ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 200/4481/21
адміністративне провадження № К/9901/44814/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Губської О.А., Жука А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №200/4481/21
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г.)
У С Т А Н О В И В :
І. СУТЬ СПОРУ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Донецької обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги при звільненні у сумі 21 830,97 гривень, стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні з 05 травня 2020 року по день ухвалення судового рішення, стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати за невикористану відпустку та 1 день лікарняного при звільненні за період з 05 травня 2020 року по 28 травня 2020 року у розмірі 17 672,69 гривень.
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Донецької обласної прокуратури вихідну допомогу при звільненні в сумі 21 830,97 грн.
Стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні, починаючи з 05 травня 2020 року в сумі 21 824,08 грн.
У решті позовних вимог - відмовлено.
3. Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
ІI. ОЦІНКА СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
4. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року у справі № 200/4481/21 скасовано. Позовну заяву ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги при звільненні і середнього заробітку за час затримки розрахунку залишено без розгляду.
5. Залишаючи позовну заяву без розгляду суд апеляційної інстанції, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, прийшов до висновку, що виплата вихідної допомоги не пов`язана з виконанням працівником роботи, тому вона (допомога) не є частиною заробітної плати. Відтак, на думку апеляційного суду, на звернення до суду з вимогами щодо її сплати (нарахування, виплати тощо) поширюються строки, встановлені законодавством, а саме місячний строк встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
5.1 Суд виснував, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду із цими позовними вимогами та належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено та не доведено.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
6. Не погоджуючись із таким судовим рішенням, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
7. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
8. Відзив на касаційну скаргу пвідповідачем не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
10. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині третій статті 328 КАС України, та посилання позивача на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права.
11. У справі, що розглядається, позивач зокрема, звернувся до суду з позовом про стягнення вихідної допомоги у зв`язку зі звільненням з органів прокуратури. На стадії касаційного провадження спірним є питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
12. Суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на спірні правовідносини поширюється місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України, і підстави для його поновлення відсутні.
13. Верховний Суд, не може погодитися з указаним висновком і вважає його помилковим з огляду на таке.
14. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
15. Частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
16. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частини п`ята указаної статті Кодексу).
17. Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
18. Разом з тим, частиною першою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.