ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 160/2798/21
адміністративне провадження №К/9901/37454/21, № К/9901/37917/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Єресько Л. О., Жука А. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2, про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення основної винагороди, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами ОСОБА_3 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 (суддя - Сліпець Н. Є.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 (колегія суддів у складі: Ясенової Т. І., Головко О. В., Суховарова А. В.)
та приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 (колегія суддів у складі: Ясенової Т. І., Головко О. В., Суховарова А. В.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Л. А., за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 56827013 від 14.08.2018 про стягнення із ОСОБА_3 основної винагороди приватного виконавця в сумі 100 000,00 грн за виконання виконавчого напису нотаріуса № 305 від 11.07.2018 про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 1 000 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 14.08.2018 відповідачем винесено постанову про стягнення основної винагороди у виконавчому провадженні № 56827013, відповідно до якої стягнуто із ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 100 000,00 грн в якості винагороди приватного виконавця. При цьому, відповідно до частини шостої статті 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", основна винагорода стягується після повного виконання рішення суду. Позивачка зазначає, що у даному випадку рішення суду виконано не було, у зв`язку з чим відсутні підстави для винесення постанови про стягнення основної винагороди.
Також, на обґрунтування позову зазначала, що приватний виконавець Бурхан-Крутоус Л. А. штучно створила виконавчий документ для подальшого продажу самій собі через публічні торги домоволодіння по АДРЕСА_1, яке було зареєстровано за ОСОБА_3 . При тому, що за договором про спільну діяльність вона в реконструкцію домоволодіння вклала значні кошти та їй за договором про спільну діяльність має належати 50 процентів домоволодіння. Також внаслідок штучно створеного боргу перед приватним виконавцем, виведений актив, зареєстрований за ОСОБА_3, з метою уникнення звернення на нього стягнення заборгованості за договором позики в сумі 120 000,00 доларів США.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Г. Л. вчинено виконавчий напис № 305 від 11.07.2018 про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу за договором позики в сумі 1 000 000,00 грн.
На підставі заяви стягувача ОСОБА_4 про примусове виконання виконавчого напису № 305 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Л. А. 20.07.2018 відкрито виконавче провадження № 56827013 з примусового виконання виконавчого напису № 305, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кохан Г. Л. щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 1 000 000,00 грн.
06.08.2018 представник ОСОБА_3 подала приватному виконавцю Бурхан-Крутоус Л. А. заяву, в якій повідомила, що погодила зі стягувачем ОСОБА_4 передачу йому в рахунок погашення боргу 68/100 домоволодіння по АДРЕСА_2 .
Постановою приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л. А. ВП № 56827013 від 06.08.2018 стягувачу ОСОБА_4 передано 68/100 домоволодіння по АДРЕСА_2 в рахунок погашення боргу ОСОБА_3 за договором позики в сумі 1 000 000,00 грн та складений відповідний акт.
14.08.2018 від ОСОБА_4 надійшла заява про закриття виконавчого провадження.
Постановою приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л. А. ВП № 56827013 від 14.08.2018 виконавче провадження закінчено.
Постановою приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л. А. ВП № 56827013 від 14.08.2018 із ОСОБА_3 стягнута основна винагорода приватного виконавця в сумі 100000,00 грн за виконання виконавчого напису № 305, виданого 11.07.2018 приватним нотаріусом Кохан Г. Л. про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 1 000 000,00 грн.
Відповідно до протоколу проведення електронних торгів ДП "СЕТАМ" № 459424 від 08.01.2020, Бурхан-Крутоус Л. А. придбала 68/100 домоволодіння по АДРЕСА_1, загальною площею 47,5 кв.м., земельну ділянку площею 393 кв.м. за 1 246 000,00 грн та 27.01.2020 отримала свідоцтво про право власності.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ґрунтуються на тому, що позивачкою не доведено порушення її прав та інтересів оскаржуваною постановою про стягнення з боржника основної винагороди, прийнятої приватним виконавцем у виконавчому провадженні, в якому позивач не є стороною. Суд зазначив, що зміст адміністративного позову зводиться до викладення обставин, які вже є предметом розгляду інших справ та не стосуються нарахування основної винагороди приватним виконавцем в межах виконавчого провадження № 56827013. При цьому, суд зазначив, що правомірність прийняття приватним виконавцем постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 14.08.2018 у даному випадку судом не досліджувалась, оскільки позов пред`явлений особою, яка не є стороною або учасником виконавчого провадження. Разом з тим, суд зазначив, що з матеріалів виконавчого провадження № 56827013 встановлено, що боржником за виконавчим провадженням є ОСОБА_3, а стягувачем є ОСОБА_4 .
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л. А. ВП № 56827013 від 14.08.2018 про стягнення із ОСОБА_3 основної винагороди приватного виконавця в сумі 100 000,00 грн за виконання виконавчого напису нотаріуса № 305 від 11.07.2018 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 1 000 000,00 грн.
Висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на тому, що постанова приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л. А. ВП № 56827013 від 14.08.2018 про стягнення із ОСОБА_3 основної винагороди приватного виконавця в сумі 100 000,00 грн прийнята з грубими порушеннями законодавства, носить явно штучний характер та є очевидно протиправною.
Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що внаслідок явно незаконної постанови про стягнення основної винагороди, приватний виконавець Бурхан-Крутоус Л. А. придбала собі домоволодіння без врахування його реконструкції за рахунок позивачки та її майнових прав на це домоволодіння, а також виведений актив, на який може бути звернено стягнення за борговими зобов`язаннями ОСОБА_3 перед позивачкою. Відтак є очевидним, що оскаржуваною постановою порушені права та інтереси позивачки. Іншим шляхом повністю відновити порушені права та інтереси ОСОБА_1 не може, оскільки не скасована постанова приватного виконавця про стягнення основної винагороди, навіть якщо вона винесена з явними порушеннями законодавства, є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню у відповідності до пункту 5 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження". Тобто, поки не скасована протиправна постанова про стягнення із ОСОБА_3 основної винагороди приватного виконавця в сумі 100 000,00 грн, у Бурхан-Крутоус Л. А. за штучно створеними підставами є право звернення стягнення на майно та майнові права, на які має правомірні очікування ОСОБА_1 внаслідок поліпшення цього майна за власні кошти та неповернення значної суми боргу особи, за якою це майно та майнові права зареєстровані. Залишення такої постанови приватного виконавця протирічітиме завданням адміністративного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав особи.
Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відмова в задоволенні заяви позивачки про участь в судовому засіданні та призначення справи в спрощеному провадженні без виклику учасників в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 є порушенням зазначених норм процесуального права.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду .
Касаційна скарга ОСОБА_3 подана на підставі пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, ОСОБА_3 зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" у подібних правовідносинах в контексті права на оскарження третіми особами, що не є учасниками або іншими сторонами виконавчого провадження, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів.
Обґрунтовуючи посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктом 4 частини третьої статті 353 КАС України скаржник указує, що постанова суду апеляційної інстанції впливає на її права та обов`язки, оскільки ОСОБА_3 є стороною виконавчого провадження, а саме боржником у ВП № 56827013, постанова про стягнення основної винагороди приватного виконавця в якому є предметом судового розгляду. Зазначає, що її не було залучено до участі у справі.
Крім того, не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга відповідача подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" у подібних правовідносинах в контексті права на оскарження третіми особами, що не є учасниками або іншими сторонами виконавчого провадження, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів.
Також відповідач вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтерес, та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Позиція інших учасників справи
Позивачка у відзиві на касаційні скарги просить залишити їх без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
18.10.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2021 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Єресько Л. О., Жука А. В. для розгляду судової справи № 160/2798/21.
Ухвалою Верховного Суду від 08.11.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021.
20.10.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Л. А. на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2021 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Єресько Л. О., Жука А. В. для розгляду судової справи № 160/2798/21.
Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Л. А. на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 29.11.2022 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частина перша статті 5 Закону № 1404-VIII передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Приписами статті 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частинами першою та другою статті 27 Закону № 1404-VІІІ установлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Згідно з частиною першою статті 31 Закону України від 02.06.2016 № 1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон № 1403-VIII) визначено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.
Відповідно до частин другої, третьої та четвертої статті 31 Закону № 1403-VIII винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України. Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом.