ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 640/6560/22
провадження № К/990/22352/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Радишевської О. Р., Уханенка С. А.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними і скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Степанюка А. Г., суддів: Бужак Н. П., Кобаля М. І.
І. Обставини справи
1. У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) про визнання протиправними і скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
3. 29 червня 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва постановив ухвалу, якою:
3.1. відмовив у задоволенні клопотання представника МВС України Тетяни Отрода про розгляд справи за участі представника як очевидно безпідставного та необґрунтованого;
3.2. звернув увагу МВС України в контексті вищевикладеного на неналежне виконання представником МВС України Тетяною Отрода процесуальних обов`язків та зловживання процесуальними правами;
3.3. вдруге звернуто увагу представника МВС України Тетяни Отрода на необхідність добросовісного користування процесуальними правами та неухильне виконання процесуальних обов`язків (ч. 2 ст. 44 КАС України).
3.4. звернуто увагу МВС України, що подальші прояви з боку представника неповаги до суду, неналежне виконання процесуальних обов`язків чи зловживання процесуальними правами будуть мати наслідками застосування судом заходів процесуального примусу;
3.5. витребувано у МВС України реєстраційний номер облікової картки платника податків представника МВС України Тетяни Отрода для цілей визначення у процесуальних документах, які можуть бути виконавчими документами.
4. Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними і скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернуто особі, яка її подала.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. Представник МВС України, вважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року.
7. Така позиція ґрунтується на тому, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2022 року не підлягає оскарженню.
Стверджує, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2022 року має ознаки окремої ухвали, яка, своєю чергою, відповідно до пункту 23 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Автор скарги зауважує, що в ухвалі першої інстанції вказано про явну неповагу представника МВС України Тетяни Отрода до суду, а також зазначено про неналежне виконання процесуальних обов`язків та зловживання процесуальними правами, при цьому суд витребував у МВС України реєстраційний номер облікової картки платника податків представника МВС України Тетяни Отрода для цілей визначення у процесуальних документах, які можуть бути виконавчими документами.
8. Верховний Суд ухвалою від 08 вересня 2022 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною третьою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги; підставами касаційного оскарження є порушення цим судом норм процесуального права.
ІІІ. Нормативне регулювання
9. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
10. Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
11. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС.
12. При цьому КАС України передбачено два порядки апеляційного оскарження ухвал: 1) одночасно з рішенням суду (стаття 293 КАС України) та 2) окремо від рішення суду (стаття 294 КАС України).
13. Так, статтею 294 КАС України визначено таке.
Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.
14. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
15. Водночас за правилами частини третьої статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
ІV. Оцінка Верховного Суду
16. Аналіз наведених правових норм свідчить, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду по суті спору має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду.
17. З оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції висновується, що апеляційна скарга МВС України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2022 року повернута з підстав частини третьої статті 293 КАС України.
18. До таких висновків суд апеляційної інстанції дійшов з огляду на те, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2022 року не є в розумінні статті 249 КАС України окремою ухвалою, а відтак така ухвала підлягає поверненню, оскільки не оскаржується окремо від рішення суду.
19. Водночас варто зауважити, що приписами пункту 1 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
20. Таким чином першочергово слід з`ясувати чи відповідає ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2022 року критеріям окремої ухвали.
21. Питання постановлення окремих ухвал в адміністративному судочинстві регулюються статтею 249 КАС України.
Відповідно до частин першої - четвертої зазначеної норми суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
22. В силу частини шостої статті 249 КАС України окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
23. Отже, окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням передбачених адміністративним процесуальним законом засобів.
24. Тобто окрема ухвала виноситься судом у зв`язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб`єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом вирішення справи по суті.
25. Варто зазначити, що окрема ухвала суду є одним із інструментів механізму стримувань і противаг, превенції вчинення порушень закону, які адміністративний суд не може самостійно усунути шляхом вжиття належних заходів.
26. Так, адміністративний суд наділений диспозитивним правом постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, чи діяння яких визнаються протиправними.
27. Однією із основних засад адміністративного судочинства відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 КАС України є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
28. В ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2022 року вказано про неналежне виконання представником МВС України Тетяною Отрода процесуальних обов`язків та зловживання процесуальними правами.