ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2022 року
м. Київ
справа №420/3040/19
адміністративне провадження № К/9901/29656/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 (головуючий суддя Самойлюк Г.П.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 (головуючий суддя Коваль М.П., судді Димерлій О.О., Єщенко О.В.)
у справі №420/3040/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області
про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Одеській області), в якому просив:
1.1. визнати протиправним і скасувати рішення (у формі листа) ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 26.04.2019 №Ч-4603/0- 2518/0/37-19, яким відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,0883 га, яка розташована на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123755800:01:002:3651;
1.2. зобов`язати ГУ Держгеокадастру в Одеській області затвердити учаснику АТО ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення садівництва площею 0,0883 га, яка розташована на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123755800:01:002:3651;
1.3. зобов`язати ГУ Держгеокадастру в Одеській області подати суду у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;
1.4. стягнути з ГУ Держгеокадастру в Одеській області моральну шкоду у розмірі 1 гривні.
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 позов задоволено частково:
2.1. Визнано протиправним та скасовано рішення (у формі листа) ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 26.04.2019 року №Ч-4603/0- 2518/0/37-19, яким відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,0883 га, яка розташована на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123755800:01:002:3651.
2.2. Зобов`язано ГУ Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.04.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,883 га, яка розташована на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123755800:01:002:3651 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
2.3. В решті позовних вимог відмовлено.
3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
3.1. Визнано протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру в Одеській області стосовно нерозгляду у передбачений законодавством спосіб заяви ОСОБА_1 від 10.04.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0883 га, яка розташована на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123755800:01:002:3651.
3.2. Зобов`язано ГУ Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.04.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0883 га, та прийнято відповідне рішення організаційно-розпорядчого характеру з урахуванням висновків, викладених у даній постанові.
3.3. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:
4.1. 10.04.2019 позивачем направлено на адресу ГУ Держгеокадастру в Одеській області заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,0883 га, яка розташована на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123755800:01:002:3651. До заяви надано: Повний примірник проекту землеустрою на 76арк.; копія Витягу з Державного земельного кадастру про реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі на 5 арк.; Копія Наказу "Про надання дозволу" від 20.02.2019 на 1 арк.; копія рішення по справі №1540/4587/18 на 11 арк.
4.2. Заява ОСОБА_1 від 10.04.2019 про затвердження проекту землеустрою надійшла до управління 15.04.2019. За результатами розгляду останньої Головним управлінням надана відповідь позивачу листом від 26.04.2019 за № Ч-4603/0-2518/0/37-19, в якій зазначено, що у наданому проекті землеустрою виявлені наступні зауваження:
- в експлікаціях земельних угідь пояснювальної записки проекту землеустрою передбачений, але не зазначений кадастровий номер земельної ділянки; невірно визначена форма власності на землю;
- кадастровий план земельної ділянки не відповідає вимогам статті 34 Закону України "Про державний земельний кадастр", а саме: не зазначений кадастровий номер земельної ділянки;
- акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не відповідає вимогам інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 №376, а саме: не зазначений кадастровий номер земельної ділянки; не визначені номери межових знаків у додатках до акту;
- відсутнє погодження меж земельної ділянки суміжними землевласниками (землекористувачами) у відповідності до статті 198 Земельного кодексу України (далі - ЗК України);
- відсутні позначки про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, передбачених пунктом 75 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.
4.3. Крім того, зазначено, що на виконання доручень Уряду України Головним управлінням Держгеокадастру здійснюються заходи щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Таїровської селищної ради та наголошено, що у разі наявності рішення органу місцевого самоврядування про погодження документації та передачі земельної ділянки у власність, а також виправлення зазначених зауважень, Головне управління повторно розгляне клопотання.
4.4. У зв`язку з наведеним Головне управління відмовило позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
4.5. Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення (у формі листа) ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 26.04.2019 №Ч-4603/0-2518/0/37-19, позивач оскаржив його до суду.
5. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем за результатами розгляду заяви позивача та проекту землеустрою не було прийнято рішення (висновку), передбаченого статтею 186-1 ЗК України про затвердження цього проекту або відмову в його затвердженні, а також не встановив строку для усунення недоліків проекту, як це передбачено частиною 8 статті 186-1 ЗК України. Зобов`язуючи відповідача повторно розглянути клопотання, суд мотивував таке рішення достатністю для усунення порушень прав позивача, причин та умов, що цьому сприяли, та відновлення прав позивача, що зумовлює відсутність необхідності постановлення окремої ухвали. Крім того, суд відмовив позивачу у стягненні моральної шкоди з відповідача, оскільки позивачем не було надано суду належних обґрунтувань та доказів заподіяння такої моральної шкоди в заявленому в позовній заяві розмірі.
6. Суд апеляційної інстанції не погодився із висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та мотивував своє рішення тим, що відсутність належним чином оформленого рішення ГУ Держгеокадастру в Одеській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його затвердженні у формі наказу, свідчить про протиправну бездіяльність уповноваженого органу. Також судом відзначено, що оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені статтею 118 ЗК України, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.04.2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та прийняти відповідне рішення організаційно-розпорядчого характеру з урахуванням висновків, викладених у даній постанові.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Позивач - ОСОБА_1, подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 змінити, виклавши другу позовну вимогу у такій редакції: "Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області затвердити учаснику АТО ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення садівництва площею 0,0883 га, яка розташована на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123755800:01:002:3651".
7.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до незгоди із судами попередніх інстанцій в частині мотивів судових рішень щодо неможливості зобов`язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в силу дискреційних повноважень відповідача. Скаржник також вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно вийшли за межі позовних вимог, зобов`язуючи відповідача потворно розглянути заяву. Вказує, що вихід за межі позовних вимог допускається лише для ефективного захисту права.
8. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 - без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України, в редакції до 08.02.2020), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
10. Норми частини 2 статті 19 Конституції України гарантують, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Відповідно до частини 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, у власність або у користування для всіх потреб.
12. Відповідно до статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
13. Приписами частин 6 - 9 статті 118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.