ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 547/917/20
провадження № 51-1612км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_4,
суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Полтавського апеляційного суду від 24 січня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170320000122, за обвинуваченням
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сміли Черкаської області та жителя АДРЕСА_1 ), такого, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Оржицького районного суду Полтавської області від 08 липня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8 500 грн, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 1000 грн на відшкодування матеріальної шкоди, яка є франшизою, та 27 000 грн моральної шкоди, а також на користь потерпілого ОСОБА_3 - 24 000 грн на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.
Стягнено із засудженого також у дохід держави 3105,55 грн судових витрат.
Як визнав установленим суд, ОСОБА_1 19 травня 2020 року приблизно о 13:25, керуючи автомобілем "Hyndai Tucson", н.з. НОМЕР_1, на автодорозі "Оболонь - Іванівка - Проценки" зі сторони с. Проценки Глобинського району Полтавської області в напрямку с. Іванівка Семенівського району Полтавської області, з порушенням вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, не переконавшись у безпечності виконання маневру, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення із зустрічним автомобілем "Mitsubishi Lancer", н.з. НОМЕР_2, унаслідок чого водієві вказаного транспортного засобу ОСОБА_2 та його пасажиру ОСОБА_3 було завдано тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Вироком Полтавського апеляційного суду від 24 січня 2022 року апеляційні скарги прокурора та потерпілого ОСОБА_2 задоволено частково. Вирок Оржицького районного суду Полтавської області від 08 липня 2021 року стосовно ОСОБА_1 у частині призначення покарання скасовано.
Ухвалено у цій частині новий вирок, яким призначено ОСОБА_1 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості, просить змінити вирок апеляційного суду в частині призначеного покарання шляхом зменшення строку додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами з двох років до шести місяців.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що вирок апеляційного суду в частині призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 роки, є необґрунтованим та надто суворим. Вказує, що суд апеляційної інстанції формально врахував обставину, яка пом`якшує покарання, та призначив більш суворе покарання, застосувавши додаткове покарання.
Стверджує, що потерпілий ОСОБА_3 у судових дебатах не проводив розмежування та не вказував окремо своєї позиції стосовно основного й додаткового покарання. Потерпілий ОСОБА_2 у першій інстанції не наполягав на застосуванні до нього додаткового покарання, а в апеляції змінив свою позицію не через м`якість покарання, а через те, що страхова компанія не сплатила на його користь страхового відшкодування.
Зазначає, що позбавлення права керування транспортними засобами змусить його втратити єдину роботу та поставить у скрутне матеріальне становище. Також указує, що через війну з РФ він залишився працювати в Харківській області, де виконує роботу водія в територіальній обороні смт Сахновщина, а без посвідчення водія це буде вкрай складно робити.
Крім того, стверджує, що суд неправильно дійшов висновку про грубе допущення ним правил дорожнього руху.
Також посилається на позицію Верховного Суду, зазначену в постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 17 листопада 2020 року (справа № 686/3244/20), у якій за схожих обставин судове рішення було змінено в сторону покращення стану засудженого.
Заперечень на касаційну скаргу засудженого від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор вважає, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає, а судові рішення стосовно ОСОБА_1 мають бути залишені без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.