ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 460/1156/21
адміністративне провадження № К/9901/40694/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 460/1156/21
за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року, ухвалене суддею Дорошенко Н.О.
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року, ухвалену колегією у складі головуючого судді Гінди О.М., суддів: Зотолочного В.С., Качмара В.Я.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У лютому 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської обласної прокуратури (далі - відповідач), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Рівненської обласної прокуратури, яка з 11.09.2020 є правонаступником прокуратури Рівненської області, щодо неналежного розрахунку з позивачем, а саме невиплати йому частини заробітної плати - посадового окладу, визначеного частиною 3 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII), за період з 01.07.2015 по 18.08.2020 та зобов`язати відповідача сплатити на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 1264342,6 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 18.11.2011 до 18.08.2020 він працював в органах прокуратури України на різних прокурорсько-слідчих посадах. Починаючи з 01.07.2015 заробітна плата прокурорів повинна регулюватися виключно статтею 81 Закону № 1697-VII, проте, починаючи з липня 2015 року по дату звільнення позивача, заробітна плата прокурорів регулювалася постановами Кабінету Міністрів України (далі - КМ України), що суперечить нормам Закону № 1697-VII та нормам міжнародного права. З урахуванням посад, які обіймав позивач з липня 2015 року по серпень 2020 року та інформації Рівненської обласної прокуратури про розміри посадових окладів позивач обрахував різницю між фактично нарахованим окладом та тим, який повинен бути виплачений, що за вказаний період становить 1264342,6 грн.
2.1. Позивач указав, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного Кодексу України (далі - БК України) у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону № 1697-VII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМ України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України N 6-р/2020 від 26.03.2020.
2.2. За викладених обставин позивач вважає, що належним способом захисту його прав є застосування частини третьої статті 152 Конституції України як норми прямої дії та стягнення на його користь матеріальної шкоди у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного за частиною третьою статті 81 Закону № 1697-VII, завданої положеннями пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України, що визнані неконституційними.
2.3. Уважає, що бездіяльністю прокуратури Рівненської області (Рівненської обласної прокуратури) порушено право власності позивача на отримання заробітної плати у повному розмірі, гарантованої частиною третьою статті 81 Закону № 1697-VII, статті 41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 з 18.11.2011 до 18.08.2020 працював в органах прокуратури України на різних прокурорсько-слідчих посадах. Так, у спірному періоді наказом прокурора Рівненської області від 12.02.2015 № 144 призначений на посаду старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Рівненської області, звільнивши з попередньої посади. Наказом прокурора Рівненської області від 26.11.2018 № 1024 призначений на посаду слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Рівненської області, звільнивши в порядку переведення з попередньої посади. Наказом прокурора Рівненської області від 30.08.2019 № 915 к призначений на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області, в порядку переведення з попередньої посади.
4. Наказом прокурора Рівненської області від 18.08.2020 N 782к звільнений з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII.
5. На запит позивача Рівненською обласною прокуратурою надано відповідь від 17.02.2021 № 27-32вих-21 про розмір його посадового окладу за час перебування на посадах в органах прокуратури за період з 01.07.2015 по 18.08.2020 та повідомлено, що посадовий оклад під час перебування на посаді старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Рівненської області за період з 01.07.2015 по 25.11.2018 складав: з 01.07.2015 по 12.10.2015 - 1597,00 грн; з 13.10.2015 по 30.11.2015 - 1618,00 грн; з 01.12.2015 пo 05.09.2017 - 2023,00 грн; з 06.09.2017 по 25.11.2018 - 5730,00 грн. Посадовий оклад під час перебування на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури Рівненської області за період з 26.11.2018 по 29.08.2019 складав 5780,00 грн. Посадовий оклад під час перебування на посаді прокурора відділу прокуратури Рівненської області за період з 30.08.2019 по 18.08.2020 складав 5730,00 грн.
6. В означеному позивачем періоді (з 01.07.2015 по 18.08.2020) його посадовий оклад визначався відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" від 31.05.2012 № 505 (далі - Постанова № 505).
7. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача в частині нарахування за період з 01.07.2015 по 18.08.2020 посадового окладу в розмірі, що є меншим ніж встановлений статтею 81 Закону № 1697-VII, оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми та положення статті 81 Закону № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, позивач звернувся до суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
8. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.07.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.
9. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дія окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України, згідно з рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020 у справі № 1-223/2018(2840/18), втратила чинність з 26.03.2020. Указане Рішення Конституційного Суду України не поширюється на спірні правовідносини до часу ухвалення цього рішення, оскільки вони виникли до прийняття Коституційним Судом України цього рішення, яке не містить положень, що поширювали б його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.
9.1. Стосовно спірних правовідносин за період з 26.03.2020 по 18.08.2020, суд зауважив, що Законом України від 19.09.2019 № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури, який набрав чинності 25.09.2019 (далі - Закон № 113-ІХ), запроваджено реформування системи органів прокуратури, частиною першою статті 7 якого слова "регіональні" та "місцеві" замінено відповідно на "обласні" та "окружні". Отже, за висновком суду з 25.09.2019 положення статті 81 Закону № 1697-VII встановлюють розміри посадових окладів прокурорів окружних та обласних прокуратур.
9.2. Суд підкреслив, що відповідно до абзацу 3 пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ, які неконституційними не визнавалися, за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови КМ України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури. На той час це була постанова КМ України від 31.05.2012 № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" (далі - Постанова № 505).
9.3. Тож, оскільки, за висновком суду, у період з 26.03.2020 по 18.08.2020 на прокурорів регіональних та місцевих прокуратур не поширюється дія статті 81 Закону № 1697-VII, то у прокуратури Рівненської області були відсутні правові підстави для здійснення прокурору регіональної прокуратури ОСОБА_1 оплати праці у період з 26.03.2020 по 18.08.2020 в інших розмірах, ніж встановлено пунктом 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, що виключає наявність протиправної бездіяльності відповідача як правонаступника щодо неналежного розрахунку та підстав для нарахування матеріальної шкоди.
9.4. Суд апеляційної інстанції зазначив, що позовні вимоги позивача щодо відшкодування шкоди у вигляді недоотриманої заробітної плати, не можуть бути компенсовані, оскільки не належать до складу реальних збитків, у розумінні статті 22 ЦК України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг та їх рух у касаційній інстанції
10. Касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду 09.11.2021, у якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та визнати бездіяльність Рівненської обласної прокуратури щодо неналежного розрахунку з позивачем, а саме невиплати йому частини заробітної плати - посадового окладу, визначеного за частиною третьою статті 81 Закону № 1697-VII за період з 01.07.2015 по 18.08.2020 протиправною та зобов`язати відповідача сплатити на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 1 234 342,60 грн.
11. Ця касаційна скарга подана у зв`язку з неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права (що полягає у помилковому тлумаченні статті 81 Закону № 1697-VII, пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ, а також незастосуванні статей 3, 8, 9, 19, 21, 22, 24, 43, 64, 131-1, 152 Конституції України з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020) та порушенням норм процесуального права (статей 2, 4, 19, 77 - 79, 242 КАС України) з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
12. В обґрунтування підстав касаційної скарги за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник указує, що предметом спору у цій справі, в основу позовних вимог у якій покладено Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020, є бездіяльність Рівненської обласної прокуратури щодо неналежного розрахунку з позивачем, а саме невиплати йому частини заробітної плати - посадового окладу, визначеного за частиною третьою статті 81 Закону № 1697-VII за період з 01.07.2015 по 18.08.2020, при цьому відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм у подібних правовідносинах.
12.1. Касатор не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що Рівненська обласна прокуратура не є суб`єктом, уповноваженим на відшкодування шкоди, та наполягає, що у зв`язку із особливою формою представництва держави і у вигляді множинності осіб, які виступають від її імені, заходи примусу по стягненню шкоди з держави повинні бути спрямовані на конкретний державний орган, уповноважений виступати у цих відносинах від імені та в інтересах держави. Оскільки конкретного порядку та конкретного органу уповноваженого на відшкодування шкоди за частиною третьою статті 152 Конституції України на законодавчому рівні не закріплено, то скаржник приходить до висновку, що Держава Україна у спірних правовідносинах щодо компенсації шкоди завданої прийняттям неконституційного акту у вигляді недоплаченої частини заробітної плати, яка мала бути нарахована позивачу за період, коли він працював на посаді прокурора, набуває цивільних прав і здійснює обов`язки через орган державної влади - Рівненську обласну прокуратуру.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.11.2021 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 21.07.2022 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 345 КАС України.
15. Електронною поштою на адресу Верховного Суду 27.07.2022 надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд касаційної скарги без його участі, оскільки він з 22.06.2022 проходить військову службу у лавах Збройних Сил України, а тому не має фізичної можливості брати участь у судових засіданнях та отримувати кореспонденцію за адресою реєстрації особисто. Указує, що інших заяв, клопотань, відводів не має. Просить касаційну скаргу задовольнити.
Позиція інших учасників справи
16. Відзив Рівненської обласної прокуратури на касаційну скаргу надійшов до Верховного Суду 17.12.2021, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін з мотивів їх законності та обґрунтованості.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
17. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
19. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
20. Спір у цій справі виник у зв`язку із бездіяльністю Рівненської обласної прокуратури, щодо неналежного розрахунку з позивачем (невиплати йому частини заробітної плати - посадового окладу, визначеного частиною 3 статті 81 Закону № 1697-VII, за період з 01.07.2015 по 18.08.2020), з якою позивач пов`язує завдання йому матеріальної шкоди.
21. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
22. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів визначаються Законом № 1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015.