманням основних фондів - об`єктів нерухомого майна, розташованих за юридичною адресою позивача.
15. При цьому, суди відхилили посилання відповідача на відсутність нотаріального посвідчення договору управління зазначених майном від 01 лютого 2016 року № 01/02, укладеного між ОСОБА_1 та позивачем, а також невнесення такого договору до Реєстру договорів управління майном, оскільки відповідні обставини не спростовують факт проведення господарських операцій та зв`язок понесених витрат із господарською діяльністю позивача за наявності їх документального підтвердження.
16. В частині висновків контролюючого органу щодо завищення витрат внаслідок нарахування амортизації на майно, що не належить позивачу суди попередніх інстанцій зауважили, що в перевіряємому періоді позивачем здійснено нарахування амортизації на загальну суму 171 783,03 грн, спосіб нарахування амортизації: основний.
З наведеної суми частина відрахувань (71 904,05 грн) припадає на основні засоби, які не підлягали амортизації, оскільки не належали позивачу в перевіряємому періоді, що не заперечується останнім. Натомість, решту амортизаційних відрахувань (99 878,98 грн) позивачем правомірно включено до витрат перевіряємого періоду.
17. Також судами відхилено твердження контролюючого органу стосовно непроведення позивачем списання кредиторської заборгованості по взаємовідносинам із ТОВ "Ланіс Менеджмент", строк позовної давності по якій минув у 2018 році, оскільки як було встановлено судовим розглядом, позивачем було помилково відображено дебіторську заборгованість на суму 232 907,50 грн за виданими авансами, яка є передплатою в рахунок майбутньої поставки товару по Договору № 37/63, за дебетом субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", за яким відображається погашення чи списання кредиторської заборгованості, тоді як суми виданих авансів повинні бути відображені за дебетом субрахунку 371 "Розрахунки за виданими авансами", за яким ведеться облік авансів, наданих іншим підприємствам.
18. Оцінюючи правомірність податкового повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року № 2962615147, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції суди зауважили, що беручи до уваги встановлення правомірності включення позивачем до складу витрат суми витрат, які пов`язані з веденням господарської діяльності та пов`язані з майном третіх осіб, порушення встановлені в Акті перевірки податкового законодавства в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 066 595 грн не ґрунтуються на жодних фактичних і документальних даних, а відтак є лише припущеннями посадових осіб відповідача і не можуть створювати жодних наслідків для позивача.
19. Водночас, оцінюючи правомірність податкового повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року № 2972615147, суди зауважили про безпідставність застосування до позивача штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН, оскільки нездійснення реєстрації податкових накладних № 93, № 116, № 124 в ЄРПН 15 січня 2019 року відбулось не з вини позивача. Позивач вчасно намагався (15 січня 2019 року) провести реєстрацію вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
21. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме неправильне застосування судами норм матеріального права: підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункт 198.5 статті 198 ПК України та порушення норм процесуального права, а саме: частина третя статті 242, пункти 1, 2 частини першої статті 244 КАС України, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
22. Зокрема скаржник зауважує, що з огляду на відсутність нотаріального посвідчення договору управління майном від 01 лютого 2016 року № 01/02, укладеного між ОСОБА_1 та позивачем, цей договір не може прийматися до уваги, а витрати понесені на його утримання та обслуговування не можуть прийматися до складу витрат пов`язаних з веденням господарської діяльності.
23. При цьому, скаржник вважає, що враховуючи те, що даний договір не посвідчений нотаріально та не внесений до Реєстру договорів управління майном, ПАТ "КИЇВОПОРЯДКОМПЛЕКТ" в порушення вимог пункту 198.5 статті 198 ПК України не нараховані податкові зобов`язання з ПДВ на вартість необоротних активів, використаних не в межах господарської діяльності, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ.
24. Окремо скаржник звертає увагу на встановлені факти несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних у ЄРПН.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
26. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
28. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
29. Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року № 2952615147 колегія суддів зазначає наступне.
30. Як свідчать матеріали справи та зміст позовних вимог, обґрунтовуючи протиправність вказаного податкового повідомлення-рішення позивач зауважував, що він правомірно поніс витрати, які безпосередньо пов`язані з веденням господарської діяльності, в частині: витрат на обслуговування та утримання основних фондів (послуги охорони, електропостачання, послуги по встановленню та технічному обслуговуванню засобів пожежної сигналізації, опалення приміщень, послуги водопостачання та приймання стічних вод, обслуговування та ремонту під`їзних шляхів) в сумі 5 332 975,20 грн; нарахованої амортизації в сумі 99 8787,97 грн; кредиторської заборгованості по розрахунках із ТОВ "Ланіс Менеджмент" у сумі 232 907,50 грн., всього 5 604 799,15 грн.
У зв`язку з цим позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в частині суми 5 604 799,15 грн.
31. Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
32. Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
33. Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
34. За приписами пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
35. Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
36. За приписами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
37. Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов`язань, власному капіталі підприємства.
38. Відповідно до частин першої та другої статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.