ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 280/956/22
адміністративне провадження № К/990/24078/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Шевцової Н.В.,
Радишевської О.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року (головуючий суддя - Артоуз О.О.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2022 року (головуючий суддя - Головко О.В., судді: Суховаров А.В., Ясенова Т.І.)
у справі №280/956/22
за позовом ОСОБА_1
до Комунарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1, скаржник) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок № 53/21.16-87 Комунарського районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про відмову у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_1 № 675, складеного 13 травня 1987 року;
- зобов`язати Комунарський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 № 675, складеного 13 травня 1987 року, шляхом доповнення запису інформацією в графі "Відомості про батька: Національність" - "Німець".
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2022, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2022 року, закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Закриваючи провадження у справі, суди попередніх інстанцій зазначили, що об`єктом розгляду у цій справі є не питання щодо дотримання суб`єктом владних повноважень процедури розгляду звернення позивача про внесення змін до актового запису й оцінка правомірності дій з відмови у задоволенні цього звернення, а зобов`язання відповідача внести зміни до цього запису, що свідчить про приватноправовий характер спору між сторонами. Відмова від фіксації національності в офіційних документах, що посвідчують особу, та актових записах цивільного стану і відповідних свідоцтвах органів державної реєстрації актів цивільного стану відповідає статті 24 Конституції України, яка гарантує рівність громадян, зокрема незалежно від етнічного походження, а також статті 11 Закону України "Про національні меншини в Україні". Отже, національна належність особи є актом її особистого самовизначення і жодним чином не впливає на публічно-правові відносини такої особи з державою. Фіксація факту національності особи в документі, що її посвідчує, чи в актових записах громадянського стану створила б перешкоду вільному обранню чи відновленню національності, оскільки поставила б таке обрання чи відновлення у залежність від рішення державного органу. Суди також вказали, що аналогічна правова позиція наведена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 398/4017/18 та від 11 вересня 2019 року у справі № 810/2732/18.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
05 вересня 2022 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати зазначені рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що він в позовній заяві оскаржував відмову органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану, у зв`язку з порушенням відповідачем чинних норм Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, тобто рішення ДРАЦС щодо внесення змін до актового запису цивільного стану ОСОБА_1, при цьому надав належні первинні документи, які підтверджували зазначене. Він не просить визначити, змінити чи відновити власну національність, а лише доповнити графу достовірними відомостями, як це передбачають Правила № 96/5.
Відповідачем відзиву на цю касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2022 року за цією касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2022 року справу призначено до касаційного розгляду.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з абзацом першим пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.