ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 420/11532/20
адміністративне провадження № К/9901/32351/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 420/11532/20
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної установи "Південна виправна колонія (№51)", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності щодо непогодження подань про преміювання, зобов`язання нарахувати та виплатити премію, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року (головуючий суддя Бжассо Н.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року (колегія суддів: головуючий суддя Федусик А.Г., судді Бойко А.В., та Шевчук О.А.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Державної установи "Південна виправна колонія (№51)", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, у якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо непогодження подань Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про преміювання начальника державної установи "Південна виправна колонія (№51)" - начальника арештного дому полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 за травень, червень, липень та серпень 2018 року, оформленого листами Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції № 3.1/6620/мл від 05 липня 2018 року, № 3.1/7680/кВТ від 07 серпня 2018 року та №3.1/8677/мл від 06 вересня 2018 року;
1.2. зобов`язати Державну установу "Південна виправна колонія (№51)" нарахувати та виплатити колишньому начальнику державної установи "Південна виправна колонія (№51)" - начальнику арештного дому полковнику внутрішньої служби ОСОБА_1, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 925/5 від 28 березня 2018 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 березня 2018 року за № 377/31829), та на підставі листів Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції №3.1/6620/мл від 05 липня 2018 року, №3.1/7680/кВТ від 07 серпня 2018 року та №3.1/8677/мл від 06 вересня 2018 року премію за травень (200% посадового окладу), червень (200% посадового окладу), липень (200% посадового окладу) та серпень (400% посадового окладу) 2018 року.
1.3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України №753/к від 21 лютого 2018 року, наказано вважати полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 таким, що з 21 лютого 2018 року обіймає посаду начальника державної установи "Південна виправна колонія (№51)". Наказом Міністерства юстиції України №887/к від 01 березня 2018 року внесені зміни до назви посади, а саме: слова "начальника державної установи "Південна виправна колонія (№51)" доповнено знаком та словами "- начальника арештного дому". Наказом Міністерства юстиції України №3301/к від 30 серпня 2018 року полковника внутрішньої служби ОСОБА_1 (Р-599897) звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України з посади начальника державної установи "Південна виправна колонія (№51)" - начальника арештного дому 31 серпня 2018 року за власним бажанням відповідно до частини п`ятої статті 23 Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу", та пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". З листа Державної установи "Південна виправна колонія (№51)" №2/3-861 від 15 вересня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 перебував на посаді начальника Державної установи "Південна виправна колонія (№51)" з 21 лютого 2018 року по 31 серпня 2018 року включно. При цьому, розмір премії був встановлений у 150% у березні 2018 року (9720 гривень) та 100% у травні 2018 року (6480 гривень). У квітні, червні, липні та серпні 2018 року премія не виплачувалась (0%). Фактично, як це вбачається із доказів у справі, премія нарахована за квітень 2018 року помилково була нарахована та виплачена установою за травень 2018 року. Зазначена бездіяльність відповідачів - Міністерства юстиції України та Державної установи "Південна виправна колонія (№51)", з не нарахування та невиплати премії за інші місяці 2018 року, на думку позивача, є незаконною і такою, що порушує його права.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2.1. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року, відмовлено у задоволенні позову.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що преміювання працівників не має обов`язкового характеру та є правом керівників відповідних органів і установ (вищих начальників), реалізація якого залежить від якості та характеру роботи працівника. Також було зазначено, що у періоди травень-червень 2018 року, липень-серпень 2018 року позивачу премія не могла бути нарахована та виплачена у зв`язку з проведенням стосовно нього службового розслідування, за результатом якого встановлено наявність у діях (бездіяльності) дисциплінарного проступку.
ІІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
3.1. Підставою звернення з касаційною скаргою позивач зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
3.2. На обґрунтування підстави оскарження скаржник вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: у правовідносинах про визнання протиправною бездіяльності щодо непогодження подань про преміювання керівників установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, підпорядкованих міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.
3.3. Вказує, що відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 4 глави 13 розділу ІІ Наказу Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 року №925/5 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України" у подібних правовідносинах.
4. Міністерство юстиції України подало відзив на касаційну скаргу, за змістом якого висловило свої доводи, якими заперечило проти висловлених у скарзі обґрунтувань щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій по суті вирішення спору, та просило залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
5. Згідно з п.1 наказу Міністерства юстиції України №753/к від 21 лютого 2018 року, полковник внутрішньої служби ОСОБА_1 вважається таким, що з 21 лютого 2018 року обіймав посаду начальника державної установи "Південна виправна колонія (№51)".
6. Наказом Міністерства юстиції України №887/к від 01 березня 2018 року внесено зміни до наказу Міністерства юстиції України від 21 лютого 2018 року №753/к, а саме: слова "начальника державної установи "Південна виправна колонія (№51)" доповнено знаком та словами "- начальника арештного дому".
7. 10 травня 2018 року Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України листом №3.1/4767/мл звернулося до в.о. державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України з поданням про погодження премії начальнику Державної установи "Південна виправна колонія (№51)" ОСОБА_1 за квітень 2018 року у розмірі 100%.
8. Листом №23399/6280-32-18/16.3.2. від 12 червня 2018 року Міністерство юстиції України погодило зазначене клопотання.
9. 05 липня 2018 року Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України листом №3.1/6620/мл звернулося до в.о. державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України з поданням про погодження премії начальнику Державної установи "Південна виправна колонія (№51)" ОСОБА_1 за травень 2018 року у розмірі 200% та за червень 2018 року у розмірі 200%.
10. 07 серпня 2018 року Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України листом №3.1/7680/кВт звернулось до в.о. державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України з поданням про погодження премії начальнику Державної установи "Південна виправна колонія (№51)" ОСОБА_1 за липень 2018 року у розмірі 200%.
11. 06 вересня 2018 року Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України своїм листом №3.1/8677/мл звернулось до в.о. державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України з поданням про погодження премії начальнику Державної установи "Південна виправна колонія (№51)" ОСОБА_1 за серпень 2018 року у розмірі 400%.
12. З листів №29562/8534-32-18/16.3.2. від 23 липня 2018 року, №35322/10037-32-18/16.3.2. від 30 серпня 2018 року, № 39926/11216-32-18/16.3.2 від 01 жовтня 2018 року вбачається, що Міністерство юстиції України не погодило подання Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про преміювання позивача за травень, червень, липень 2018 року.
13. Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність щодо непогодження подань про преміювання, звернувся до суду з цим позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
14. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
16. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
17. В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Згідно з ч.5 ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
19. Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
20. Пунктом 2 ч.5 вказаної Постанови надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
21. Відповідно до п.24 розділу 1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 09 лютого 2018 року №326/5 (далі Інструкція), встановлення надбавок, доплат, підвищень посадових окладів, преміювання та надання допомог для оздоровлення, матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань особам начальницького складу, які перебувають на посадах (виконують обов`язки) керівників Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України, міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, начальників установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, а також установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, здійснюється за погодженням із Державним секретарем Міністерства юстиції України у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.