Постанова
Іменем України
23 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 344/10870/18
провадження № 61-7218св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Франківськміськбуд",
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна дільниця "Експрес Комфорт",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Франківськміськбуд" на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2021 року у складі судді Польської М. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2022 року у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Фединяка В. Д., Девляшевського В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Франківськміськбуд" (далі - ТОВ "Франківськміськбуд", товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 07 березня 2013 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № Ф/Н150-69А, за умовами якого продавець (позивач), який виконував функції забудовника, зобов`язувався передати у власність покупця (відповідача) об`єкт нерухомого майна, який буде створений (набутий) продавцем у майбутньому, а покупець зобов`язалася прийняти цей об`єкт відповідно до умов цього договору та оплатити його.
Відповідно до договору об`єктом нерухомого майна є майнові права на двокімнатну квартиру за проектним № 69А на десятому поверсі проектною площею 68,45 кв.м за будівельною адресою: АДРЕСА_1 (станом на час подання позову будинок отримав адресу: АДРЕСА_1, а квартира отримала АДРЕСА_1 ).
Вартість одного квадратного метра загальної площі визначена договором в сумі 3 800 грн та загальна сума договору становила 260 110 грн, при цьому, загальна сума договору може бути змінена виходячи з фактичної загальної площі об`єкта нерухомого майна.
Проте відповідач самовільно без відома забудовника та без будь-якої погодженої містобудівної документації збільшила загальну та житлову площу цієї квартири шляхом втручання в конструктивні елементи житлового будинку.
Нею було здійснено демонтаж конструктивних елементів даху житлового будинку та захоплено частину горища, яку приєднано до квартири АДРЕСА_1 .
В результаті такої самовільної перебудови об`єкт нерухомого майна за договором купівлі-продажу - двокімнатна квартира площею 68,45 кв.м перестав існувати, натомість з`явився новий об`єкт - дворівнева чотирикімнатна квартира загальною площею 166,9 кв.м.
Виявивши такі зміни та враховуючи умови договору щодо можливості зміни загальної суми договору, виходячи з фактичної загальної площі об`єкта нерухомого майна, 05 квітня 2017 року товариство звернулося до відповідача з повідомленням щодо сплати боргу за збільшення загальної площі квартири та розірвання договору у випадку відмови від погашення заборгованості, тобто як відмови від договору.
Відповіді на це повідомлення позивач від ОСОБА_1 не отримав.
Посилаючись на висновки за результатами проведеної на його замовлення будівельно-технічної експертизи та недоплату відповідачем згідно з умовами договору вартості квартири, тобто недосягнення сторонами згоди щодо приведення умов договору у відповідність з істотними обставинами, позивач просив розірвати укладений між сторонами договір купівлі-продажу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при розгляді справи порушень умов договору купівлі-продажу або норм закону зі сторони покупця, які б могли бути підставою розірвання договору купівлі-продажу, не встановлено.
При цьому, посилаючись на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 194/342/15-ц, від 02 червня 2021 року у справі № 636/5261/18, суд вказав, що при неповному розрахунку за договором купівлі-продажу належним способом захисту права є стягнення недоотриманих коштів, а не розірвання договору і повернення придбаної речі.
Не погодившись із цим рішенням, ТОВ "Франківськміськбуд" подало апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "Франківськміськбуд" залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2021 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2022 року ТОВ "Франківськміськбуд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2022 року.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
30 серпня 2022 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідачка просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
16 серпня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 07 березня 2013 року між ТОВ "Франківськміськбуд" та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу № Ф/Н150-69А (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору, Продавець (ТОВ "Франківськміськбуд"), який виконує функції забудовника, зобов`язується передати у власність Покупця ( ОСОБА_1 ) об`єкт нерухомого майна, який буде створений (набутий) Продавцем у майбутньому, а Покупець зобов`язується прийняти цей об`єкт у відповідності до умов цього Договору та оплатити його.
Згідно з пунктом 1.2. Договору об`єктом нерухомого майна за цим договором до завершення будівництва та введення в експлуатацію є майнові права на двокімнатну квартиру за проектним № 69А, проектною площею 68,45 кв.м, на десятому поверсі житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 . Право власності покупця на об`єкт нерухомого майна - дану квартиру за цим договором виникає з моменту завершення будівництва, виконання покупцем всіх зобов`язань за договором купівлі-продажу та прийняття його в експлуатацію і підлягає державній реєстрації.
Відповідно до пункту 1.3. Договору Об`єкт нерухомого майна повинен відповідати всім необхідним вимогам і в ньому повинен бути виконаний необхідний обсяг загально будівельних робіт.
Згідно з пунктом 1.4. Договору строк створення Об`єкта нерухомого майна та введення його в експлуатацію передбачений проектною документацією - другий квартал 2013 року.
Відповідно до пункту 2.1. Договору вартість одного квадратного метра загальної площі Об`єкта нерухомого майна на момент укладення договору складає 3 800 грн і не підлягає зміні в односторонньому порядку, крім випадків, передбачених цим Договором.
Згідно з пунктами 2.2. і 2.4. Договору загальна суму договору становить 260 110 грн та може бути змінена Продавцем виходячи з фактичної загальної площі Об`єкта нерухомого майна за результатами обмірювань, зроблених ОБТІ, і ціни одного кв.м, вказаної у пункті 2.1. даного Договору.
Пунктом 2.3. Договору передбачений обов`язок сплати вартості квартири до 30 серпня 2013 року.
Відповідно до пунктів 3.1.1., 3.1.2., 3.1.3. Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупця Об`єкт нерухомого майна і всі необхідні документи для подальшої державної реєстрації не пізніше ніж через три місяці після строку, зазначеного в пункті 1.4. цього Договору, за взаємопогодженими двосторонніми актами приймання-передачі по Договорам купівлі-продажу і виконання робіт, підготувати всі необхідні документи для проведення Покупцем державної реєстрації права власності на Об`єкт нерухомого майна за цим Договором та виконати інші обов`язки, передбачені цим Договором та чинним законодавством.
Згідно з пунктами 3.2.1., 3.2.2., 3.2.3., 3.2.4. Покупець зобов`язується сплатити суму Договору у встановленому ним порядку, з`явитися за місяць до запланованого строку здачі будинку в експлуатацію, вказаного в пункті 1.4., для уточнення обмірів ОБТІ та загальної суми Договору, прийняти Об`єкт нерухомого майна та підписати відповідний акт в разі відсутності недоліків та виконати інші обов`язки, передбачені цим Договором та чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 4.1. Договору всі зміни та доповнення до цього Договору здійснюються за взаємною згодою Сторін та мають рівноцінну з Договором юридичну силу, якщо вони укладені в письмовій формі та підписані обома Сторонами.
Пунктом 4.7. Договору передбачено, що Продавець зобов`язується, що даний Об`єкт нерухомого майна буде відповідати всім необхідним вимогам та будівельним нормам.
18 квітня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Івано-Франківській області зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації - житлового багатоквартирного будинку для працівників органів внутрішніх справ по АДРЕСА_1 ; код об`єкта - 1122.1, ІІІ категорія складності, згідно з якою слід вважати закінчений будівництвом такий будинок та готовим до експлуатації.
Відповідно до вказаної декларації (пункт 12 - опис об`єкта) вказується, що несучі конструкції - збірні залізобетонні плити перекриття, цегляні стіни, огороджувальні конструкції - збірні залізобетонні плити перекриття, цегляні стіни та перегородки, а також, що в будинку наявні одно-, дво- та трикімнатні квартири.
Згідно з технічним паспортом на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок від 14 квітня 2014 року по АДРЕСА_1 кількість поверхів будинку - 9 з мансардою. Квартира АДРЕСА_1 розміщується на мансардному поверсі, має житлову площу 32,3 кв.м та загальну - 75,6 кв.м.
Рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 15 липня 2015 року № 384 "Про присвоєння поштових адрес" присвоєно поштову адресу 115-квартирному житловому будинку (замовник: управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області) - АДРЕСА_1, що підтверджується копією витягу (пункт 1.8).
Згідно з технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1 від 05 січня 2016 року, оформленого на замовлення ОСОБА_1, квартира складається з чотирьох кімнат житловою площею 100,9 кв.м, загальною площею 166,9 кв.м.
Відповідно до довідки ТОВ "Франківськміськбуд" від 17 квітня 2014 року і від 01 грудня 2015 року ОСОБА_1 сплатила на виконання договору грошові кошти в сумі 135 910 грн, заборгованість на вказану першу дату становила 151 370 грн, яку вона також 01 грудня 2015 року погасила. Усього ОСОБА_1 сплатила 287 280 грн.
Зазначені обставини не заперечувались сторонами під час розгляду справи.
Згідно з повідомленням ТОВ "Франківськміськбуд" про сплату боргу та розірвання договору від 05 квітня 2017 року, адресованого ОСОБА_1, позивач з посиланням на пункт 2.4. Договору та виготовлений технічний паспорт повідомив відповідачку, що її заборгованість за Договором становить 634 220 грн та просив сплатити таку протягом 15-ти календарних днів з дня отримання повідомлення. У випадку непогашення заборгованості позивач просив повідомити про відмову від Договору, а якщо протягом 17-ти календарних днів не буде проведено оплату та не буде повідомлено про відмову від договору, такі дії будуть розцінені як добровільна відмова від договору, а сплачені кошти буде їй повернуто.
Відповіді на це повідомлення позивач від ОСОБА_1 не отримав.
Натомість у квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ "Франківськміськбуд", третя особа - ТОВ "Експрес комфорт", в якому просила зобов`язати ТОВ "Франківськміськбуд" виконати умови договору купівлі-продажу від 07 березня 2013 року № Ф/Н 150-69А - підписати із ОСОБА_1 акт приймання-передачі квартири АДРЕСА_1 та надати ОСОБА_1 документи, що потрібні для оформлення права власності на зазначену квартиру.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Також суд скасував арешт квартири АДРЕСА_1, накладений ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 квітня 2017 року.
рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 червня 2022 року залишено без змін.
Відмовляючи у позові, суди виходили із відсутності у позивачки правових підстав вимагати передачі майна, передання якого сторони в договорі не обумовили.
При розгляді вказаної справи судами встановлено, що ОСОБА_1 сплачено вартість квартири із площею 75,6 кв.м. Судами також встановлено, що мало місце самовільне захоплення майна ТОВ "Франківськміськбуд" зі сторони позивачки.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.