ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 340/8998/21
адміністративне провадження № К/990/22510/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Чумаченко Т.А.,
суддів - Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу №340/8998/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЛМАШ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЛМАШ" на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року (прийняту в складі: головуючого судді Юрко І.В., суддів Чумака С.Ю., Шлай А.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЛМАШ" (далі - ТОВ "МЕТАЛЛМАШ", позивач, скаржник) звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України), Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДПС у Кіровоградській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23 вересня 2021 року №3146840/43683877, зобов`язано ДПС України зареєструвати податкову накладну від 03 серпня 2021 року №104 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат - стягнуто на користь ТОВ "Металлмаш" понесені ним судові витрати за сплату судового збору у розмірі 4540,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Кіровоградській області.
3. Додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року заяву ТОВ "Металлмаш" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково, стягнуто на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3272,00 грн (три тисячі двісті сімдесят дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Кіровоградській області.
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 року додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року змінено, в абзаці другому резолютивної частини слова та цифри " 3272,00 грн (три тисячі двісті сімдесят дві грн. 00 коп.)" замінено словами та цифрами " 500 (п`ятсот) грн 00 коп". В іншій частині додаткове рішення залишено без змін.
5. ТОВ "МЕТАЛЛМАШ" звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі щодо стягнення судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року у задоволенні заяви ТОВ "МЕТАЛЛМАШ" про ухвалення додаткового судового рішення у справі відмовлено.
7. Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "МЕТАЛЛМАШ" про ухвалення додаткового судового рішення, суд апеляційної інстанцій виходив з непідтвердження наданими доказами обґрунтованості витрат на професійну правничу допомогу.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. 22 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "МЕТАЛЛМАШ" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року.
9. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 серпня 2022 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді -доповідачу: Чумаченко Т.А., суддям Васильєвій І.А., Хановій Р.Ф.
10. Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "МЕТАЛЛМАШ" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 року, касаційну скаргу ТОВ "МЕТАЛЛМАШ" на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року залишено без руху.
11. Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "МЕТАЛЛМАШ" на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року в справі №340/8998/21.
ІІІ. Доводи касаційної скарги та заперечень на неї.
12. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права та всупереч положень статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) прийняв ухвалу, а не додаткову постанову. Вказує на те, що матеріалами справи спростовуються висновок суду апеляційної інстанції щодо неподання заяв чи клопотань процесуального характеру.
13. Просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про ухвалення судового рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
14. Відповідачі не скористалися правом подання відзиву на касаційну скаргу.
ІV. Позиція Верховного Суду
15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, що визначені статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
16. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
17. Частинами першою, другою статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
18. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
19. У частинах першій статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
20. Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення, визначені статтею 244 КАС України. Так, під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
21. Отже, питання розподілу судових витрат не є вимогою адміністративного позову, яка направлена на захист порушених суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.
22. При цьому, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).
23. Відповідно до частини п`ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
24. Частина перша статті 252 КАС України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
25. Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.
26. Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
27. Системний аналіз наведених норм дає підстави для формулювання правового висновку щодо застосування статті 252 КАС України, відповідно до якого додаткове рішення у справі після його ухвалення стає невід`ємною частиною основного рішення по суті позовних вимог, отже, незалежно від результату вирішення ним передбачених частиною першою статті 252 КАС України вимог або питань, процесуальна форма його викладення та порядок його оскарження є таким, що і для основного рішення у справі.
28. Означені у частині першій статті 252 КАС України питання не можуть вирішуватись по суті шляхом постановлення ухвали про відмову в ухваленні додаткового судового рішення. Така ухвала постановляється виключно у випадку відсутності передбачених законом підстав для ухвалення додаткового судового рішення.
29. У цій справі після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови за результатами апеляційного розгляду справи по суті, позивачем подано заяву про винесення додаткового судового рішення з питання розподілу судових витрат.
30. Вирішуючи цю заяву апеляційний суд відмовив у її задоволенні з мотивів непідтвердження наданими доказами обґрунтованості понесених витрат, проте замість додаткової постанови постановив з цього питання ухвалу про відмову в ухваленні додаткового судового рішення.
31. Колегія суддів, з урахуванням вищевикладеної правової позиції, вважає, що у випадку, коли суд визнає, що ним не було вирішено питання про судові витрати в основному судовому рішенні і розглядає питання наявності/відсутності підстав для стягнення судових витрат з тієї чи іншої сторони, суд має ухвалити судове рішення у формі "додаткового рішення" або "додаткової постанови" з урахуванням форми ухваленого основного судового рішення.
32. Таким чином, за відсутності підстав для стягнення судових витрат за заявою про ухвалення додаткового судового рішення та постановлення за наслідками її розгляду судового рішення у формі ухвали, є порушенням вимог статті 252 КАС України.
33. Таке правозастосування відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 19 січня 2022 року в справі №500/2632/19, та Верховного Суду - в постановах від 19 березня 2020 року в справі №640/6209/19, від 31 серпня 2022 року в справі №560/4650/20.
34. Щодо суті заяви представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
35. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
36. Згідно з пунктами 4, 6 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
37. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
38. У статті 30 Закону №5076-VI визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.