ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 521/10923/18
провадження № 51- 3360 км 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_9,
суддів ОСОБА_10, ОСОБА_11
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_12,
прокурора ОСОБА_13,
засудженого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_14,
перекладача ОСОБА_15
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 11 червня 2020 року та на ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160470001573, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Великодальницьке, Біляївського району, Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 11 червня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.
Строк покарання ОСОБА_1 ухвалено рахувати з ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто з моменту його фактичного затримання.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII зараховано в строк покарання ОСОБА_1 термін його попереднього ув`язнення, з ІНФОРМАЦІЯ_2 включно по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1, у виді тримання під вартою, залишений без змін до набрання вироком законної сили.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 18 травня 2018 року.
Вирішено питання про долю речових доказів.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів ОНДЕКЦ МВС України, за проведення судової трасологічної експертизи у сумі 1430 гривень.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 11 червня 2020 року відносно ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з вироком ІНФОРМАЦІЯ_2 в період часу з 12 год. 20 хв до 15 год ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме в кімнаті АДРЕСА_2, в ході конфлікту з ОСОБА_2, який розпочався під час спільного вживання алкогольних напоїв, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до охоронюваних законом цінностей життя та здоров`я людини, переслідуючи злочинний умисел, направлений на протиправне позбавлення життя іншої людини, ножем умисно завдав ОСОБА_2 21 удар в область тулуба та шиї, чим спричинив останньому тілесні ушкодження, внаслідок яких потерпілий помер на місці події від гострої крововтрати.
Смерть ОСОБА_2 знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з двома колото-різаними сліпими пораненнями шиї у ділянці верхньої третини передньої поверхні зліва з ушкодженням м`яких тканин, лівої загальної сонної артерії і лівої яремної вени.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо нього скасувати, а кримінальне провадження закрити в зв`язку з відсутністю доказів його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК та відсутності можливості їх отримання.
Висновки суду, на думку засудженого, не відповідають фактичним обставинам справи, а матеріали провадження сфабриковані органами досудового розслідування.
На думку засудженого, судом першої інстанції порушено принцип презумпції невинуватості особи.
Засуджений вважає, що його вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, не доведено поза розумним сумнівом.
Зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги показання свідка ОСОБА_3, надані під час досудового розслідування, що підтверджують версію засудженого щодо його невинуватості в інкримінованому злочині.
Зазначає, що протоколи допитів свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 не були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Слідча дія з залученням органами досудового розслідування службової собаки, на думку засудженого, проводилась в порушення вимог КПК.
Засуджений зазначає про службове підроблення та притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією зі сторони органу досудового розслідування.
Засуджений вважає, що апеляційним судом було порушено засади змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, зазначає про безпідставну відмову апеляційного суду в повторному дослідженні доказів.
Зазначає про порушення апеляційним судом його права на захист. Апеляційний суд, як стверджує засуджений, не забезпечив йому можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, що також, на його думку, є порушенням його права на захист.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_13 заперечувала проти задоволення касаційної скарги засудженого.
Засуджений ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_16 підтримали подану касаційну скаргу засудженого.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судом норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Перевіряючи доводи касаційної скарги засудженого, Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами. Таким чином, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповнота та однобічність досудового розслідування та судового розгляду, на що посилається у касаційній скарзі засуджений, ураховуючи наведені вимоги закону, не можуть бути предметом перегляду суду касаційної інстанції.
За правилами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватості особи поза розумним сумнівом.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити кожний доказ із точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність забраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Перевіряючи правильність судових рішень, постановлених щодо
ОСОБА_1 з огляду на наведені вимоги закону, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився і апеляційний суд, відповідно до приписів ст. 370 КПК вмотивував обвинувальний вирок належними, допустимими та достовірними доказами, які було розглянуто в судовому засіданні й оцінено в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно зі ст. 94 КПК.
Частина 2 ст. 17 КПК передбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом. Згідно зі сталою практикою Верховного Суду під час оцінки доказів необхідно керуватися критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.
На переконання колегії суддів Верховного Суду, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 цей стандарт доведення винуватості дотримано, адже за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що були досліджені в суді, обґрунтованим є висновок про те, що встановлена під час судового розгляду сукупність обставин виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка була предметом судового розгляду, крім того, що кримінальне правопорушення вчинене і засуджений є винним у його вчиненні.
Відповідно до вимог ст. 374 КПК у вироку зазначено формулювання обвинувачення ОСОБА_1, визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Так, ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, а саме у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій особі.
Місцевий суд, проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності, дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Такими доказами, зокрема, є: показання потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 щодо обставин, які їм були відомі, та подій, очевидцями яких вони були; дані протоколів слідчих дій, висновки судово-медичних експертів та інші письмові докази, зміст яких детально відтворено у вироку.