ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 500/2792/21
адміністративне провадження № К/9901/42388/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 500/2792/21
за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року, ухвалене суддею Чепенюк О.В.,
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року, ухвалену колегією у складі головуючого судді Сеника Р.П., суддів Кухтея Р.В., Носа С.П.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У травні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Тернопільської обласної прокуратури (далі - відповідач), де просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Тернопільської обласної прокуратури, яка є правонаступником прокуратури Тернопільської області, щодо неналежного розрахунку, а саме невиплати частини заробітної плати - посадового окладу, визначеного за частиною третьою статті 81 Закону України "Про прокуратуру", за період з 01.07.2015 по 16.03.2021 та зобов`язати відповідача сплатити на його користь матеріальну шкоду у розмірі 1 603 826,10 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 19.03.2009 по 16.03.2021 останній безперервно працював в органах прокуратури. Починаючи з 01.07.2015 заробітна плата прокурорів повинна регулюватися виключно статтею 81 Закону № 1697-VII, проте, починаючи з липня 2015 року по дату звільнення позивача, заробітна плата прокурорів регулювалася постановами Кабінету Міністрів України (далі - КМ України), що суперечить нормам Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) та нормам міжнародного права
2.1. Позивач зауважує, що окреме положення пункту 26 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ від 14.10.2014 зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з рішенням Конституційного суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020.
2.2. Уважає, що бездіяльністю Донецької обласної прокуратури порушено право власності позивача на отримання заробітної плати у повному розмірі, гарантованої частиною третьою статті 81 Закону № 1697-VII, статті 41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 працював в органах прокуратури на різних посадах в період з 20.03.2009 по 16.03.2021.
4. Наказом Тернопільської обласної прокуратури від 15.03.2021 за № 125к позивача звільнено з посади начальника Зборівського відділу Тернопільської місцевої прокуратури Тернопільської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", з 16.03.2021.
5. На запит позивача 27.04.2021 за № 21-116вих21 Тернопільська обласна прокуратура надала позивачу інформацію щодо складу його заробітної плати за період з 01.07.2015 по 16.03.2021, а також відомості, на підставі яких нормативно-правових актів здійснювалося нарахування заробітної плати працівникам органів прокуратури Тернопільської області за цей період. До листа відповідач додав копії розрахункових листів по виплаченій заробітній платі за 2015-2020 роки.
6. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача в частині нарахування за період з 01.07.2015 посадового окладу в розмірі, що є меншим ніж встановлений статтею 81 Закону № 1697-VII, оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми та положення статті 81 Закону № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, позивач звернувся до суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
7. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.07.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
8. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки Кабінетом Міністрів України покладені на нього пунктом 13 розділу ХІІІ Закону №1697-VII обов`язки не були виконані, зміни до Постанови № 505 не внесені, а Законами України про Державний бюджет України на 2015-2020 роки видатки на реалізацію положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру" не передбачалися, відповідач не був наділений правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача. Відтак, за висновком судів, правових підстав для виплати заробітної плати позивачу поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України у додатках до Постанови № 505, у відповідача не було.
8.1. Суди попередніх інстанцій зауважили, що Законом України від 19.09.2019 № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури, який набрав чинності 25.09.2019 (далі - Закон № 113-ІХ), запроваджено реформування системи органів прокуратури, частиною першою статті 7 якого слова "регіональні" та "місцеві" замінено відповідно на "обласні" та "окружні". Отже, за висновком суду з 25.09.2019 положення статті 81 Закону № 1697-VII встановлюють розміри посадових окладів прокурорів окружних та обласних прокуратур.
8.2. Суд першої інстанції підкреслив, що відповідно до абзацу 3 пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ, які неконституційними не визнавалися, за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови КМ України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури. На той час це була постанова КМ України від 31.05.2012 № 505.
8.3. Суд першої інстанції зазначив, що дія окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України, згідно з рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020 у справі № 1-223/2018(2840/18), втратила чинність з 26.03.2020. Указане Рішення Конституційного Суду України не поширюється на спірні правовідносини до часу ухвалення цього рішення, оскільки вони виникли до прийняття Коституційним Судом України цього рішення, яке не містить положень, що поширювали б його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг та їх рух у касаційній інстанції
9. Касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду 22.11.2021, у якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
10. Ця касаційна скарга подана у зв`язку з неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права (що полягає у помилковому тлумаченні статті 81 Закону № 1697-VII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020, пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
11. В обґрунтування підстав касаційної скарги за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник указує, що предметом спору у цій справі, в основу позовних вимог у якій покладено Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020, є бездіяльність Тернопільської обласної прокуратури щодо неналежного розрахунку з позивачем, а саме невиплати йому частини заробітної плати - посадового окладу, визначеного за частиною третьою статті 81 Закону № 1697-VII за період з 01.07.2015 по 16.03.2021, при цьому відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм у подібних правовідносинах.
11.1. Касатор зауважує, що Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 у справі №1-223/2018(2840/18) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
11.2. За твердженнями касатора внаслідок нездійснення нарахування та виплати заробітної плати за правилами статті 81 Закону № 1697-VII було порушено право власності позивача (правомірні очікування позивача на отримання заробітної плати у повному розмірі, гарантованої частиною третьої статті 81 цього Закону за період роботи у органах прокуратури, не були реалізовані Державною Україною), чим завдано майнову шкоду актом, що визнаний неконституційними.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.12.2021 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 21.07.2022 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
14. Відзив Тернопільської обласної прокуратури на касаційну скаргу надійшов до Верховного Суду 10.01.2022, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін з мотивів їх законності та обґрунтованості.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
15. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
17. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
18. Спір у цій справі виник у зв`язку із бездіяльністю органу прокуратури, щодо неналежного розрахунку з позивачем (невиплати йому частини заробітної плати - посадового окладу, визначеного частиною 3 статті 81 Закону № 1697-VII, за період з 01.07.2015 по 16.03.2021), з якою позивач пов`язує завдання йому матеріальної шкоди.
19. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
20. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів визначаються Законом № 1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015.
21. Частиною першою статті 81 Закону № 1697-VII установлено, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
21.1. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством (частина друга статті 81 Закону № 1697-VII).
21.2. Посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат (частина третя статті 81 Закону № 1697-VII).
21.3. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора місцевої прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора регіональної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Генеральної прокуратури України - 1,3 (частина четверта статті 81 Закону № 1697-VII).
21.4. Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома статті 81 Закону № 1697-VII).
22. Пунктом 5 Розділу XIII "Перехідні положення" Закону №1697-VII визначено, що положення цього Закону, в тому числі статті 86, що регулює пенсійне забезпечення працівників органів прокуратури, поширюється на слідчих органів прокуратури до початку діяльності державного бюро розслідувань.