ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2022 року
м. Київ
справа №380/3905/20
адміністративне провадження № К/9901/43595/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження як суд касаційної інстанції без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби, Львівської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року, прийняте у складі судді Кедик М.В., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року, ухвалену у складі колегії суддів: Гінди О.М. (головуючий), Ніколіна В.В., Пліша М.А.,
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Галицької митниці Держмитслужби, Львівської митниці ДФС, у якому просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС від 17.04.2020 №217-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";
1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді державного інспектора митного поста "Угринів" Львівської митниці ДФС з 23.04.2020;
1.3. зобов`язати Львівську митницю ДФС та Галицьку митницю Держмитслужби вчинити дії щодо переведення ОСОБА_1 з Львівської митниці ДФС до Галицької митниці Держмитслужби на рівнозначну посаду;
1.4. стягнути з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з дня звільнення по день ухвалення рішення судом;
1.5. рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу допустити до негайного виконання.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.12.2018 позивача переведено на посаду державного інспектора митного поста "Угринів". Зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" від 02.10.2019 № 858 утворено юридичні особи публічного права, територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком 1. Згідно з вказаним додатком утворено, зокрема Галицьку митницю Держмитслужби. Окрім того, згідно з додатком № 2 до вказаної постанови прийнято рішення про реорганізацію Львівської митниці ДФС шляхом її приєднання до Галицької митниці Держмитслужби. На виконання цієї постанови, ДФС України видано наказ "Про реорганізацію митниць ДФС" від 25.11.2019 № 30-рг, відповідно до п. 1: "Розпочати реорганізацію митниць ДФС відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби". Зазначає, що 11.03.2020 нею отримано попередження про наступне вивільнення. 17.04.2020 Львівською митницею ДФС прийнято наказ № 217-о "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким відповідно до пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ "Про державну службу", пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України позивача звільнено з 22.04.2020 із займаної посади державного інспектора митного поста "Угринів" Львівської митниці ДФС.
2.1. Вказує, що фактично відбулися зміни в організації виробництва та праці шляхом приєднання цієї установи до новоутвореної юридичної особи, Галицької митниці Держмитслужби, а отже - на підставі частини четвертої статті 36 КЗпП дія трудового договору в разі реорганізації продовжується.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року, позов задовольнив частково.
3.1. Визнано протиправним та скасовано наказ в.о. начальника Львівської митниці ДФС, голови комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Антоняка Романа від 17.04.2020 № 217-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".
3.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді державного інспектора митного поста "Угринів" Львівської митниці ДФС з 23.04.2020.
3.3. Стягнуто з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 70 527 гривень 78 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.
3.4.. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді державного інспектора митного поста "Угринів" Львівської митниці ДФС та стягнення з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 5518 гривень 30 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.
3.5. У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Львівську митницю ДФС та Галицьку митницю Держмитслужби вчинити дії щодо переведення ОСОБА_1 з Львівської митниці ДФС до Галицької митниці Держмитслужби на рівнозначну посаду - відмовлено.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оскільки у Галицькій митниці Держмитслужби були наявні вакантні посади, в тому числі ті, що позивачка обіймала до реорганізації, в тому ж структурному підрозділі і жодних перешкод у зайнятті такої посади відповідачем не наведено, її звільнення не може бути визнано обґрунтованим, отже оскаржений наказ порушує конституційне право позивача на працю.
ІІІ. Касаційне оскарження
5. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Галицька митниця Держмитслужби подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року в частині задоволених позовних вимог та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року і прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
6. Ця касаційна скарга подана з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
6.1. В обґрунтування підстав касаційної скарги за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник указує, що судами попередніх інстанцій не було ураховано висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 87 Закону України "Про державну службу", викладені у постанові від 28 липня 2021 року у справі № 640/11024/20.
6.2. Скаржник зазначає, що звільнення позивача відбулося відповідно до норм Закону України "Про державну службу", в редакції Закону України від 14.01.2020 №440-ІХ "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи", який набрав чинності 13.02.2020. Аналіз положень ст.87 Закону України "Про державну службу" в редакції до та після 13.02.2020 року, а також положень статей 40 та 49-2 КЗпП України свідчить про те, що внаслідок набрання чинності змін до Закону України "Про державну службу", внесених Законом України від 14,01.2020 №440-ІХ "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи", відбулась суттєва зміна правового регулювання процедури припинення державної служби внаслідок реорганізації державного органу. Суть таких змін полягає в тому, що починаючи з 13.02.2020 року для припинення державної служби внаслідок скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідації або реорганізації державного органу роботодавець (суб`єкт призначення або керівник державної служби) вже не зобов`язаний пропонувати державному службовцю іншу рівноцінну посаду державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншу роботу (посади державної служби) у цьому державному органі. Суб`єкт призначення або керівник державної служби згідно діючої ч. З ст. 87 Закону України "Про державну службу" має право, а не зобов`язаний пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не пропонування позивачу вакантних посад при їх наявності, проте за відсутності обов`язку щодо їх пропонування позивачу не є порушенням. Таким чином, вищенаведеною нормою не покладено "обов`язку" пропонувати посаду, як вважає суд апеляційної інстанції, а надано "право". При цьому, дане право є дискреційним.
6.3. Скаржник наголошує, що враховуючи наведене, висновок суду про те, що обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, а також про наявність в позивача переважного права на залишення на роботі не відповідає приписам зазначених норм права, оскільки пропозиція вакантної посади в державному органі є правом (про, що свідчить дана норма - "може пропонувати"), а не обов`язком суб`єкта призначення або керівника державної служби.
6.4. На переконання скаржника, оскаржуваний наказ виданий відповідно до норм діючого законодавства про державну службу, без порушення прав через невиконання обов`язку про працевлаштування, оскільки відповідно до внесених законодавчих змін на митницю не покладено обов`язку працевлаштовувати (пропонувати іншу роботу) чи враховувати переважне право на залишення на роботі. Строк попередження Львівською митницею дотриманий.
6.5. Скаржник також вказує, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що факт реорганізації державного органу, що фактично не потягнув зміни в організації праці, не може бути підставою для беззаперечного звільнення працівника з роботи, прямо суперечить положенням п.1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу", оскільки така підстава як "реорганізація державного органу" є самостійною підставою для припинення державної служби й жодним чином не пов`язана із наявністю інших підстав.
7. Позивач своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористалася, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
7.1. Крім того, 16 вересня 2022 року скаржником до Верховного Суду подано заяву про поворот виконання судового рішення.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
8. Наказом Львівської митниці ДФС від 07.12.2018 № 888-о ОСОБА_1 переведено на посаду державного інспектора митного поста "Угринів".
9. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" утворено Галицьку митницю Держмитслужби та реорганізовано Львівську митницю ДФС шляхом її приєднання до Галицької митниці Держмитслужби.
10. Згідно з п. 1 наказу ДФС України від 25.11.2019 № 30-рг "Про реорганізацію митниць ДФС" розпочато реорганізацію Львівської митниці ДФС. Пунктом 2 даного наказу утворено комісію з реорганізації Львівської митниці ДФС. Пунктом 4 визначено строк проведення реорганізації митниць ДФС три місяці з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
11. У подальшому, наказом ДФС України від 24.03.2020 № 14-рг "Про внесення змін до деяких наказів ДФС", внесено зміни до наказу від 25.11.2019 № 30-рг, замінивши слова "три місяці" словами "шість місяців" в пункті 4 цього наказу.
12. У Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.11.2019 внесено інформацію про рішення щодо припинення юридичної особи - Львівської митниці ДФС.
13. Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Питання Державної митної служби" від 04.12.2019 № 1217-р погоджено пропозицію Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення з 08.12.2019 Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2019 № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України", функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
14. З дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України про початок роботи Державної митної служби України повноваження Львівської митниці ДФС перейшли до Галицької митниці Держмитслужби.
15. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, 14.11.2019 проведена державна реєстрація як юридичної особи - Галицької митниці Держмитслужби.
16. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України про початок роботи Державної митної служби України повноваження Львівської митниці ДФС перейшли до Галицької митниці Держмитслужби з 00.00 год. 08.12.2019.
17. Керівником комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС 21.12.2019 прийнято наказ № 666 "Про попередження про наступне вивільнення", яким наказано письмово попередити про наступне вивільнення із займаних посад працівників Львівської митниці ДФС відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ "Про державну службу" згідно зі списком, у якому зазначений позивач.
18. Наказом Львівської митниці ДФС від 07.02.2020 № 03 скасовано наказ № 666 як такий, що не реалізований з причин відсутності на роботі члена Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС, на якого було покладено обов`язок вжиття заходів щодо вручення попереджень про наступне вивільнення, які не були вручені.
19. На електронну адресу ОСОБА_1, 11.03.2020 надіслано попередження про наступне вивільнення.
20. Наказом Львівської митниці ДФС від 17.04.2020 № 217-о ОСОБА_1 звільнена 22.04.2020 із посади державного інспектора митного поста "Угринів" Львівської митниці ДФС відповідно до пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, із змінами, пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.
21. Вважаючи вказаний наказ відповідача протиправним, позивач звернулася цим позовом до суду.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
22. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон №889-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Цим Законом визначено принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
24. Дія Закону №889-VIII поширюється на державних службовців, у тому числі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; інших державних органів (пункти 2, 8 частини другої статті 3 цього Закону).
25. Приписами частин першої-третьої статті 5 Закону №889-VIII закріплено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
26. Частиною п`ятою статті 22 Закону №889-VIII визначено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу.
27. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 Закону №889-VIII державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.
28. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 83 Закону №889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення.
29. Приписами частини першої статті 87 Закону №889-VIII визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу.
30. За змістом абзацу першого частини третьої статті 87 Закону №889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
31. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає КЗпП України, відповідно до статті 40 якого трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у визначених випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої цієї статті). Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.
VI. Позиція Верховного Суду
32. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
33. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
34. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
35. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваним судовим рішенням, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.
36. Предметом спору в цій справі є правомірність наказу Львівської митниці ДФС від 17 квітня 2020 року №217-о, яким позивача звільнено 22 квітня 2020 року з посади державного інспектора митного поста "Угринів" Львівської митниці ДФС відповідно до пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII, із змінами, пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.