ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 904/5856/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Багай Н.О., Берднік І.С.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2021 (І.В. Мілєва) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022 (О.В. Березкіна, О.Г. Іванов, М.О. Дармін) у справі №904/5856/21
за позовом Керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Квітка", 2) ОСОБА_1, треті особи 1) Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, 2) Комунальне підприємство "Дніпродзержинське житлове об`єднання", 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Товарна Біржа "Європейська" про витребування нежитлового приміщення
Історія справи
1. Керівник Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області (далі - Прокурор) звернувся в Господарський суд Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради (далі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квітка" (далі - Відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2), треті особи Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради (далі - Третя особа-1), Комунальне підприємство "Дніпродзержинське житлове об`єднання" (далі - Третя особа-2), Товариство з обмеженою відповідальністю "Товарна Біржа "Європейська" (далі - Третя особа-3) про витребування від Відповідача-1 нежитлового приміщення (вбудоване приміщення №117), що розташоване у будинку №55 по пр.Свободи у м.Кам`янське (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1580205912104) та повернення його на користь Позивача.
2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2021, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022, в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. Витрати по сплаті судового збору покладено на Прокурора.
3. Відповідач-1 подав до суду заяву, в якій просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з Прокурора витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.
4. В обґрунтування понесення витрат на оплату послуг адвоката Позивачем подано договір про надання правової допомоги №75/21 від 12.07.2021, укладений між Відповідачем-1 та адвокатським об`єднанням "Легарт", завдання №01/21 до договору про надання правової допомоги №75/21 від 12.07.2021, акт про надані послуги №1 від 08.11.2021 на суму 20 000,00 грн, рахунок фактуру №75/21-01 від 29.07.2021 на суму 10 000,00 грн, меморіальний ордер №@PL362280 від 29.07.2021 на суму 10 000,00 грн.
Короткий зміст судових рішень, ухвалених судом першої та апеляційної інстанцій
5. Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2021, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022, заяву Відповідача-1 про прийняття додаткового рішення задоволено. Суд стягнув з Прокурора на користь Відповідача-1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.
6. Додаткове рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, мотивовано тим, що заявлена Відповідачем-1 сума витрат на правову допомогу є співмірною з розміром заявлених позовних вимог та відповідає критерію розумності цих витрат. Позивач не підтримував позов Прокурора, заперечував проти його задоволення, неодноразово просив суд залишити позовну заяву без розгляду на підставі пункту 9 частини першої статті 226 ГПК України, у зв`язку із тим, що не підтримує заявлених позовних вимог. З огляду на вказане, оскільки Позивач не підтримував позовні вимоги Прокурора і суд відмовив у задоволенні заявлених Прокурором вимог по суті спору, тому витрати на правову допомогу покладаються на Прокурора.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Прокурора
7. Суди першої та апеляційної інстанцій застосували статті 53, 129, 236 ГПК України без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у справах №908/799/17, №922/3787/17, №915/237/18, №922/377/19, №911/2686/18, №908/730/19, №922/4293/19. Зокрема, безпідставним є висновок судів про те, що витрати на правову допомогу Відповідача повинні покладатися на Прокурора, тоді як такі витрати підлягають відшкодуванню саме Позивачем як особою, в інтересах якої Прокурор звертався з позовом.
8. Судами не враховано, що дана справа №904/5856/21 є нескладною, а тому є сумнівною сума наданих адвокатом послуг, вказана в акті наданих послуг, а саме, 20 000 грн за усну консультацію та ознайомлення з матеріалами справи, складання та формування процесуальних документів, а також витрачений час на участь у судових засіданнях.
Позиція інших учасників справи у відзивах на касаційну скаргу
9. Позивач та Відповідач-1 подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
10. Відповідач-2 та Треті особи 1, 2, 3 відзиви на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
11. Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2021 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. Витрати по сплаті судового збору покладено на Прокурора.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2021 стягнуто з Прокурора на користь Відповідача-1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.
11.1. Під час розгляду заяви Відповідача-1 про розподіл судових витрат, керуючись Законами України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", "Про прокуратуру", статтями 55, 123, 126, 129 ГПК України, надавши оцінку заяві Відповідача-1 та доданим в її обґрунтування документам щодо стягнення з Прокурора витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн, а також, врахувавши надані Прокурором заперечення на заяву Відповідача-1, суди дійшли висновку, що заявлена Відповідачем-1 сума витрат на правничу допомогу є співмірною з розміром заявлених позовних вимог та відповідає критерію розумності цих витрат. При цьому, зважаючи на те, що у задоволенні позову відмовлено і Позивач під час розгляду справи по суті спору заперечував проти позову Прокурора та не підтримував його, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про покладення на прокуратуру витрат Відповідача-1 на професійну правничу допомогу.
12. Звертаючись з касаційною скаргою, Прокурор зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували статті 53, 129, 236 ГПК України без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у справах №908/799/17, №922/3787/17, №915/237/18, №922/377/19, №911/2686/18, №908/730/19, №922/4293/19. Зокрема, безпідставним є висновок судів про те, що витрати на правову допомогу Відповідача повинні покладатися на Прокурора, тоді як такі витрати підлягають відшкодуванню саме Позивачем як особою, в інтересах якої Прокурор звертався з позовом (пункт 7 постанови).
13. З приводу вказаного колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
14. Так, у справах №922/3787/17, №915/237/18, в яких вирішувалося питання розподілу судових витрат, вбачається, що до складу учасників справ прокурор не входив. Дані обставини виключають можливість вважати, що при розгляді зазначених справ судами вирішувалося питання розподілу судових витрат з урахуванням участі у справі прокурора, тобто, суб`єктний склад учасників справ №922/3787/17, №915/237/18 та даної справи №904/5856/21 не є схожим, тоді як в даному випадку тотожність суб`єктного складу учасників справи, зокрема, участь у справі прокурора як сторони, яка заявила позов, є важливим.