ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2022 року
м. Київ
справа №460/1675/21
адміністративне провадження № К/9901/40887/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №460/1675/21
за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Матковської З.М., суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.)
У С Т А Н О В И В :
І. Суть спору
1. У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненської обласної прокуратури, в якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Рівненської обласної прокуратури щодо нездійснення нарахування та виплати усіх належних сум при звільненні ОСОБА_1, а саме заробітної плати, нарахованої відповідно до розміру посадового окладу, визначеного статтею 81 Закону України "Про прокуратуру";
1.2. зобов`язати Рівненську обласну прокуратуру здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного статтею 81 Закону України "Про прокуратуру" та з урахуванням усіх встановлених надбавок до посадового окладу, премій за період з 26.03.2020 року по 03.08.2020 року;
1.3. зобов`язати Рівненську обласну прокуратуру виплатити ОСОБА_1 недоотриману при звільненні частину заробітної плати, нарахованої відповідно до розміру посадового окладу, визначеного статтею 81 Закону України "Про прокуратуру" та з урахуванням усіх встановлених надбавок до посадового окладу, премій за період з 26.03.2020 року по 03.08.2020 року.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26 березня 2020 року Рішенням Конституційного Суду України у справі № 6-р/2020 визнано неконституційним положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону № 1697-VII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно, указане положення втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України (з 26 березня 2020 року). Викладене, на переконання позивача, зумовлює обов`язок відповідача з 26 березня 2020 року нараховувати та виплачувати йому грошове забезпечення (заробітну плату) у спосіб та у порядок, визначені статтею 81 Закону № 1697-VII з урахуванням інших нормативно-правових актів. Всупереч вимогам Закону України "Про прокуратуру" відповідач, незважаючи на вищевказане рішення Конституційного суду України, з 26.03.2020 року протиправно здійснював нарахування та виплату заробітної плати на підставі посадового окладу, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 зі змінами, та на день звільнення позивача з органів прокуратури, а саме 03.08.2020 року, відповідного перерахунку та виплати заробітної плати та інших пов`язаних із цим виплат не провів.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Наказом від 03.08.2016 року №175к, ОСОБА_1 призначений з 03.08.2016 року на посаду заступника прокурора Рівненської області.
3.1. Наказом Генерального прокурора від 27.07.2020 року № 194к ОСОБА_1 з 03.08.2020 року звільнено з посади заступника прокурора Рівненської області та органів прокуратури.
3.2. У період з 26.03.2020 року по 03.08.2020 року ОСОБА_1 виплачувалася заробітна плата, виходячи із:
- посадового окладу, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" -;
- надбавки за виконання особливо важливої роботи - Постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури";
- доплату працівникам, які здійснюють нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру (доступ до державної таємниці);
- премія щомісячна;
- індексація доходів - Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".
3.3. Обраховуючи грошове забезпечення (заробітну плату) позивача, відповідач взяв за основу розмір місячного посадового окладу в сумі 8987грн, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", а не ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", посилаючись при цьому на норму пункту 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України від 19.09.2019 року № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури".
3.4. Позивач, вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року позов задоволено.
4.1. Визнано протиправною бездіяльність Рівненської обласної прокуратури, яка полягає у нездійсненні нарахування та виплати усіх належних сум при звільненні ОСОБА_1, а саме: заробітної плати, нарахованої відповідно до розміру посадового окладу, визначеного ст. 81 Закону України "Про прокуратуру".
4.2. Зобов`язано Рівненську обласну прокуратуру здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" та з урахуванням усіх встановлених надбавок до посадового окладу, премій за період з 26 березня 2020 року по 03 серпня 2020 року.
4.3. Зобов`язано Рівненську обласну прокуратуру виплатити ОСОБА_1 недоотриману при звільненні частину заробітної плати, нарахованої відповідно до розміру посадового окладу, визначеного ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" та з урахуванням усіх встановлених надбавок до посадового окладу, премій за період з 26 березня 2020 року по 03 серпня 2020 року.
4.4. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для здійснення нарахування та виплати заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" від 31.05.2012 року №505, оскільки це суперечить рішенню Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р(ІІ)2020.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
5.1. Відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у спірний період у відповідача не було правових підстав для застосування положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру" при визначенні розміру посадового окладу позивача.
IV. Касаційне оскарження
6. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
6.1. Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо нарахування та виплати заробітної плати працівників прокуратури відповідно до вимог статті 81 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від березня 2020 року.
6.2. У зв`язку із наведеним позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
7. У відзиві на касаційну скаргу, відповідач, посилаючись на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм процесуального права, а тому не підлягає скасуванню.
V. Оцінка Верховного Суду
8. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
9. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
10. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
11. Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи питання щодо правильності застосування судами норм чинного законодавства, а також щодо обґрунтованості поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
12. Спірні правовідносини в цій справі склались з приводу ненарахування та невиплати позивачу заробітної плати у період з 26.03.2020 року по 03.08.2020 року, після прийняття Конституційним Судом України рішення від 26.03.2020 № 6-р/2020, у порядку та розмірі, передбаченому статтею 81 Закону України "Про прокуратуру".
13. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Отже, принцип законності вимагає, щоб органи державної влади мали дозвіл на вчинення певних дій та в наступному діяли виключно в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.