УХВАЛА
17 листопада 2022 року
м. Київ
Справа № 596/1922/18
Провадження № 14-103зц22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Сімоненко В. М.,
суддів: Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І.,
Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С.,
Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М.,
Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 03 листопада 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року та постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області, Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області про зобов?язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,
УСТАНОВИЛА:
1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області, Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області про зобов?язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
2. Справа неодноразово розглядалась судами різних інстанцій.
3. Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 28 лютого 2019 року, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду
від 14 травня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
4. Постановою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 28 лютого 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 травня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. 10 січня 2020 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути моральну шкоду в розмірі
2 000 000 гривень.
6. Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду в частині позовних вимог про скасування рішення комісії щодо розгляду конфліктних ситуацій про відмову у призначенні субсидії; зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації призначити та нарахувати йому житлових субсидій з розрахунку соціальних норм житлової площі на одну особу та додатково 30% від соціальної норми житла на одну особу.
7. Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області
від 03 листопада 2021 року, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
8. У грудні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Гусятинського районного суду від 03 листопада 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення моральної шкоди шляхом списання коштів з державного бюджету України в розмірі 2 000 000 грн.
9. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2022 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 03 листопада 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року залишено без змін.
10. 11 листопада 2022 року до Великої Палати Верховного Суду надійшлакасаційна скарга від ОСОБА_1 на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 03 листопада 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року та постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня
2022 року, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги про стягнення моральної шкоди шляхом списання коштів з державного бюджету України в розмірі 2 000 000 грн.
11. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Велика Палата Верховного Суду вважає, що у прийнятті такої скарги слід відмовити з огляду на таке.
12. Відповідно до частини другої статті 6 і частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Згідно із частиною першою статті 36, пунктами 1, 5 частини другої статті 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII), статті 388 ЦПК України Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, у тому числі