Постанова
Іменем України
28 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 279/4466/20-ц
провадження № 61-10346св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Коростенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Державне підприємство "Сетам", приватний нотаріус Івчук Станіслав Станіславович, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1, подану представницею ОСОБА_3, на рішення Коростенського районного суду Житомирської області від 03 вересня 2021 року у складі судді Невмержицької О. А. та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Коломієць О. С., Трояновської Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі - Коростенський міськрайонний ВДВС Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), приватного нотаріуса Івчука С. С., ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів із продажу об`єкта нерухомості, протоколу проведення електронних торгів та свідоцтва про придбання нерухомого майна, скасування запису про державну реєстрацію.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 20 липня 2007 року вона придбала квартиру АДРЕСА_1 . Житлове приміщення придбано за кошти відповідно до іпотечного договору № 014/1834/74/112224204, укладеного 20 липня 2007 року з ВАТ "Райффайзен Банк Аваль". На виконання вказаного договору вона щомісячно сплачувала кошти іпотекодержателю, але внаслідок інфляції банк звернувся до суду з позовом про зміну умов договору. Рішенням суду позовні вимоги були задоволені. Хоча платежі стали для неї непосильними, вона продовжувала сплачувати кошти за договором іпотеки через відділ ДВС. Надалі банк почав вимагати від неї термінового одноразового погашення заборгованості. Станом на квітень 2020 року вона в повному обсязі погасила заборгованість через Коростенський міськрайонний ВДВС Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), але з невідомих їй причин квартира була виставлена на торги через ДП "Сетам". Отримавши копію протоколу № 473803 вона зрозуміла, що квартира продана ОСОБА_2, а 12 серпня 2020 року приватним нотаріусом Івчуком С. С. видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, придбане з прилюдних торгів, зареєстровано право власності за № 37737557. Переконана у тому, що оскільки борг вона погасила в повному обсязі, то торги проведені незаконно.
Враховуючи викладене, позивачка просила визнати недійсними електронні торги, проведені 09 квітня 2020 року ДП "Сетам" із реалізації житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним протокол ДП "Сетам" проведення електронних торгів від 09 квітня 2020 року № 473803; визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів, видане 15 серпня 2017 року приватним нотаріусом Івчуком С. С.; скасувати запис про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Коростенського районного суду Житомирської області від 03 вересня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем під час розгляду справи не доведено, зокрема не надано належних і допустимих доказів, що зазначені нею порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення її прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів. ДП "Сетам" під час проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна дотримався всіх вимог Порядку, а тому відсутні підстави для визнання торгів незаконними.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 06 квітня 2022 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що твердження позивача про те, що вона погасила суму боргу в повному обсязі до проведення електронних торгів не відповідають дійсності, оскільки насправді сума 187 868,10 грн перерахована ОСОБА_1 на депозитний рахунок виконавчої служби вже після примусової реалізації спірної квартири.
Обставини надання учасниками торгів цінових пропозицій, їх прийняття, часу проведення торгів, номера переможця не порушують прав позивача, бо вона не довела, що була учасником торгів. Сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення електронних торгів не є підставою для визнання їх недійсними.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2022 року представниця ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Коростенського районного суду Житомирської області від 03 вересня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 квітня 2022 року, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі вказує на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/5640/16, від 26 грудня 2019 року у справі № 522/11526/16-ц, від 20 жовтня 2020 року у справі № 756/536/19, від 04 березня 2021 року у справі № 462/2199/19, Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15.
Також, у касаційній скарзі як на підставу для оскарження судових рішень представниця ОСОБА_1 посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме: апеляційний суд розглянув справу за відсутності будь-кого з учасників справи (позивачки і її представниці), належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України), застосувавши норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц, Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 295/5011/15-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 1522/17000/12, від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Обставини, встановлені судами
19 липня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 014/1834/74/114204.
20 липня 2007 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_1 .
У забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір, посвідчений 20 липня 2007 року за реєстровим № 5964, за умовами якого квартира передана ОСОБА_1 в іпотеку.
У справі № 279/3032/15 рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 листопада 2015 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором від 19 липня 2007 року № 014/1834/74/114204 у сумі 8 968,75 дол. США. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Коростенським міськрайонним відділом ДВС на виконання зазначеного рішення відкрито виконавче провадження № 52023671.
Під час проведення виконавчих дій державним виконавцем здійснено опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 .
Із часу відкриття виконавчого провадження та до 27 квітня 2020 року ОСОБА_1 сплачувала заборгованість в незначному розмірі. Спірна квартира виставлялася на торги неодноразово. Акт опису і арешту майна та оцінка ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оскаржувалися.
28 жовтня 2019 року за вих. № 8.24-26/47992 державним виконавцем направлена заявка Житомирській філії ДП "Сетам" щодо реалізації арештованого майна - предмета іпотеки.
09 квітня 2020 року ДП "Сетам" проведені електронні торги з реалізації квартири. Стартова ціна продажу квартири складала 226 400,00 грн, а ціна продажу квартири становить 357 712,00 грн.
Відповідно до протоколу про проведення електронних торгів від 09 травня 2020 року № 473803, сформованого ДП "Сетам", переможцем торгів визнано ОСОБА_2
24 квітня 2020 року на депозитний рахунок Коростенського міськрайонного відділу ДВС надійшли кошти від реалізації майна в сумі 339 826,40 грн (за мінусом суми гарантійного внеску та розміру додаткової винагороди), що підтверджується листом Коростенського міськрайонного відділу ДВС від 12 травня 2020 року № 18.24-25/37174.
За виконавчим провадженням № 52023671 ОСОБА_1 вносила кошти на депозитний рахунок виконавчої служби та погашала заборгованість: за період із жовтня 2016 року по грудень 2019 року - 18 500 грн, у січні 2020 року - 30 000,00 грн, у лютому 2020 року - 10 000,00 грн, а в березні 2020 року - 3 000,00 грн, тобто до проведення електронних торгів боржник сплатила на виконання виконавчого листа лише 61 500,00 грн. Після проведення електронних торгів ОСОБА_1 внесла на депозитний рахунок виконавчої служби 187 868,10 грн: 27 квітня 2020 року сплатила 4 000 грн; 28 квітня 2020 року - 123 000 грн; 29 квітня 2020 року - 56 000 грн; 30 квітня 2020 року - 4 868,10 грн.
Нормативно-правове обґрунтування
Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Наведене узгоджується з правилами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.