ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 380/8841/20
адміністративне провадження № К/990/18203/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 380/8841/20
за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2022 року (суддя-доповідач - Заверуха О.Б., судді: Гінда О.М., Ніколін В.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області (далі - УПП у Львівській області, відповідач), у якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо неналежного розгляду запиту № 235зі від 12 жовтня 2020 року про отримання публічної інформації;
- зобов`язати відповідача надіслати на інформаційний запит № 235зі від 12 жовтня 2020 року на електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 або на адресу проживання: АДРЕСА_1 копії матеріалів службового розслідування, призначеного на підставі наказу УПП у Львівській області "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" № 158 від 02 жовтня 2020 року.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії УПП у Львівській області щодо неналежного розгляду запиту ОСОБА_1 від 11 жовтня 2020 (№ 235зі від 12 жовтня 2020 року) про отримання публічної інформації. В задоволенні іншої вимоги - відмовлено. Стягнуто з УПП у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань 1 681,61 грн судового збору на користь ОСОБА_1 .
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у сумі 1 133,89 грн на користь ОСОБА_1 .
Не погодившись з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року в частині, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено, останній оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Надано апелянту строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для надіслання копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто, оскільки у встановлений судом строк апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги.
29 квітня 2022 року позивач повторно звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року.
Ухвалою від 30 травня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1, оскільки така подана після закінчення строку, визначеного статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а підстави, вказані скаржником у заяві, є неповажними. Надано апелянту строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для надіслання вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням поважних причин його пропуску.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі № 380/8841/20.
Вказана ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вказані позивачем підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, оскільки згідно графіку несення служби інспектора взводу №2 роти №1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, у період з 29 березня по 29 квітня 2022 року в нього було п`ятнадцять вихідних днів, під час яких він мав змогу подати апеляційну скаргу. Отже, вказану причину не можна вважати об`єктивною і такою, що унеможливлювала подання позивачем апеляційної скарги у період з 29 березня по 29 квітня 2022 року.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2022 року, в якій просить скасувати вказане судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касатор зазначає, що підставою відкриття касаційного провадження є порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права - частини першої статті 121 та пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Обґрунтовуючи наявність зазначеної підстави касаційного оскарження ОСОБА_1 покликається на те, що ним у найкоротші строки, тобто без невиправданих затримок та зайвих зволікань, враховуючи поважні причини, а саме введення воєнного стану в України, що безумовно вплинуло на зміну його робочого графіку на "посилений варіант" залучення до несення служби, було повторно подано апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі № 380/8841/20. На думку позивача, він не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги. При цьому, пропуск строку на апеляційне оскарження є незначним і перегляд судового рішення суду апеляційної інстанції не порушить принципу res judicata (остаточності судового рішення). У зв`язку із чим, пропуск строку на апеляційне оскарження не є співмірним з таким процесуальним наслідком, як позбавлення скаржника права на апеляційний перегляд судового рішення.
Скаржник не заперечує, що суд апеляційної інстанції вільний в оцінці доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про поважність або неповажність причин пропуску строку, водночас уважає, що така оцінка повинна бути належним чином мотивована.
У розглядуваному випадку суд апеляційної інстанції, формально підійшов до вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не взявши до уваги доводів позивача та не надавши правової оцінки наведеним позивачем обставинам, що призвело до порушення його права на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (в аспекті доступу до суду).
За наведених мотивів автор касаційної скарги вважає, що ухвала апеляційного суду від 13 червня 2022 року підлягає скасуванню, оскільки позбавляє відповідача права на апеляційне оскарження судового рішення і, як наслідок, незаконно перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Ухвалою від 02 серпня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
24 серпня 2022 року до Верховного Суду від представника відповідачів надійшов відзив на касаційну скаргу, у якій останній просить відмовити у задоволенні скарги позивача, мотивуючи це законністю оскаржуваного судового рішення і обґрунтованістю висновку Восьмого апеляційного адміністративного суду про неповажність підстав пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі № 380/8841/20.
Ухвалою від 25 листопада 2022 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
IV. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Згідно з ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2022 року, касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Наведеним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Стаття 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначає вимоги щодо строку на апеляційне оскарження.
Так, згідно з цією статтею апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини третьої статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою у строк, визначений судом, або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, якщо суд за заявою особи, яка її подала, визнає наведені підстави для поновлення строку неповажними, про що постановляється ухвала.
Спірним питанням у розглядуваній ситуації є визначення поважності причин пропуску строку звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Отже, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.