ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 209/2843/20
провадження № 51-2236км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_4,
суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 30 червня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 червня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040160000245, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області та жителя АДРЕСА_1 ), такого, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 червня 2021 року суду Дніпропетровської області
ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права керування транспортним засобом.
На підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року №1810-VIII ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного судом покарання.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про стягнення із засудженого на її користь матеріальної шкоди в розмірі 26 434,61 грн та моральної шкоди - 250 000 грн залишено без задоволення.
Як визнав установленим суд, 26 вересня 2016 року о 09:35 ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем ГАЗ 3302 СПГ н.з НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, здійснював рух заднім ходом на проїжджій частині площадки для паркування автомобілів, розташованої напроти магазину "Елефант" за адресою: просп. Перемоги, 29 -А у м. Кам`янське, з метою виїзду з прилеглої території, допустив наїзд задньою лівою частиною будки автомобіля на пішохода ОСОБА_1, яка рухалася позаду цього автомобіля на проїжджій частині площадки з боку будинку № 25 на просп. Перемоги в напрямку просп. Героїв АТО, внаслідок чого відбувся удар у задню ліву частину тулуба потерпілої. У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілій завдано тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
За ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 червня 2022 року апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_2 - без зміни.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпіла, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду, безпідставну відмову у задоволенні цивільного позову, порушує питання про зміну вищезазначених судових рішень у частині вирішення цивільного позову. Просить цивільний позов до ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі, стягнути з нього на її користь матеріальну шкоду у розмірі 26 434,61 грн та моральну шкоду - 250 000 грн.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що суди неправильно відмовили у задоволенні цивільного позову з підстав звернення позивача до неналежного відповідача. Стверджує, що вона має таке право, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 20 січня 2016 року (справа №36-2808 цс15), від 14 вересня 2016 року (справа №6-725цс16) та від 14 лютого 2018 року (справа №344/10730/15-ц). Потерпіла наголошує, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази на підтвердження працевлаштування ОСОБА_2 у ПП "ОСОБА_9" "ІНФОРМАЦІЯ_2", а тому висновок судів попередніх інстанцій про необхідність звернення потерпілої до роботодавця засудженого є помилковими.
Вказує, що на день винесення судом першої інстанції вироку ОСОБА_2 у нього на утриманні не було неповнолітніх дітей, а наявність неповнолітнього сина на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди не є обставиною, що пом`якшує покарання.
Зазначає, що місцевий суд не надав їй можливості брати участь у розгляді кримінального провадження через засоби відеоконфенцзв`язку, чим порушив її права.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор вважала, що касаційна скарга потерпілої підлягає частковому задоволенню, судові рішення стосовно ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову - скасуванню із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Тому доводи потерпілої про неповноту судового розгляду (не перевірені обставини проведення слідчого експерименту та комплексної комісійної судово-технічної експертизи) з огляду на наведені вимоги закону не можуть бути предметом перегляду суду касаційної інстанції.
Кваліфікація дій засудженого за ч. 2 ст. 286 КК є правильною і потерпілою не оскаржується.
Висновок судів щодо застосування до ОСОБА_2 положень п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року є обґрунтованим, оскільки на час ДТП ОСОБА_2 мав на утриманні неповнолітню дитину, щодо якої не позбавлений батьківських прав.