Постанова
Іменем України
23 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 556/866/20
провадження № 61-6571св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Володимирецька селищна рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 17 вересня 2021 року у складі судді Незнамової І. М. та постанову Рівненського апеляційного суду від 26 травня 2022 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Володимирецької селищної ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2011 року зобов`язано Володимирецьку селищну раду Рівненської області придбати та надати в користування ОСОБА_1 квартиру, яка має відповідати вимогам статей 48, 50 Житлового кодексу Української РСР.
Однак відповідач умисно не виконує дану ухвалу суду, починаючи з 2011 року систематично зловживає своїми правами та порушує права позивача на житло, яке не передано у його розпорядження всупереч указаному рішенню суду.
Тривале невиконання судового рішення відповідачем завдало йому матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування матеріальної шкоди ОСОБА_1 вказує, що внаслідок невиконання рішення суду він позбавлений права отримати у користування житло з правом подальшої його приватизації та реалізації, позбавлений права отримати доходи від володіння житлом, що, на його думку, завдало йому збитків (шкоди) та позбавило доходів від реалізації такого житла.
При цьому зазначає, що його сім`я складається з чотирьох осіб: дружини - ОСОБА_2, дочки - ОСОБА_3, онука - ОСОБА_4 .
Тому, враховуючи вимоги житлового законодавства, яким визначено площу житла на одну особу - 21 кв.м та додатково 19,5 кв.м на сім`ю, для сім`ї, за його розрахунком, необхідно житло площею 94,5 кв.м.
Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій № 286 від 01 жовтня 2019 року вартість спорудження 1 кв.м житла у Рівненській області становить 12 348 грн.
У зв`язку із цим, виходячи з розрахунку вказаної площі, вважає, що матеріальна шкода (збитки) для придбання житла, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 1 666 886 грн (94,5 х 12 348).
Крім цього, зазначає, що фактична відсутність житла впливає на його моральний стан, що проявляється у душевних стражданнях, щоденному приниженні честі, гідності його як громадянина та його ділової репутації як адвоката, а також приниження членів його сім`ї.
У зв`язку з бездіяльністю відповідача йому завдано моральну шкоду, розмір якої оцінено у 500 000 грн.
Раніше ухваленими рішеннями суди вже стягували з Володимирецької селищної ради на його користь моральну шкоду, також мало місце відповідне рішення Європейського суду з прав людини, але протиправна бездіяльність відповідача продовжується.
Посилаючись на викладені обставини, уточнивши в подальшому позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду (збитки) у розмірі у розмірі 1 666 886 грн для придбання квартири та моральну шкоду у розмірі 500 000 грн, спричинену після 18 березня 2020 року внаслідок зухвалого та цинічного зволікання (волокити) щодо виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2011 року та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кононова та інші проти України".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 17 вересня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтування заподіяної матеріальної та моральної шкоди.
При цьому суд зазначив, що позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення з відповідача матеріальної шкоди (збитків) для придбання житла в сумі 1 666 886 грн є по своїй суті заміною способу виконання судового рішення.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди у зазначений період часу.
При цьому суд, ураховуючи наявність попередніх судових рішень про стягнення на користь ОСОБА_1 з Володимирецької селищної ради моральної шкоди, завданої тривалим невиконанням ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2011 року, зазначив, що відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 26 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 17 вересня 2021 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Узагальнені доводи касаційної скарги
12 липня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 17 вересня 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 26 травня 2022 року.
В касаційній скарзі заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
22 серпня 2022 року на адресу Верховного Суду від Володимирецької селищної ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
16 серпня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 16 липня 2002 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та Володимирецькою селищною радою Рівненської області, згідно з якою позивач відмовився від раніше заявленого ним позову, а Володимирецька селищна рада Рівненської області взяла на себе зобов`язання надати йому позачергово житло, яке буде в наявності.
У 2007 році ОСОБА_1 звернувся до Володимирецького районного суду Рівненської області з позовом до Володимирецької селищної ради про визнання бездіяльності керівництва органу місцевого самоврядування неправомірною.
Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 липня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Володимирецьку селищну раду забезпечити позивача житлом відповідно до умов мирової угоди, затвердженої ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 16 липня 2002 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили.
У зв`язку з ухиленням Володимирецької селищної ради від виконання зазначеного судового рішення, ОСОБА_1 звернувся до Володимирецького районного суду Рівненської області просив змінити спосіб і порядок виконання постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 липня 2007 року та стягнути з Володимирецької селищної ради на його користь грошову компенсацію у розмірі 292 365 грн.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 26 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2009 року, заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання постанови суду задоволено частково. Змінено спосіб виконання постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 липня 2007 року та стягнуто з Володимирецької селищної ради Вараського району Рівненської області на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 164 004,75 грн.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2011 року абзац другий резолютивної частини ухвали Володимирецького районного суду Рівненської області від 26 червня 2008 року викладено у такій редакції:
"Змінити спосіб виконання постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 липня 2007 року та зобов`язано Володимирецьку селищну раду Вараського району Рівненської області придбати та надати у користування ОСОБА_1 квартиру, яка має відповідати вимогам статей 48, 50 Житлового кодексу України".
В подальшому ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 липня 2007 року та ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2011 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2016 року у справі № К-7011/09 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 липня 2007 року та ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2011 року відмовлено.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кононова та інші проти України" (Заява № 11770/03 та 89 інших заяв) від 06 червня 2013 року встановлено порушення пункту 1 статті 6, 13 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), статті 1 Першого протоколу до Конвенції та постановлено, що держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними. При цьому судом на користь заявників відшкодувана матеріальна та моральна шкода. Відповідно до переліку задоволених заяв у Додатку № 1 (невиконання тривалістю понад три роки) міститься заява ОСОБА_1 № 37355/0828/07/2008 щодо невиконання рішення Володимирецького районного суду Рівненської області.
В подальшому ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області, в якому просив:
- визнати бездіяльність відповідачів щодо тривалого не виконання рішення Європейського суду з прав людини від 06 червня 2013 року (справа Кононова та інші проти України), заява № 11770/03 та 89 інших заяв щодо невиконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2011 року щодо придбання та надання йому житла, яке залишається невиконаним, невжиття позитивних дій, незабезпечення принципів недискримінації, саботажу, незаконними і протиправними;
- стягнути з відповідачів солідарно на його користь кошти у суммі 54 390,10 доларів США (1 200 389,50 грн), які виплатити заявнику, членам його сім`ї чи спадкоємцям, конвертувавши їх в національну валюту за курсом Національного банку України на день здійснення платежу, а із закінченням тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховувати простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункту;
- стягнути з відповідачів солідарно на мою користь моральну шкоду у розмірі 300 000 грн, які виплатити протягом трьох місяців з моменту набранням рішення законної сили відповідно до статті 8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду" та застосувати штрафні санкції у разі порушення даного строку відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Володимирецької селищної ради щодо тривалого невиконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2011 року, постановленої у справі № К-7011/09, якою Володимирецьку селищну раду Рівненської області зобов`язано придбати та надати у користування ОСОБА_1 квартиру, що має відповідати вимогам статей 48, 50 Житлового кодексу України.
- визнано протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо тривалого невиконання рішення Європейського суду з прав людини від 06 червня 2013 року (справа "Кононова та інші проти України") в частині зобов`язання держави - відповідача виконати рішення національних судів, ухвалених на користь ОСОБА_1 .
В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 21 листопада 2018 року, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди, прийнято у цій частині нову постанову, якою стягнуто з Володимирецької селищної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 30 000 грн, завдану тривалим невиконанням ухвали Вищого адміністративного суду від 16 листопада 2011 року, постановленої у справі № К-7011/09.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року у справі № 460/350/19 визнано протиправним та скасовано рішення Володимирецької селищної ради Рівненської області від 24 січня 2019 року № 1557 "Про придбання приватизованого майна" щодо виконання на конкурсній основі судових рішень в частині забезпечення ОСОБА_1 житлом та стягнуто з Володимирецької селищної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі № 460/2950/19 стягнуто з Володимирецької селищної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. Підставою для стягнення моральної шкоди суд зазначив бездіяльність Володимирецької селищної ради щодо невиконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2011 року з 03 травня 2019 року, тобто після винесення судового рішення у справі № 460/350/19.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.