ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2022 року
м. Київ
справа №380/2490/20
адміністративне провадження № К/9901/22159/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шевцової Н. В.,
суддів: Данилевич Н. А., Мацедонської В. Е.,
за участю
секретаря судового засідання Момотюк Ю. С.
учасників справи:
представників відповідачів - Гудкова Д. В., Куртмоллаєва А.Е.
розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №380/2490/20
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора України
про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року, прийняте у складі головуючого судді Костецького Н.В.,
постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Затолочного В.С., суддів: Большакової О.О., Мікули О.І.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач-1), Офісу Генерального прокурора України (далі - відповідач-2), у якому просила:
1.1. визнати незаконним і скасувати наказ Міністра оборони України від 04 січня 2020 року № 4 про звільнення з військової служби у запас підпунктом "г" (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) капітана юстиції ОСОБА_1, прокурора відділу організації представництва інтересів держави, протидії корупції у військовій сфері та в оборонно-промисловому комплексі в регіонах управління представництва інтересів держави у воєнній сфері Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України;
1.2. визнати протиправним і скасувати наказ Генерального прокурора України від 13 січня 2020 року № 193ц про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", виключення зі списків особового складу Головної військової прокуратури України, усіх видів забезпечення з 14 січня 2020 року;
1.3. поновити ОСОБА_1 в органі прокуратури на посаді прокурора відділу організації представництва інтересів держави, протидії корупції у військовій сфері та в оборонно-промисловому комплексі в регіонах управління представництва інтересів держави у воєнній сфері Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України або на рівнозначній посаді в Офісі Генерального прокурора з 14 січня 2020 року;
1.4. стягнути з Офісу Генерального прокурора України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 14 січня 2020 року по дату винесення судового рішення.
2. На обґрунтування позову позивач зазначила, що її звільнення є незаконним та безпідставним, а тому наказ Міністра оборони України від 04 січня 2020 року № 4, наказ Генерального прокурора України від 13 січня 2020 року № 193ц та рішення першої кадрової комісії Генеральної прокуратури про неуспішне проходження атестації та не допуск до наступних етапів атестації підлягає скасуванню. Виходячи зі змісту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", фактично ані ліквідація, ані реорганізація органів Міністерства оборони, прокуратури не передбачена. У зв`язку з відсутністю фактичної ліквідації, реорганізації органів прокуратури, а також скорочення кількості прокурорів органу прокуратури відсутні законні підстави для звільнення ОСОБА_1 з посади на підставі підпункту "г" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
2.1. Звертає увагу, що пунктом 7 розділу II Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" встановлено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Таким чином, позивач була вимушена написати заяву за встановленою формою, яка обмежує права позивача.
2.2. Вказує, що при здійсненні аналізу Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", затвердженого на виконання вказаного Закону наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 Порядку проходження атестації прокурорами (далі - Порядок № 221) та інших розпорядчих документів, пов`язаних з проходженням атестації прокурорів, встановлено, що форма та методи реалізації окремих положень цього Закону та затвердженого Порядку в численних випадках є дискримінаційною та такою, що не узгоджується з Конституцією України, іншими нормами чинного законодавства та не може застосовуватися для атестації прокурорів. Розділом IV Порядку № 221, тобто у нормативному акті, який не є законом, фактично встановлюються умови проходження атестації, які обмежують права прокурорів, мають неконкретний характер, надають можливості для зловживань, і мають наслідком у випадку не проходження - звільнення з посади. Окрім того, комісії, що здійснювали перевірку та атестацію у Генеральній прокуратурі України не мають відношення до кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, кадрових комісій обласних прокуратур, призначених провести атестацію прокурорів з метою забезпечення можливості переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах та окружних прокуратур.
2.3. Стан формулювання запитань, який фактично неможливо використовувати для підготовки до тестування та фактичне ненадання часу на підготовку, свідчать про те, що Порядок має на своїй меті не перевірку знань та суто атестацію, а саме свавільні дії Генерального прокурора з тотального звільнення, в порушення вимог Конституції України та КЗпП України, працівників прокуратури, незважаючи на їх професійні та ділові якості. Порядок, затверджений наказом Генерального прокурора України № 221 уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних та деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права. Запроваджує процедури, які передбачають зловживання ними, несе характер необмеженої влади.
3. Представник Офісу Генерального прокурора України заперечував проти задоволення позову та зазначив, що позивачем 26 грудня 2019 року Генеральному прокурору подано рапорт про звільнення його з військової служби у запас на підставі підпункту "г", пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. За результатами розгляду рапорту ОСОБА_1 заступником Генерального прокурора України - Головним військовим прокурором Чумаком В.В. згідно з вимогами пункту 245 Положення до Міністерства оборони України 28 грудня 2020 року надіслано подання про звільнення позивача з військової служби. Наказом Генерального прокурора від 28 грудня 2020 року № 1263-вк ОСОБА_1 увільнено від виконання службових обов`язків за останньою посадою та зараховано в розпорядження Генерального прокурора України до вирішення питання про звільнення з військової служби. Цей наказ видано саме через відсутність військових посад в Офісі Генерального прокурора, який почав свою роботу з 02 січня 2020 року. Наказом Міністра оборони України від 04 січня 2020 року № 4 ОСОБА_1 звільнено з військової служби з вищевказаних підстав. У зв`язку з цим, наказом Генерального прокурора України від 13 січня 2020 року № 193ц ОСОБА_1, яка перебувала у розпорядженні Генерального прокурора України, звільнено з військової служби у запас на підставі підпункту "г" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-Х1І та виключено зі списків особового складу цієї військової прокуратури.
3.1. Із аналізу норм Конституції України, Закону № 2232-ХІІ, Положення та Закону України "Про прокуратуру" в редакції до 25 вересня 2019 року, згідно з якими позивач призначалась на посаду прокурора у Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України, вбачається, що відносини між громадянином та державою щодо проходження військової служби є первинними. З припиненням правовідносин, пов`язаних з проходженням військової служби припиняються і правовідносини з Генеральною прокуратурою України, оскільки позивач є військовослужбовцем, відрядженим до Генеральної прокуратури України. Військовослужбовці не перебувають у трудових відносинах з державними органами, підприємствами, установами, організаціями, державними та комунальними навчальними закладами, до яких вони були відряджені, а проходять військову службу на посадах в цих органах, установах, організаціях та навчальних закладах.
3.2. Звертає увагу, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (частина друга статті 152 Конституції України). Рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені (стаття 151-2 Конституції України). На теперішній час Конституційним Судом України рішення щодо визнання неконституційними окремих положень Закону № 113-ІХ не ухвалено та правову оцінку нормам, вказаним у позовній заяві, не надано. Твердження позивача про невідповідність окремих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" Конституції України спростовується тим, що Закон прийнято належним суб`єктом у спосіб та у межах наданих йому повноважень.
4. Міністерство оборони України проти задоволення позову заперечувало зазначивши, що на підставі подання, наказом Міністра оборони України від 04 січня 2020 року № 4 (по особовому складу) капітана юстиції ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом "г" пункту 2 частини п`ятої статті 26 закону України Про військовий обов`язок і військову службу"(у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів). Днем закінчення військової служби є день виключення зі списків особового складу частини. Таке виключення зі списків особового складу частини оформлюється наказом командира військової частини, в списках якої перебуває звільнений військовослужбовець. Остаточний розрахунок з військовослужбовцем по видам забезпечення здійснюється військовою частиною де останній перебував у списках частини. Наголошує на тому, що як у Міністерстві оборони України, так і Збройних Силах України, як станом на 2015 так і станом на 2019 роки необхідності у професійних послугах позивача не було та не має. Прийняття на військову службу та укладення контракту із позивачем було здійснено виключно за клопотанням та для потреб Головної військової прокурори Генеральної прокуратури України.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи.
5. Відповідно до наказу Міністра оборони України від 07 липня 2015 року № 485 із ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на 5 років, прийнято її на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу та відряджено до Генеральної прокуратури України із залишенням на військовій службі для призначення на відповідні посади.
6. ОСОБА_1 проходила військову службу в органах військової прокуратури з 2015 року.
7. Згідно з наказом Генерального прокурора України від 24 червня 2019 року № 488-вк призначено старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1 з 25 червня 2019 року на посаду прокурора відділу організації представництва інтересів держави, протидії корупції у військовій сфері та в оборонно - промисловому комплексі в регіонах управління представництва інтересів держави у воєнній сфері Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.
8. Позивачем була подана Генеральному прокурору заява про переведення до Офісу Генерального прокурора та про намір пройти атестацію.
9. Позивач була допущена до іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
10. Однак, за результатами іспиту при мінімально допустимій кількості балів 70 балів, позивач набрала 55 балів, у зв`язку з чим Першою кадровою комісією прийнято рішення від 29 жовтня 2019 року №169 про неуспішне проходження атестації.
11. 26 грудня 2019 року капітан юстиції ОСОБА_1 на ім`я Генерального прокурора Рябошапки Р. Г. подала рапорт, в якому просила звільнити її з військової служби у запас за підпунктом "г" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. Особову справу просила скерувати до Шевченківського районного військового комісаріату міста Львова.
12. Відповідно до аркуша бесіди 26 грудня 2019 року з капітаном юстиції ОСОБА_1 прокурором відділу організації представництва інтересів держави, протидії корупції у військовій сфері та в оборонно - промисловому комплексі в регіонах управління представництва інтересів держави у воєнній сфері Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, з приводу її звільнення у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у присутності заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора Чумака В.В. та прокурора відділу роботи з кадрами Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Сергійчука С. О. проведено бесіду, зі змісту якого встановлено, що ОСОБА_1 не заперечує проти звільнення з військової служби, не заперечує проти звільнення з лав Збройних Сил України, проходити військову службу у військовому резерві не бажає.
13. Заступником Генерального прокурора - Головним військовим прокурором В. Чумаком 26 грудня 2019 року сформовано подання щодо звільнення капітана юстиції ОСОБА_1 з військової служби у запас відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
14. Наказом Генерального прокурора України від 28 грудня 2019 року № 1263-вк увільнено від виконання службових обов`язків за посадами у Головній військовій прокуратурі Генеральної прокуратури України та зараховано в розпорядження Генерального прокурора до вирішення питання про звільнення з військової служби капітана юстиції ОСОБА_1 .
15. Супровідним листом від 28 грудня 2019 року №10/7-1381 вих-19 в.о. начальника відділу роботи з кадрами Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України на ім`я Директора департаменту кадрової політики Міністерства оборони України направив подання на звільнення, довідку ВЛК, рапорт ОСОБА_1, аркуш бесіди, розрахунок вислуги років військовослужбовця.
16. Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 04 січня 2020 року № 4 капітана юстиції ОСОБА_1, прокурора відділу організації представництва інтересів держави, протидії корупції у військовій сфері та в оборонно - промисловому комплексі в регіонах управління представництва інтересів держави у воєнній сфері Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, відповідно до пункту 18 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 19 вересня 2019 року №113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" та пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", звільнено з військової служби у запас за підпунктом "г" (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).
17. Наказом Генерального прокурора від 13 січня 2020 року №193 ц капітана юстиції ОСОБА_1, прокурора відділу організації представництва інтересів держави, протидії корупції у військовій сфері та в оборонно - промисловому комплексі в регіонах управління представництва інтересів держави у воєнній сфері Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України з 14 січня 2020 року звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), виключено зі списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, усіх видів забезпечення.
18. Згідно з наказом Генерального прокурора від 11 червня 2020 року №1525ц внесено зміни до наказу Генерального прокурора від 13 січня 2020 року №193 ц, а саме пункт 1 цього наказу викладено у новій редакції: "Капітана юстиції ОСОБА_1, звільнену наказом Міністра оборони України від 04 січня 2020 року № 4 звільнено з військової служби у запас відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), яка перебуває у розпорядженні Генерального прокурора, з 14 січня 2020 року, виключити зі списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, усіх видів забезпечення та направити її особову справу до Шевченківського районного військового комісаріату міста Львова".
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
19. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
20. Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Головна військова прокуратура, до якої була відряджена позивач, з набранням чинності Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон № 113-IX) припинила свою діяльність; позивач власноручно подала рапорт на звільнення на підставі підпункту "г" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) та не виявила бажання подальшого перебування на військовій службі, внаслідок чого була звільнена; задля переведення в Офіс Генерального прокурора проходила атестацію, однак не набрала достатньої кількості балів, - відповідно відсутні підстави для задоволення заявлених позивачем вимог, оскільки ані Міністерством оборони України, ані Офісом Генерального прокурора право позивача не порушено.
ІV. Касаційне оскарження
21. На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 17 червня 2021 року.
22. На обґрунтування наявності підстави для касаційного оскарження, передбаченої приписами пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник касаційної скарги зазначає, що неправильне застосування норм матеріального права полягає в помилковому тлумаченні пунктів 9, 10, 13, 18, 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", розділу III Порядку № 221, а порушення процесуального права - у недотриманні судами вимог статей 246, 322 КАС України.
23. В касаційній скарзі позивач наголосила, що предметом спору у справі є законність рішення кадрової комісії та наказу про звільнення позивача з посади та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", на виконання вимог підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", справа щодо конституційності деяких положень якого розглядається Конституційним Судом України.
24. Водночас відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ, на підставі якого затверджено Порядок № 221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим порядком, пункту 13 щодо визначення переліку етапів атестації прокурорів, пункту 17 щодо повноважень кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації.
25. Додатково заявник касаційної скарги зауважує, що визначені Конституцією України та встановлені статтею 16 Закону України "Про прокуратуру" права та гарантії в процедурі атестації були, на думку позивача, порушені, а її звільнення набуло протиправного та дискримінаційного характеру.
26. За таких обставин позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову про задоволення позову. Також позивач просить розглядати справу за участю сторін.
27. Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2021 року у складі колегії суддів: головуючого судді Шевцової Н. В. суддів Данилевич Н. А., Мацедонської В. Е. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача. Витребувано справу № 380/2490/20 з Львівського окружного адміністративного суду.
28. 20 липня 2021 року справа № 380/2490/20 надійшла до Верховного Суду.
29. 09 липня 2021 року та 09 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшли відзиви відповідачів на касаційну скаргу, в якій Міністерство оборони України та Офіс Генерального прокурора спростовують доводи касаційної скарги та просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін. Відзиви на касаційну скаргу не містять клопотань про розгляд справи за участю представників відповідача.
30. 13 вересня 2022 року ухвалою Верховного Суду розгляд справи призначено на 04.10.2022 о 14:30 год., проте судове засідання не відбулося у зв`язку з оголошеною повітряною тривогою. Про розгляд справи на 15 листопада 2022 року о 14:30 год. учасники справи повідомлені, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою.
31. 15 листопада 2022 року на електронну пошту Верховного Суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи через захворювання на Сovid. Однак судове засідання не відбулося у зв`язку з оголошеною повітряною тривогою. Розгляд справи № 380/2490/20 призначено на 29 листопада 2022 року о 14:00 год., про що учасники справи повідомленні належним чином.
32. 29 листопада 2022 року на електронну пошту Верховного Суду надійшло клопотання позивача, у якому ОСОБА_1, у зв`язку з військовою агресією російської федерації та загрозою ракетних ударів та обстрілів по всій території України, просить відкласти розгляд справи до покращення безпекової ситуації в Україні або до припинення чи скасування режиму воєнного стану в Україні.
33. 29 листопада 2022 року у судовому засіданні колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача, яка про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відхиливши її клопотання про відкладення розгляду справи.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
34. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
35. Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі Закон № 1697-VII) (у редакції, викладеній згідно із Законом України від 02 липня 2015 року № 578-VIII) військовими прокурорами призначаються громадяни з числа офіцерів, які проходять військову службу або перебувають у запасі і мають вищу юридичну освіту за умови укладення ними контракту про проходження служби осіб офіцерського складу у військовій прокуратурі.
35.1. Порядок проходження військової служби громадянами України у військовій прокуратурі визначається відповідним положенням, яке затверджується Президентом України.
35.2. Військовослужбовці військової прокуратури у своїй діяльності керуються Законом України "Про прокуратуру" і проходять військову службу відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.
36. Відповідно до частини першої статті 51 Закону № 1697-VII (теж у раніше чинній редакції) прокурор звільняється з посади у разі: 1) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров`я; 2) порушення ним вимог щодо несумісності, передбачених статтею 18 цього Закону; 3) набрання законної сили судовим рішенням про притягнення прокурора до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією; 3-1) набрання законної сили рішенням суду про визнання активів прокурора або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави; 4) неможливості переведення на іншу посаду у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі; 5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього; 6) припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави; 7) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням; 8) неможливості подальшого перебування на тимчасово вакантній посаді; 9) ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
36.1. Військовослужбовці військової прокуратури можуть бути звільнені з військової служби відповідно до законодавства, що регулює порядок її проходження, а також у зв`язку з переведенням на інші посади в органи прокуратури України або за власним бажанням.
37. У свою чергу, за приписами частини першої статті 9 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-IX, Генеральний прокурор України наділений повноваженнями призначати на посади та звільняти з посад прокурорів Генеральної прокуратури України у випадках та порядку, встановлених цим Законом.
38. За приписами частини першої статті 9 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, у редакції, після набрання чинності Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-IX, Генеральний прокурор України наділений повноваженнями призначати на посади та звільняти з посад прокурорів Офісу Генерального прокурора у випадках та порядку, встановлених цим Законом.
39. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), який зокрема визначає, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
40. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (частина четверта статті 2 Закону № 2232-XII).
41. Відповідно до частин першої, другої, десятої статті 6 Закону № 2232-XII військові посади (штатні посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями) і відповідні їм військові звання передбачаються у штатах (штатних розписах) військових частин, кораблів, органів військового управління, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти.
41.1. Перелік посад, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом, затверджується Президентом України, а посад інших військовослужбовців - Міністерством оборони України.
41.2. Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних закладів освіти для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями у таких державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних закладів освіти, затверджується Президентом України.
42. На військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби (абзац 1 частини першої статті 20 Закону № 2232-XII).
43. Для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, установлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні, зокрема, для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років (частина друга статі 23 Закону № 2232-XII).
44. Відповідно до пункту 2 частини першої, частини третьої статті 24 Закону № 2232-XII початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.
44.1. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
45. Згідно з підпунктом "г" пункту 1 частини п`ятої, частини сьомої статті 26 Закону № 2232-XII, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах, у мирний час, - у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі.
45.1. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
46. Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі визначається Положенням № 1153/2008.
47. За приписами пунктів 5, 7 Положення 1153/2008 громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі - військовослужбовці).
Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
48. Відповідно до абзацу 2 пункту 9 Положення 1153/2008, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період) можуть бути відряджені до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі.
49. За приписами пункту 12 Положення 1153/2008, встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.