ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 916/731/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В. Г. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 (головуючий суддя Принцевська Н. М., судді Діброва Г. І., Ярош А. І.)
за заявою першого заступника керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси
про забезпечення позову
у справі № 916/731/21
за позовом першого заступника керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Квантум"
про припинення права власності та витребування земельної ділянки,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2021 року перший заступник керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Квантум" (далі - ТОВ "Компанія Квантум", Відповідач) про:
- припинення права власності ТОВ "Компанія Квантум" на земельну ділянку площею 0,1520 га, кадастровий номер 5110136900:32:008:0009, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53, шляхом скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (реєстраційний номер 1415312851101);
- витребування у ТОВ "Компанія Квантум" на користь територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради земельної ділянки, загальною площею 0,1520 га (кадастровий номер 5110136900:32:008:0009), розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53.
2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.07.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2021, позов задоволено частково, скасовано державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за реєстраційним номером 1415312851101 щодо права власності ТОВ "Компанія Квантум" на спірну земельну ділянку та витребувано її у ТОВ "Компанія Квантум" на користь територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
3. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.05.2022 касаційну скаргу ТОВ "Компанія Квантум" задоволено частково; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 у справі № 916/731/21 скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд.
4. 16.06.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 916/731/21.
5. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Компанія Квантум" на рішення Господарського суду Одеської області від 23.07.2021 у справі № 916/731/21.
6. Перший заступник керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси 19.07.2022 звернувся до апеляційного господарського суду з заявою про забезпечення позову, в якій Прокурор просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1520 га, кадастровий номер 5110136900:32:008:0009, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1415312851101).
7. Заяву обґрунтовано тим, що оскільки Верховним Судом скасовано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 і триває новий апеляційний розгляд, тому ТОВ "Компанія Квантум" має можливість скасувати у Державному реєстрі речових прав запис про реєстрацію права комунальної власності Одеської міської ради на спірну земельну ділянку (запис № 45920720), поновити попередній запис про реєстрацію права приватної власності на спірну земельну ділянку із кадастровим номером 5110136900:32:008:009 за собою (запис № 44295070), та в подальшому відчужити таку земельну ділянку на користь третіх осіб. При цьому у разі відчуження Відповідачем земельної ділянки площею 0,1520 га (кадастровий номер 5110136900:32:008:0009) на користь третіх осіб, у разі задоволення позову, виконання рішення суду у цій справі, буде неможливим.
Короткий зміст оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції
8. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022, відмовлено у задоволенні заяви першого заступника керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову.
9. Ухвалу суду мотивовано тим, що Прокуратурою не подано докази та не наведено достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірну земельну ділянку, ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів Позивача, у разі набранням рішенням суду законної сили. Крім того, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 у справі № 916/731/21 вже було заборонено ТОВ "Компанія Квантум" здійснювати будь-які дії щодо розпорядження, поділу, об`єднання, передачі в оренду тощо земельної ділянки загальною площею 0,1520 га (кадастровий номер 5110136900:32:008:0009), тому одночасне застосування таких заходів та додаткове накладання арешту на спірну ділянку, є недоцільними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022, а заяву прокуратури про забезпечення позову - задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи Прокурора, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
11. Подана заступником керівника Одеської обласної прокуратури касаційна скарга обґрунтована порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, положень статей 3, 136, 137, 140, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки судом не враховано, що заходи забезпечення позову спрямовані на усунення перешкод для подальшого виконання рішення у справі, адже його незастосування може суттєво ускладнити чи взагалі унеможливити виконання такого рішення та ефективного захисту порушених інтересів держави через виникнення потреби у повторному зверненні до суду з іншим позовом. Зокрема, судом апеляційної інстанції безпідставно, в порушення положень статей 76, 79 та 86 ГПК України, не надано оцінку тим обставинам, що на даний час, спірна земельна ділянка, на яку Прокурор просив накласти арешт, є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, щодо вказаної земельної ділянки відсутні зареєстровані відповідно до вимог законодавства заборони щодо її відчуження та передачі у власність третім особам, а матеріалами справи підтверджено, що спірна земельна ділянка неодноразово відчужувалась Відповідачами на користь третіх осіб.
Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу
12. Учасники справи відзиви на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції у даній справі у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
13. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені Прокурором у касаційній скарзі доводи та перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд виходить з наступного.
14. Положеннями частини першої статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
15. Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
16. Відповідно до частин першої, другої статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
17. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
18. Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
19. Позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 137 ГПК України).
20. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.