ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 640/9235/21
адміністративне провадження № К/990/16722/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Данилевич Н.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження як суд касаційної інстанції без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №640/9235/21
за позовом ОСОБА_1
до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Дніпропетровської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора,
про визнання протиправним та скасування рішення
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Грибан І.О., суддів: Ключковича В.Ю., Парінова А.Б.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач, кадрова комісія, комісія), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - третя особа-1), у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії від 11 березня 2021 року №51дп-21, яким прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що спірне рішення кадрової комісії є протиправним та підлягає скасуванню, а дисциплінарне провадження - закриттю, адже було порушено процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не дотримано строків проведення перевірки у дисциплінарному провадженні, при прийнятті спірного рішення кадровою комісією неправомірно використано матеріали кримінального провадження та допущено непропорційність застосованого дисциплінарного стягнення. Крім того, позивач наголошує на тому, що кадровою комісією так і не було встановлено вчинення ним дій, які б могли слугувати для висновку про порушення прокурором етичних норм чи інших норм законодавства, які є підставою для притягнення прокурора до відповідальності.
3. Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому наполягав, що спірне рішення є законним та обґрунтованим, оскільки під час дисциплінарного провадження встановлено факт вчинення позивачем дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, грубе порушення правил прокурорської етики. Так, за доводами відповідача, позивач допустив неналежне виконання службових обов`язків, не забезпечив всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин у кримінальному провадженні № 12020040230000976, натомість, діючи у приватних інтересах третіх осіб, порушив положення статей 2, 7, 9, 36, 93, 110, 469 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Крім того, відповідач наголосив, що посилання позивача на порушення процедури притягнення його до дисциплінарної відповідальності є необґрунтованими, оскільки не ґрунтуються на дійсних обставинах, не узгоджуються з нормами чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.
4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Офіс Генерального прокурора (далі - третя особа-2).
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи.
5. 19 жовтня 2020 року виконуючим обов`язків керівника обласної прокуратури В. Прихожановим затверджено висновок службового розслідування за інформацією про можливі протиправні дії прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 під час процесуального керівництва у кримінальному провадженні №1202004023000076 за частиною 4 статті 358 кримінального кодексу України (далі - КК України).
5.1. За наслідком службового розслідування, комісія дійшла висновку про те, що факт вчинення прокурором ОСОБА_1 дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, слід вважати таким, що знайшов своє підтвердження.
5.2. У ході службового розслідування було опитано прокурорів ОСОБА_1, ОСОБА_2, а також враховано роздруківку матеріалів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контролю із кримінального провадження № 42020040000000213.
6. 17 листопада 2020 року до кадрової комісії надійшла дисциплінарна скарга керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
6.1. Як підставу для притягнення прокурора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарній скарзі зазначено пункти 1, 5, 6 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, грубе порушення правил прокурорської етики.
6.2. З дисциплінарної скарги вбачається, що прокурор ОСОБА_1 всупереч вимогам статей 2, 9 КПК України, пункту 3 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 28 березня 2019 № року 51, допустив неналежне виконання службових обов`язків, не забезпечив всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин у кримінальному провадженні № 12020040230000976. Натомість, діючи у приватних інтересах третіх осіб, зокрема ОСОБА_4, порушив положення статей 2, 7, 9, 36, 93, 110, 469 КПК України.
7. 18 листопада 2020 року Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарна скарга розподілена члену кадрової комісії ОСОБА_5, яким 23 листопада 2020 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2- 1094дс-257дп-20 стосовно прокурора ОСОБА_1 .
8. 04 лютого 2021 року Офісом Генерального прокурора складено висновок № 07/3/2-1094дс-257дп-20 про наявність дисциплінарного проступку прокурора ОСОБА_1 та запропоновано притягнути прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
9. Рішенням кадрової комісії № 51ДП-21 від 11 березня 2021 року, ОСОБА_1 прокурора Криворізької місцевої прокуратур № 3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
9.1. У цьому рішенні кадровою комісією враховано, що в ході службового розслідування встановлено, що СВ Криворізького ВП ГУ НП в Дніпровській області 23 травня 2020 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за заявою ОСОБА_4 та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020040230000976 за частиною четвертою статті 358 КК України. Зокрема, у заяві потерпілого вказується на те, що останній надав під розписку ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 100 тис. доларів США з метою забезпечення виконання взаємних домовленостей щодо забезпечення повернення у власність ОСОБА_6 нерухомого майна у м. Кривий Ріг. Проте після спливу строку дії розписки ОСОБА_6 кошти не повернув.
9.2. Постановою заступника керівника Криворизької місцевої прокуратури №3 від 25 травня 2020 року забезпечення процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні доручено групі прокурорів у складі: ОСОБА_1 (старший групи),ОСОБА_9
9.3. Під час процесуального керівництва в цьому провадженні прокурором ОСОБА_1 повноваження, надані статтю 36 КПК України, не використовувалися, кримінальне провадження не вивчалося, вказівки щодо проведення необхідних слідчих дій та інших процесуальних дій не надавалися.
9.4. Натомість прокурор ОСОБА_1 19 червня 2020 року у позаробочий час прибув до будівлі Саксаганського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління у Дніпропетровській області, де вже перебували ПопівськийР.В., ОСОБА_7 та ОСОБА_8, не будучи достовірно обізнаним про застосування ними реальних погроз на адресу ОСОБА_6 з метою повернення грошових коштів у розмірі 160 тис. доларів США, ОСОБА_1 наполягав на вирішенні ОСОБА_6 наявних боргових відносин перед вказаними особами, як необхідної умови непритягнення до кримінальної відповідальності.
9.5. Крім того, у ході службового розслідування встановлено, що прокурором ОСОБА_1 здійснювалося процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12020040230000976 за частиною четвертою статті 358 КК України (використання завідомо підробленого документа). Відомості за вказаним кримінальним провадженням внесені слідчим до ЄРДР з приводу заволодіння грошовими коштами за допомогою використання підробленого документа.
9.6. Разом з тим, який саме документ використано та при яких обставинах процесуальному керівнику ОСОБА_1 не відомо, оскільки слідством вказаний факт не встановлено. Якою сумою грошових коштів заволоділи також не пам`ятає. Матеріали кримінального провадження він не витребовував та вказівок слідчому не надавав у зв`язку із нетривалим строком досудового розслідування. З моменту реєстрації кримінального провадження, жодних вказівок слідчому з приводу вчинення незаконних дій, або здійснення тиску на будь-кого із фігурантів провадження також не надавав. Особисто слідчі та процесуальні дії у вказаному кримінальному провадженні не здійснював. Потерпілого у кримінальному провадженні особисто не знає, ніяких стосунків з ним не мав.
9.7. Кадровою комісією також взято до уваги матеріали роздруківки результатів проведення негласної слідчої (розшукової) дії, оголошені представником скаржника, під час засідання комісії, які, за висновками відповідача, достеменно свідчать про безумовне втручання прокурора ОСОБА_1 у цивільно-правові відносини інших осіб, спонукання до вчинення цими особами невигідних для них дій, зокрема, у ній зафіксовано його розмову про боргові зобов`язання ОСОБА_6 іншим особам, наявність корпоративних прав на комплекс обслуговування та мийки автомобілів та рекомендацію прокурора ОСОБА_1 щодо необхідності вирішення цих боргових зобов`язань. При цьому, він не поцікавився у ОСОБА_6, чи дійсно той винен заявлену суму боргу іншим особам.
10. Наказом Дніпропетровської обласної прокуратури від 23 березня 2021 року № 847к звільнено прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури на підставі рішення кадрової комісії від 11 березня 2021 року № 51ДП-21.
11. Не погоджуючись з рішенням кадрової комісії від 11 березня 2021 року № 51ДП-21, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а дисциплінарне провадження - закриттю, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
12. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
13. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріалами службового розслідування встановлено, що прокурор ОСОБА_1 допустив неналежне виконання службових обов`язків, визначених статтею 36 КПК України, оскільки не забезпечив всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин у кримінальному провадженні № 12020040230000976, діяв у приватних інтересах третіх осіб, зокрема ОСОБА_4, з метою повернення грошових коштів у розмірі 160 тис. доларів США, ОСОБА_1 наполягав на вирішенні ОСОБА_6 наявних боргових відносин перед ОСОБА_4, як необхідної умови непритягнення його до кримінальної відповідальності, чим порушив положення статей 2, 7, 9, 36, 93, 110, 469 КПК України та статей 19, 21, 31 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, щодо вимог до позаслужбової поведінки прокурора. На підставі викладеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у дисциплінарному провадженні були встановлені та доведені факти, які свідчать про те, що прокурор ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, у виді неналежного виконання службових обов`язків, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та грубого порушення правил прокурорської етики, а відтак і пунктів 1, 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.
13.1. Суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованими посилання позивача на те, що прокурор, здійснюючи свої повноваження, є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання, а також на те, що надання вказівок та вивчення матеріалів кримінального провадження є повноваженнями, а не обов`язками прокурора, що не може бути підставою для притягнення прокурора до відповідальності, оскільки стороною відповідача не здійснювалося у своїх висновках втручання у незалежність прокурора при здійсненні кримінального провадження, а за його матеріалами, констатовано незабезпечення позивачем повного, всебічного і неупередженого дослідження обставин та неприйняття законних процесуальних рішень у цьому кримінальному провадженні.
13.2. Суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги посилання позивача на неправомірність використання кадровою комісією матеріалів кримінального провадження без надання відповідного дозволу уповноваженої особи з огляду на положення пункту 1 Розділу III Порядку розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, затвердженого наказом Генерального прокурора від 04 листопада 2019 року № 266 (далі - Порядок № 266). При цьому, суди попередніх інстанцій зазначили, що комісія під час проведення дисциплінарного провадження не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення позивача (та про наявність/відсутність ознак злочину в його діях), яке здійснюється в межах досудового розслідування, а лише перевірила викладені у скаргах обставини на предмет дотримання вимог, що ставляться до посадових осіб органів прокуратури, та наявності в діях прокурора складу саме дисциплінарного проступку.
13.3. Суди попередніх інстанцій відхилили посилання позивача на відсутність щодо нього будь-яких судових рішень, якими встановлено вчинення останнім будь-якого протиправного діяння, а також на відсутність кримінальних проваджень щодо нього, оскільки суд у межах розгляду цієї справи не досліджує питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення, а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку в частині порушення норм законодавства/професійної етики.
13.4. Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що дисциплінарне провадження стосовно позивача здійснено кадровою комісією в межах строків, встановлених Порядком № 266, а тому визнали необґрунтованими доводи позивача про порушення строків проведення перевірки.
ІV. Касаційне оскарження
14. 04 липня 2022 року у Верховному Суді зареєстровано касаційну скаргу ОСОБА_1, в якій скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року та передати справу на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
15. Касаційну скаргу позивачем подано на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
16. На обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження скаржник зазначає, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм процесуального права, а саме: суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів; справу розглянуто за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання.
16.1. Так, у касаційній скарзі позивач доводить, що ухвала суду апеляційної інстанції від 11 лютого 2022 року про призначення судового розгляду на 23 лютого 2022 року створена в системі "Електронний суд" 23 лютого 2022 року о 19:10 год, тобто після проведення засідання, що підтверджується карткою руху документу. Фактично розгляд справи 23 лютого 2022 року не відбувся та був перенесений на іншу дату, однак повісток про призначення розгляду справи на 14 квітня 2022 року не надходило, вказана інформація відсутня в системі "Електронний суд". Таким чином, судом розглянуто справу за відсутності позивача та його представника, які не повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання, що у свою чергу, на переконання скаржника, є беззаперечною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції. Одночасно з цим скаржник звертає увагу, що з 01 вересня 2021 року припинено повноваження відповідача, а тому уважає, що судом апеляційної інстанції не перевірено повноваження відповідача і не вирішено питання про правонаступництво та, відповідно, розглянуто справу за відсутності відповідача, який не повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання.
16.2. Скаржник також звертає увагу на відсутність у матеріалах справи пояснень ОСОБА_2, які визначені відповідачем та судами попередніх інстанцій як доказ підтвердження провини позивача. Одночасно із цим скаржник зазначає, що він неодноразово заявляв клопотання про необхідність розгляду справи за його участі, зокрема, з метою дослідження відповідності довідки про вивчення матеріалів НСРД самому протоколу НСРД за № 1922т/55/103-2020 у кримінальному провадженні №42020040000000213, наявності ухвали суду про можливість використання вказаного протоколу у рамках службового розслідування, а також наявності пояснень особи ОСОБА_2, які відсутні в матеріалах справи проте використанні як доказ у справі. При цьому, скаржник звертає увагу, що 23 лютого 2022 року протокольною ухвалою суд апеляційної інстанції визнав відсутніми підстави для відкладення розгляду справи або перерви в судовому засіданні та відмовив в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи, при цьому відклав розгляд справи на 14 квітня 2022 року. З огляду на зазначене скаржник уважає, що у зв`язку з неповідомленням сторін про час та місце розгляду справи, суд фактично відхилив його клопотання про витребування, долучення та дослідження доказів.