ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2022 року
м. Київ
справа №640/639/21
адміністративне провадження № К/9901/40741/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/639/21
за позовом ОСОБА_1 до Вищого адміністративного суду України в особі ліквідаційної комісії, Верховного Суду, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Державна казначейська служба України у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Вищого адміністративного суду України в особі ліквідаційної комісії
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року, ухвалене головуючим суддею Шейко Т.І.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Василенка Я.М., суддів: Ганечко О.М., Кузьменко В.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У січні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Вищого адміністративного суду України в особі ліквідаційної комісії (далі - відповідач 1), Верховного Суду (далі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Державна казначейська служба України у місті Києві, у якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 29.01.2020, просив:
1.1. визнати протиправними дії Вищого адміністративного суду України в особі ліквідаційної комісії щодо виплати йому вихідної допомоги у розмірі 3 суддівських винагород;
1.2. зобов`язати Вищий адміністративний суд України в особі ліквідаційної комісії здійснити нарахування ОСОБА_1 вихідної допомоги судді відповідно до статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції згідно з рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2020 № 2/р(ІІ)2020) у розмірі 10 місячних заробітних плат та виплатити йому суму недоотриманої вихідної допомоги з утриманням відповідних податків і зборів;
1.3. стягнути з Вищого адміністративного суду України в особі ліквідаційної комісії на його користь недоотриману вихідну допомогу в розмірі 423763,20 грн та суму сплаченого судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 4237,63 грн;
1.4. зобов`язати Верховний Суд як головного розпорядника коштів за бюджетною програмою, по якій здійснюються фінансування виплат вихідної допомоги суддям Вищого адміністративного суду України, забезпечити в повному обсязі фінансування вищевказаних витрат в порядку, визначеному бюджетним законодавством.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на день реалізації ним права на відставку (24.11.2020) пункт 7 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) та стаття 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VІ (далі - Закон № 2453-VІ), у редакції згідно з рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2020 № 2/р(ІІ)2020, прямо передбачали його право на отримання вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою. Незважаючи на це, Вищий адміністративний суд України в особі ліквідаційної комісії протиправно виплатив позивачу вихідну допомогу у розмірі, передбаченому статтею 143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон 1402-VIII). Тим самим відповідач порушив право позивача на отримання вихідної допомоги у розмірі, визначеному чинним законодавством. Сума протиправно недонарахованої та невиплаченої вихідної допомоги, за підрахунками позивача, становить 423 763,20 грн (605 376,00 грн - 181 612,80 грн).
Установлені судами фактичні обставини справи
3. Постановою Верховної Ради України від 22.10.2009 № 1684-VІ ОСОБА_1 був обраний на посаду судді Вищого адміністративного суду України (далі - ВАСУ) та обіймав посаду судді до 25.11.2020.
4. Рішенням Вищої ради правосуддя від 24.11.2020 № 3231/о/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вищого адміністративного суду України у зв`язку з поданням заяви про відставку" позивача звільнено з указаної посади судді на підставі його заяви, яка надійшла до Вищої ради правосуддя 12.11.2020.
5. На підставі цього рішення Вищої ради правосуддя Вищий адміністративний суд України в особі голови ліквідаційної комісії видав наказ від 25.11.2020 № 21-К "Про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату суду", яким позивача 25.11.2020 відраховано зі штату Вищого адміністративного суду України та, поміж іншого, вирішено виплатити йому вихідну допомогу в розмірі 3-х місячних суддівських винагород.
6. Не погоджуючись із таким наказом в частині визначеного йому розміру вихідної допомоги, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України в особі ліквідаційної комісії із заявою про виплату вихідної допомоги в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою відповідно до приписів Закону №2453-VІ.
7. Листом від 29 грудня 2020 року № 330/12-14/20 Вищий адміністративний суд України в особі голови ліквідаційної комісії повідомив позивача про відсутність правових підстав для виплати йому вихідної допомоги в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою відповідно до приписів Закону № 2453-VІ.
8. Згідно розрахункових листів за листопад та грудень 2020 року позивачу було нараховано та виплачено вихідну допомогу в розмірі 3 суддівських винагород, а саме в розмірі 181 612,80 грн (60 537,60 грн х 3), тоді як згідно з його розрахунками належало до нарахування та виплати 605 376,00 грн (60 537,60 грн х 10).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
9. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року, позовні вимоги задоволені частково, визнані протиправними дії Вищого адміністративного суду України в особі ліквідаційної комісії щодо виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги в розмірі 3-х суддівських винагород, замість 10 суддівських винагород та стягнуто з Вищого адміністративного суду України в особі ліквідаційної комісії на користь позивача недоотриману суму вихідної допомоги в розмірі 423 763,20 грн, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
10. Задовольняючи позовні вимоги у вказаній частині, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що стаття 143 Закону № 1402-VII, що передбачає виплату вихідної допомоги судді у зв`язку з відставкою в розмірі 3-х місячних суддівських винагород за останньою посадою не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки пунктом 7 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" указаного Закону чітко визначено, що права, обов`язки, гарантії суддів, зокрема, Вищого адміністративного суду України до припинення його діяльності та ліквідації в установленому законом порядку визначаються Законом № 2453-VІ, який, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 15.04.2020 № 2/р(ІІ)2020, передбачає виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних суддівських винагород.
10.1. З огляду на те, що заява позивача до Вищої ради правосуддя про звільнення з посади судді Вищого адміністративного суду України у відставку надійшла 12.11.2020, рішення Вищою радою правосуддя про його звільнення у відставку прийняте 24.11.2020, то правовідносини між сторонами щодо виплати позивачу вихідної допомоги виникли після прийняття Конституційним Судом Рішення від 15.04.2020 №2-р(ІІ)/2020, що, за висновком судів попередніх інстанцій, зумовлює необхідність застосування до цих правовідносин статті 136 Закону № 2453-VІ, відповідно до якої судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
10.2. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, погодився з наведеним розрахунком позивача щодо визначення розміру недоотриманої ним вихідної допомоги, а тому не вбачав за доцільне зобов`язувати Вищий адміністративний Суд України в особі Ліквідаційної комісії нарахувати йому цю допомогу, що є підставою для відмови у задоволенні вимоги позивача про зобов`язання останнього зробити таке нарахування. Водночас суд дійшов висновку, що з метою поновлення порушеного права позивача на отримання належної йому у повному розмірі вихідної допомоги, а саме в розмірі 423 763,20 грн, достатнім буде задоволення його позовної вимоги про стягнення з Вищого адміністративного суду України в особі Ліквідаційної комісії на його користь указаної суми.
10.3. Суди попередніх інстанцій також дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про зобов`язання Верховного Суду, як головного розпорядника коштів за бюджетною програмою, по якій здійснюється фінансування виплат вихідної допомоги суддям Вищого адміністративного суду України, забезпечити в повному обсязі фінансування вище вказаних витрат в порядку, визначеному бюджетним законодавством, погоджуючись із доводами Верховного Суду про передчасність звернення позивача із такою вимогою.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
11. Касаційна скарга Вищого адміністративного суду України в особі ліквідаційної комісії надійшла до Верховного Суду 09.11.2021, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 в частині задоволених позовних вимог і ухвалити в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову в цій частині.
12. Ця касаційна скарга подана у зв`язку з неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права з підстав, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
12.1. В обґрунтування підстав касаційної скарги за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник указує на відсутність правового висновку Верховного Суду, щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані рішення не у відповідності до норм матеріального права, не правильно застосували положення пункту 7 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII, не застосували норми права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, а саме: положення Закону № 2453-VI у редакції, чинній на момент звільнення позивача у відставку, положення Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 № 192-VIIІ (далі - Закон № 192-VIIІ) й надали неправильне тлумачення наслідкам застосування Рішення Конституційного Суду України від 15.04.2020 № 2/р(ІІ)2020.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.12.2021 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 01.07.2022 клопотання голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України задоволено, зупинене виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року у справі № 640/639/21 за позовом ОСОБА_1 до Вищого адміністративного суду України в особі ліквідаційної комісії, Верховного Суду, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 01.07.2022 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 4 частини першої статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
16. Від Верховного Суду 20.12.2021 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач-2 за наслідками ознайомлення з касаційною скаргою зауважує, що повністю поділяє доводи, наведені відповідачем-1 у касаційній скарзі, та просить задовольнити цю касаційну скаргу, скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог і ухвалити в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову в цій частині.
17. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.12.2021 про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою ОСОБА_1 отримана 07.12.2021, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ПАТ "Укрпошта", ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення 0102935462450. Водночас правом подати відзив на касаційну скаргу позивач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
18. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Зі змісту ухвали Верховного Суду від 01.12.2021 слідує, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
20. Спір у цьому провадженні виник щодо розміру вихідної допомоги судді у зв`язку з реалізацією суддею Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1 права на відставку.
21. В аспекті порушених у касаційний скарзі [нормативних] підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі у поєднанні з доводами скаржника, якими він їх обґрунтовує, колегія суддів має висловити правову позицію стосовно застосування положень пункту 7 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII у зіставленні із положеннями Закону № 2453-VI в редакції Закону № 192-VIIІ у частині, чинній на момент звільнення позивача у відставку, у контексті застосування наслідків Рішення Конституційного Суду України від 15.04.2020 № 2/р(ІІ)2020, яким визнано неконституційними положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону № 1166-VII, якими у 2014 році було виключено статтю 136 Закону №2453-VI щодо виплати судді, який вийшов у відставку, вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
22. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
23. Відставка як підстава для звільнення з посади судді передбачена на конституційному рівні (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України). Правом судді на відставку забезпечується незалежність судді.
24. Конституційний Суд України в Рішенні від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013 зазначив, що "наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання" (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
25. Отже, право на отримання вихідної допомоги суддя набуває з моменту реалізації ним права на відставку.
26. Під час перебування позивача на посаді судді правове регулювання питання вихідної допомоги судді у разі його виходу у відставку законодавцем неодноразово змінювалося.
27. Так, згідно із частиною третьою статті 43 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 № 2862-ХІІ зі змінами (далі - Закон № 2862-ХІІ) (втратив чинність на підставі Закону № 2453-VІ) судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.
28. Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VІ (далі - Закон № 2453-VІ) змінено розмір суддівської винагороди (стаття 129), зокрема встановлено поетапне збільшення посадового окладу судді і відповідно зменшено розмір вихідної допомоги судді у зв`язку з виходом у відставку (стаття 136).
29. Частиною першою статті 136 Закону № 2453-VІ (в редакції до 01.04.2014) визначено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
30. Положення статті 136 визнані конституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013. Конституційний Суд, ухвалюючи це Рішення, відхилив доводи Верховного Суду України, як суб`єкта права на конституційне подання, який обґрунтовував неконституційність зазначених положень тим, що ними зменшено розмір вихідної допомоги судді у разі виходу його у відставку, передбачений частиною третьою статті 43 Закону № 2862-ХІІ.
31. У Рішенні від 19.11.2013 № 10-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за своєю правовою природою вихідна допомога є разовою формою матеріальної винагороди при виході судді у відставку. Вона виплачується з метою забезпечення йому належних соціально-побутових умов, а також для стимулювання осіб, які перебувають на посаді судді, до довгострокового виконання ними професійних обов`язків. Вихідна допомога не належить до таких конституційних гарантій незалежності суддів, як суддівська винагорода чи довічне грошове утримання, оскільки не є основним джерелом матеріального забезпечення суддів, не має постійного характеру та не покриває соціальних ризиків, пов`язаних, зокрема, із хворобою, інвалідністю, старістю. У зв`язку із цим парламент повноважний встановлювати вихідну допомогу та визначати її розмір.
32. Підпунктом 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII (далі - Закон № 1166-VII) із Закону № 2453-VI виключено статтю 136, частиною першою якої передбачалося право судді, який вийшов у відставку, на виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою. Вказані зміни набрали чинності 01.04.2014.
33. Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VIIІ (далі - Закон № 192-VIIІ), який набрав чинності 29.03.2015, Закон № 2453-VІ викладено в новій редакції. Ця редакція Закону № 2453-VІ не передбачала виплати судді, який вийшов у відставку, вихідної допомоги, а стаття 136 має назву "Забезпечення житлових умов судді".
34. Далі набрав чинності 30.09.2016 Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), яким Закон № 2453-VІ визнано таким, що втратив чинність з дня набрання ним чинності, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII.